Іменем України
Справа №274/5775/25
13.01.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючої - судді Дем'янової Ж.М.,
за участі:
секретаря судового засідання: Бірюкової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про оспорювання батьківства і виключення з актового запису відомостей про батька,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про оспорювання батьківства і виключення з актового запису відомостей про батька.
Позов обґрунтовує тим, що він та відповідач, ОСОБА_2 , з 2017 року проживали разом у цивільному шлюбі. 11 жовтня 2022 року зареєстрували шлюб, про що Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) зроблено актовий запис №328, свідоцтво серії НОМЕР_1 .
Сімейні стосунки не складались через суттєві розбіжності в характерах, які не давали можливість зберегти сім'ю.
Вказує, що періодично не проживали разом, потім знову починали все спочатку. На шлях з'єднання повертали діти.
За період спільного проживання у у шлюбі народилось троє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач думав, що це йогот рідні діти. Проте в подальшому дізнався про наявність у дружини інших стосунків, а тому покинів наше спільне місце проживання у 2024 році.
В ході сімейних сварок почув від дружини, що діти не його.
З урахуванням викладеного просив суд виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитей з актових записів про народження.
У підготовчому судовому засіданні відповідач подала до суду заяву про визнання позовних вимог.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 04.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.
До суду 22.12.2025 надійшла заява від представника третьбої сторони, ОСОБА_6 , про розгляд справи без їх участі.
До суду 13.01.2026 надійшла заява від відповідача про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі, така ж заява надійшла від представника позивача, адвоката Антонюк О.М.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили та інші процесуальні дії не вчинялись.
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з'явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Cуд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення по справі не відкладаючи її розгляду.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між позивачемта ОСОБА_2 11 жовтня 2022 року зареєструвано шлюб, про що Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) зроблено актовий запис №328, свідоцтво серії НОМЕР_1 .
Рішенням Дубровецького районного суду (справа №949/2411/24) від 26.03.2025 зазначений вище шлюб розірвано.
У шюбі народилися діти:
- актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за № 03.
- актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за №102.
- актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницьком урайоні Вінницької області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за №148.
В усіх актових записах про народження дітей батьком дітей записано ОСОБА_1 .
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Статтею 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.
Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно ч. 1ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Водночас, статтею 109 цього ж Кодексу передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу.
У свою чергу, суд бере до уваги той факт, що відповідачка повністю визнала позовні вимоги та зазначила, що дійсно ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням викладених обставин, а саме: визнання відповідачем в повному обсязі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дітей відомостей про батька підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 124, 126, 127, 136 СК України, ст. ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про оспорювання батьківства і виключення з актового запису відомостей про батька - задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за № 03.
Виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за №102.
Виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницьком урайоні Вінницької області Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за №148.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .Паспорт № НОМЕР_2 , дійсний до 09.02.2031,Виданий органом 56116 09.02.2021, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_4 , дійсний до 11.11.2034 р. орган, що видав №1814.Місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5
Третя особа: Козятинський відділ ДРАЦС у Хмільницького району, Вінницької області 22100, Україна, Хмільницький р-н, Вінницька обл., місто Козятин, вулиця Орлика П., будинок, 5.Код ЄДРПОУ 21725764
Повний текст рішення виготовлено 23.01.2026.
Суддя Жанна ДЕМ'ЯНОВА