Справа № 127/40994/25
Провадження № 2/127/9970/25
04 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - комунальної установи «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Вінницької області, Вінницької обласної ради, Вінницької обласної військової адміністрації, про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату, -
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - комунальної установи «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Вінницької області, Вінницької обласної ради, про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працював лікарем-невропатологом, кардіологічної медико-соціальної експертної комісії у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи.
З 01.01.2022 року набрала чинності постанова КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я», згідно з якою розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 грн. лікарям (крім лікарів - інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я.
Позивач зазначає, що Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи відноситься до державної форми власності, проте вказана постанова не застосована у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи і, як результат, підвищення заробітної плати відповідно до вищезазначеної постанови з 01.01.2022 року у позивача не відбулось. В зв'язку з цим, Первинна профспілкова організація внесла подання керівнику ВОЦ МСЕ про усунення порушень законодавства про працю та отримала відповідь про те, що наразі проводиться робота щодо поновлення ліцензії на господарську діяльність з медичної практики. Станом на дату подання позову ВОЦ МСЕ знаходиться в стані припинення, а тому до справи залучено КУ «ІАЦ МС» Вінницької області як правонаступника. На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просив зобов'язати Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи нарахувати та виплатити йому різницю заробітної плати за період 01.01 2022 року по 19.07.2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я».
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Також ухвалою суду від 08.01.2026 року задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вінницької обласної ради та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вінницьку обласну військову адміністрацію.
На виконання вимог ухвали суду, у встановлений строк, представником третьої особи Вінницької обласної ради було надіслано суду письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких позовні вимоги позивача є цілком законними, належним чином обґрунтованими та повністю відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Предметом спору в цій справі є право позивача на отримання заробітної плати в розмірі, не меншому за мінімальний рівень, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я». Ця постанова чітко визначає, що гарантований розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності, які виконали повну місячну норму праці, не повинен бути меншим за 20000 гривень для лікарів. Матеріалами справи належним чином підтверджено, що позивач обіймає посаду лікаря, а відповідач є закладом охорони здоров'я комунальної форми власності. За таких обставин, дія Постанови №2 у повній мірі поширюється на правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем. Окремо звертаємо увагу суду на те, що посилання відповідача на тимчасову відсутність ліцензії на медичну практику у ВОЦМСЕ, як на підставу для відмови у виплаті гарантованої Постановою №2 заробітної плати, є юридично необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечить статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я та Постанова №2 не ставить умовою для виплати мінімальної заробітної плати наявність у закладу охорони здоров'я ліцензії на медичну практику. Враховуючи наведене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник відповідача, у встановлений строк, надіслав суду відзив на позов, за яким позов є необґрунтованим, а відтак таким, що не підлягає до задоволення, з наступних обставин. В період з 01 січня 2022 по 19 липня 2022 року Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не мав чинної ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики. Відтак, з урахуванням роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України від 28 січня 2022 року № 10-13/2496/2-22 підстави для застосування до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» відсутні. Також представник звернув увагу суду, про те що відповідач в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам. На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Також представник третьої особи Вінницької обласної військової адміністрації надіслав суду письмові пояснення, відповідно до яких питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами. Постановою №2 встановлено державну гарантію мінімальної оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності до числа яких відносить, зокрема лікарів. Проте, заклади охорони здоров'я у своїй діяльності також, повинні відповідати Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», відповідно до якого, заклад охорони здоров'я, як юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або як її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення, має діяти на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації. Суб'єкт господарювання, який має намір провадити господарську діяльність у сфері охорони здоров'я (медична, фармацевтична діяльність), необхідно обов'язково отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Разом з тим, Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи отримував ліцензію для здійснення господарської діяльності з медичної практики в 2009 році строком на 5 років - до 18 травня 2014 року. Разомз тим, Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам. Таким чином, за період з 01 січня 2022 по 19 липня 2022 року Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не мав чинної ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики. Відтак, з урахуванням роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України від 28 січня 2022 року № 10-13/2496/2-22 підстави для застосування до Відповідача положень Постанови № 2 відсутні. Виходячи з викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У визначені судом строки, пояснення третьої особи КУ «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Вінницької області суду подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом на електронну пошту, яку було отримано 01.01.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Враховуючи викладене вище та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв'язку суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до диплому, серії НОМЕР_1 , виданого 23.06.1989 року, ОСОБА_1 закінчив у 1989 році Ленінградський санаторно-гігієнічний медичний інститут і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Гігієна санітарна і епідеміологічна» та здобув кваліфікацію лікаря (а.с. 8).
ОСОБА_1 працював лікарем-невропатологом у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи і вказаний факт ніким не оспорюється, та за період з 01.01.2022 року по 31.07.2022 року його загальний дохід становив 75312,18 грн. (а.с. 7).
З 01.01.2022 року набрала чинності постанова КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я», згідно з якою розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 грн. лікарям (крім лікарів - інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я.
Первинна профспілкова організація Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи відповідно до ч. 9, 10 ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» внесла подання керівнику Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про усунення порушень законодавства про працю та колективного договору у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи, а саме підвищити з 01.01.2022 року працівникам заробітну плату відповідно до постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» (а.с. 9-11).
Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи на звернення Первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 23.02.2022 року № 161 повідомив, що Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не є комунальним некомерційним підприємством та не входить до медичних закладів, які працюють згідно з договором з Національною службою здоров'я України за програмою медичних гарантій. Центр в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам. Станом на 16.02.2022 року за січень 2022 року виплачена заробітна плата згідно із затвердженою тарифікацією та відповідно до фінансування. На виконання постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» адміністрація звернулася до Вінницької обласної ради та галузевого департаменту щодо необхідності додаткового фінансування з метою виконання даної постанови (а.с. 12).
Отже, між сторонами по справі виник спір щодо належності позивачу права на оплату праці не нижче розміру, гарантованого постановою Кабінету Міністрів України № 2 від 12 січня 2022 року «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я».
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідоно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структуру заробітної плати відповідно до статті 2 Закону складають основна заробітна плата, додаткове заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
За змістом ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зч. 4 статті 97 КЗпП України роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Статтею 98 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Аналогічну норму містить ст. 13 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Крім того, відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медичні і фармацевтичні працівники мають право на оплату праці у державних та комунальних закладах охорони здоров'я у розмірі, не нижчому, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я; на рівні не менше 13500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.
Пунктом 5 вказаної постанови КМУ передбачено, що у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я», яка є нормативно-правовим актом, встановлює державну гарантію мінімальної оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності до числа яких відносить лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я, а також молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.
Недотримання роботодавцем цієї гарантії є протиправним порушенням прав таких працівників.
Як зазначалось пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік.
Відповідно до п. 1.2 Статуту Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, затвердженого рішенням 14 сесії Вінницької обласної ради 8 скликання № 279 від 26.11.2021 року (а.с. 13-20), Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи Вінницької обласної ради створено 01.01.1993 року відповідно до розпорядження представника Президента України у Вінницькій області від 06.11.1992 року. Центр є закладом охорони здоров'я, який здійснює свою діяльність на території Вінницької області, надає медико-соціальні послуги дорослому населенню Вінницької області, визначає ступінь обмеження життєдіяльності осіб, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації осіб з інвалідністю, пристосування їх до суспільного життя. (п. 1.3 Статуту). Пунктом 1.4 Статуту визначено, що центр є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює Вінницька обласна рада. Форми і системи оплати праці, норми праці, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством (п. 8.4 Статуту).
Слід зазначити, що Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачено заборону дискримінації, а саме дій, що спрямовані на обмеження або надання привілеїв щодо окремої особи за певними ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини.
Зменшення гарантованого державою розміру заробітної плати допускається лише у випадках, встановлених ст. 21 Закону України «Про оплату праці».
Оскільки відповідач не вказав на наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» та не надав відповідних доказів, то виплата позивачу заробітної плати у меншому розмірі, ніж це гарантовано законодавством, вказує на порушення його права.
Статутом Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи (ВОЦМСЕ) (пп. 1.3, 1.4, 4.2.1) визначено статус, а саме що ВОЦМСЕ є юридичною особою, яка забезпечує медичне обслуговування населення шляхом проведення медико-соціальної експертизи, що прямо відповідає визначенню закладу охорони здоров'я у статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я».
ВОЦМСЕ створено саме як спеціалізований заклад для проведення медико-соціальної експертизи (розпорядження про створення, п. 1.2 Статуту), що є його основною та єдиною діяльністю (п. 4.1 Статуту). На відміну від комерційних підприємств, для яких медична практика може бути додатковою, ВОЦМСЕ створений виключно для надання медичних послуг, будучи закладом охорони здоров'я за суттю, призначенням та нормативним визначенням.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є лікарем-невропатологом, а ВОЦМСЕ є закладом охорони здоров'я комунальної форми власності. Таким чином, дія Постанови КМУ №2 від 12 січня 2022 року поширюється на позивача.
Суд звертає увагу, що тимчасова відсутність ліцензії на медичну практику у ВОЦМСЕ, на яку посилається представник позивача у своєму відзиві, не є підставою для відмови у виплаті заробітної плати у розмірі, встановленому Постановою КМУ №2 від 12 січня 2022 року.
Доводи відповідача щодо тимчасової відсутності ліцензії на медичну практику як підстави для невиплати заробітної плати є помилковою, оскільки, згідно зі статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», ВОЦМСЕ відповідає визначенню закладу охорони здоров'я, маючи основним завданням медичне обслуговування населення через проведення медико-соціальної експертизи.
Постанова КМУ №2 від 12 січня 2022 року не ставить умовою виплату мінімальної заробітної плати наявність діючої ліцензії, а поширюється на заклади охорони здоров'я. Статус ВОЦМСЕ як закладу охорони здоров'я є незаперечним, а працівники, фактично виконуючи свої обов'язки та здійснюючи медичну діяльність, мають право на оплату праці не нижче гарантованого державою рівня.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає що заявлені позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належними та допустимим доказами, не спростованими відповідачем, а тому вони підлягають задоволенню.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню у розмірі 20000 гривень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача при зверненні до суду від сплати судового збору звільнено, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 21 Закону України «Про оплату праці», п.п.п 1, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я», ст. 3, 94, 97, 98 КЗпП України, ст.ст. 2-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - комунальної установи «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Вінницької області, Вінницької обласної ради, Вінницької обласної військової адміністрації, про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату - задовольнити.
Зобов'язати Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) різницю заробітної плати за період з 1 січня 2022 року по 19 липня 2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я».
Стягнути з Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча одинадцять гривень 20 коп.).
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах одного місяця.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи, код ЄДРПОУ 20097160, місцезнаходження: м. Вінниця, Театральна, 14.
Повний текст рішення суду складений 04.02.2026 року.
Суддя: