03 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 260/4674/23 пров. № А/857/42413/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,
за участі секретаря судового засідання Грищук В.Б.,
представник позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 260/4674/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії,
суддя в 1-й інстанції - Рейті С.І.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення -м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2022 року щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», оформлене відповідачем листом № 3637-3665/М-02/8-0700/23 від 11.05.2023 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01.01.2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Також, просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 3073,60 грн., які складаються із судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні з 01.01.2022 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Згадане рішення суду набрало законної сили 25 вересня 2023 року.
07.07.2025 року представник позивача - адвокат Рябінова В.І. звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Вказаною заявою просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року по справі № 260/4674/24 грошову суму у розмірі 42000 грн.
В обґрунтування підстав для зміни способу і порядку виконання вказаного рішення, представник позивача посилається на ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змісту якої, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Рябінової Вікторії Ігорівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовлено.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив позивач із покликанням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат
Вказує, що з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та додатків неї вбачається, що за Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року по справі №260/4674/23, яке набрало законної сили 25.09.2023 року, головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за результатами якого нараховано різницю в пенсії за період з 31.01.2022 по 30.09.2023 у розмірі 42000,00 грн. (сорок дві тисячі грн. 00 коп.). Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Отже, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року по справі №260/4674/23, яке набрало законної сили 25.09.2023 року, на даний час відповідачем не виконано в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії у розмірі 42000,00 грн. та позивачу не виплачено вказану суму.
Зазначає, що оскільки рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року по справі №260/4674/23 набрало законної сили 25.09.2023 року та не виконується вже більше двох місяців, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), відповідно вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року по справі №260/4674/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року по справі №260/4674/23 грошову суму у розмірі 42000 (сорок дві тисячі) гривень 00 копійок.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ПФУ в Закарпатській області, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року у справі № 260/4674/23, визначило суму недоплаченої пенсії за період з 01.01.2022 року по 30.09.2023 року в сумі 42000,00 грн.
При цьому, відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати нараховані кошти за вказаним судовим рішенням. Проте, невиплата цих коштів обумовлена об'єктивними причинами, а саме відсутністю достатніх асигнувань з Державного бюджету України.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що оскільки фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року у справі №260/4674/23.
Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з тим що відсутні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у справі.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За змістом ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Тобто, суд лише за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Таким чином, положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов'язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.
Як встановлено з матеріалів справи, що у відповідь на запит Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом від 20.05.2025 № 0700-0404-8/29547 повідомило позивача, що рішення від 24.08.2023 року у справі № 260/4674/23 виконане в добровільному порядку, а саме, здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 з 01.01.2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Пенсій орган повідомив, що нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) в розмірі 42000,00 грн. за період з 01.01.2022 року по 30.09.2023 року облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Апеляційний суд враховує, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу ПФУ) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, тому апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта, які наведені в заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №260/4674/23.
При цьому, апеляційний суд наголошує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть покликатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Висновки аналогічні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення заяви позивача.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями п.4 ст.229, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 260/4674/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 05.02.26