Справа № 147/1077/24
Провадження № 1-в/147/3/26
04 лютого 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
із участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання командира військової частини НОМЕР_1 , про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення військовослужбовця ОСОБА_3 , звільненого від відбування покарання, для відбування призначеного покарання,
До Тростянецького районного суду Вінницької області надійшло клопотання командира військової частини НОМЕР_1 , про скасування звільнення від відбування з випробуванням та направлення для відбування покарання військовослужбовця ОСОБА_3 .
Своє подання обґрунтовує тим, що 01.10.2024 вироком Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_3 було визнано виним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 389-2 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк - 1 (один) рік.
17.12.2024 військова частина НОМЕР_1 отримала від Гайсинського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області лист щодо необхідності постановлення на облік військовослужбовця ОСОБА_3 , звільнено від відбування покарання з випробовуванням та здійснення командиром військової частини контролю за його поведінкою. Відповідно до Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.09,2020 №337, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 №72 ОСОБА_3 було поставлено з 18.12.2024 на облік військовослужбовця, звільненого від відбування з випробуванням. ОСОБА_3 18.12.2024 під підпис було ознайомлено про порядок відбування покарання з випробуванням, та його правами та обов'язками, порядком здійснення контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, попередженням про відповідальність за порушення обов'язків, визначених вироком суду, індивідуальним планом роботи. З 18.12.2024 до 01.10.2025 дати закінчення іспитового строку, з військовослужбовцем ОСОБА_3 була проведена одна бесіда, оскільки 28.01.2025 ОСОБА_3 самовільно залишив військову частину, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачено ч. 5 ст. 407 КК України
В період дії іспитового строку солдат ОСОБА_3 двічі вчиняв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та постановами Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі №705/6554/24 від 25.11.2024 та Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області у справі №396/60/25 від 17.01.2025 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Враховуючи п. 9-11 р.ІІІ Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.09,2020 №337, та те, що ОСОБА_3 в період іспитового строку не вчинив три і більше адміністративних правопорушень, за які на нього було накладено адміністративні стягнення, командиром військової частини НОМЕР_1 його не було письмово попереджено про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направленням його для відбування призначеного покарання за формою, наведеною в додатку 4 Порядку.
На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що іспитовий строк за вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 01.10.2024 сплив, а солдат ОСОБА_3 28.01.2025 самовільно залишив військову частину, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст. 407 КК України та на дату підписання цього клопотання до військової частини не прибув, тому його вчинки вказують про небажання стати на шлях виправлення. Керуючись ч. 2 ст.78 КК України просив суд скасувати звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 та направити військовослужбовця ОСОБА_3 , звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування призначеного покарання за вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 01.10.2024 у справі №147/1077/24.
Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву в якому просив розгляд клопотання проводити без участі представника військової частини НОМЕР_1
Прокурор в судове засіданння не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань не подав.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився судом вживалися заходи для повідомлення про час та місце розгляду справи, шляхом скерування судових повісток за місцем проживання останнього, які повернулися на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
За змістом ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Відповідно до ч .4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, вивчивши подання, матеріали особової справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 01.10.2024, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.389-2 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, зобов'язано ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок суду набрав законної сили 01.11.2024.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 №72 ОСОБА_3 було поставлено з 18.12.2024 на облік військовослужбовця, звільненого від відбування з випробуванням.
ОСОБА_3 18.12.2024 під підпис було ознайомлено про порядок відбування покарання з випробуванням, та його правами та обов'язками, порядком здійснення контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, попередженням про відповідальність за порушення обов'язків, визначених вироком суду, індивідуальним планом роботи. 26.12.2025, з військовослужбовцем ОСОБА_3 була проведена одна бесіда.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2024 №73 на ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани на підставі постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.11.2024 у справі №705/6554/24.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2025 №25 на ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани на підставі протоколу серії ОДК №3 від 04.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Зі змісту заяви командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що в зв'язку з нез'явленням 28.01.2025 солдата ОСОБА_3 вчасно на службу без поважних причин, його дії визнані таким, що мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2025 за №62025150030000461 вбачається короткий виклад обставин щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_3 .
Згідно із ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 роз'яснено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
За частиною першою статті 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про пробацію», метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.
Згідно з ч. 4 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку командиром військової частини не доведено.
Здійснення контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням покладено на командирів (начальників) військових частин (органів військового управління, військових навчальних закладів, установ, організацій) та регулюється Порядком здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17 вересня 2020 року № 337 .
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17 вересня 2020 року № 337поставлення військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, на облік у військовій частині (установі) здійснюється в одноденний строк після отримання копії вироку суду, що набрав законної сили, засвідченого та скріпленого відповідною печаткою суду.
Згідно з п.4 розділу ІІ Порядку військовослужбовець, звільнений від відбування покарання з випробуванням, вважається поставленим на облік з дня реєстрації відповідного вироку суду у військовій частині (установі) та внесення відомостей про такого військовослужбовця до журналу обліку військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Отже, військовослужбовець вважається поставленим на облік при наявності двох обставин: з дня реєстрації відповідного вироку суду у військовій частині (установі) та внесення відомостей про такого військовослужбовця до журналу обліку військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням (п. 4 розділу 2 Порядку)
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 4 та пункту 5 розділу ІІ Порядку у день поставлення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, на облік командир (начальник) військової частини (установи) видає наказ, в якому зазначаються підстава і дата поставлення на облік такого військовослужбовця, а також, за потреби, заходи, що мають вживатися з метою здійснення контролю за його поведінкою та посадових осіб військової частини (установи), відповідальних за їх здійснення. Наказ командира (начальника) військової частини (установи) про поставлення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, на облік у військовій частині (установі) доводиться такому військовослужбовцю під підпис. На кожного військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, після поставлення на облік у військовій частині (установі) заводиться особова справа.
Згідно з 10 розділу ІІІ цього Порядку у разі коли командиру (начальнику) військової частини (установи) стало відомо від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, інших осіб, що військовослужбовець, звільнений від відбування покарання з випробуванням, умисно не виконує (неналежно виконує) обов'язки, покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, командир (начальник) військової частини (установи) письмово попереджає такого військовослужбовця про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку.
Перед винесенням попередження військовослужбовець, звільнений від відбування покарання з випробуванням, може надати пояснення, у яких зазначає обставини, що спричинили невиконання (неналежне виконання) покладених на нього судом обов'язків або вчинення правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання та пояснення військовослужбовця (за наявності) долучаються до особової справи.
Згідно з пунктом 11 розділу III «Заходи контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням» вказаного Порядку у разі якщо військовослужбовець, звільнений від відбування покарання з випробуванням, продовжує не виконувати обов'язки або систематично вчиняти адміністративні правопорушення після застосування до нього письмового попередження, командир (начальник) військової частини (установи) надсилає до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування призначеного покарання.
Як вбачається з матеріалів клопотання та особової справи, в період іспитового строку ОСОБА_3 двічі вчиняв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що не є доказом того, що він не бажає стати на шлях виправлення.
Крім того, з матеріалів клопотання та особової справи вбачається, що ОСОБА_3 не було письмово попереджено про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направленням його для відбування призначеного покарання за формою, наведеною в додатку 4 Порядку.
Також, командир військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду з клопотанням 11.11.2025, тобто вже після спливу іспитового строку встановленого вироком Тростянецького районного суду Вінницької від 01.10.2024.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що в даному провадженні не доведені підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, що передбачені в ч.2 ст.78 КК України та в п.п.9-11 Розділу ІІІ Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.09,2020 №337.
Суд вважає необхідним зазначити, що скасування звільнення від відбування покарання є погіршенням становища засудженого, а отже умисне невиконання покладених судом обов'язків, повинно було ретельно перевірено особами, на яких законом покладений обов'язок контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Однак, враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що в даному провадженні не доведені підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, що передбачені в ч.2 ст.78 КК України та в п.п.9-11 Розділу ІІІ Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, прийняття рішення за результатами розгляду даного клопотання за відсутності засудженого та неможливості його повідомити про розгляд клопотання, не погіршуватиме становища засудженого, тому суд розглянув дане клопотання без його участі.
Враховуючи наведене вище, оскільки в даному провадженні не доведені підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, що передбачені в ч.2 ст.78 КК України та в п.п.9-11 Розділу ІІІ Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.09,2020 №337, клопотання командира військової частини НОМЕР_1 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.78 КК України, ст.537 ч.1 п.8, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання командира військової частини НОМЕР_1 , про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання військовослужбовця ОСОБА_3 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Тростянецький районний суд Вінницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1