Справа № 527/1993/25 Номер провадження 33/814/150/26Головуючий у 1-й інстанції Фіцай О. Л. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
30 січня 2026 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Завезіона Є.Л., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 21 червня 2025 року о 17 годині 31 хвилині по вул. Центральній у м. Глобине в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував транспортним засобом «AUDI A6», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі адвокат Завезіон Є.Л. просить скасувати постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2025 року та закрити провадженні у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що місцевий суд не врахував те, що: в порушення приписів законодавства перед проведенням огляду поліцейський не проінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, не роз'яснив йому, що в разі незгоди з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу водій має право пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я; після проходження огляду з використанням алкотестеру ОСОБА_1 зазначив, що не згоден із його результатами, але ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі; поліцейським не вручалось ОСОБА_1 направлення водія на огляд і з ним він не ознайомлювався; факт наявності в результаті огляду показника - 2, 40 проміле, ОСОБА_1 пояснює тим, що перед зупинкою його транспортного засобу він перебував на поминальному обіді після похорону товариша, де випив 10-15 г горілки й відразу поїхав додому (був зупинений за 5 хв після вживання); ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, не мав ознак названого сп'яніння, а вказаний вище результат може бути пов'язаним із залишками алкоголю в порожнині рота, але не в крові; відповідно до посібника з експлуатації аналізатора парів етанолу у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» аналізована проба повітря не повинна містити залишків алкоголю, тому перед проведенням тесту має пройти не менше 20 хвилин після вживання спиртних напоїв, які містять алкоголь.
Суд апеляційної інстанції заслухав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Вимогами п.2.9 «а» ПДР України унормовано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №368766 21 червня 2025 року о 17 годині 31 хвилині ОСОБА_1 по вул. Центральній у м. Глобине в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував транспортним засобом «AUDI A6», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння (а.с.1).
Наведені вище обставини підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено, що 21 червня 2025 року о 17 годині 31 хвилині ОСОБА_1 по вул. Центральній у м. Глобине Кременчуцького р-ну Полтавської обл. керував транспортним засобом «AUDI A6», н.з. НОМЕР_1 , і був зупинений поліцією. Перед здійсненням огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейський надав ОСОБА_1 можливість оглянути упаковку з мундштуком, після чого ОСОБА_1 підтвердив її цілісність та герметичність, те, що не має жодних зауважень з цього приводу. Також поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 порядок застосування спеціального технічного засобу (алкотестера), перед оглядом здійснено контрольний замір повітря, який засвідчив відсутність алкоголю в алкотестері, повідомлено те, показник, який перевищує допустиму норму - 0, 2 проміле алкоголю в крові, свідчить про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 як водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням поліцією спеціального технічного засобу, результати якого склали 2, 40 проміле алкоголю в крові, з чим було ознайомлено ОСОБА_1 і повідомлено йому про те, що вказані результати в 12 разів перевищують гранично допустиму норму (0, 2 проміле алкоголю в крові) та відповідно він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. На повідомлення про вказані вище результати ОСОБА_1 зазначив «небагато», запитував, яке стягнення передбачено за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на що отримав відповідну відповідь поліції (штраф у розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік). Після отримання результатів огляду з використанням спеціального технічного засобу та ознайомлення з ними ОСОБА_1 включно до складання протоколу про адміністративне правопорушення жодним чином не висловлював незгоди з наведеними вище результатами огляду, а також не порушував питання щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. З урахуванням наведених вище обставин, поліцією було здійснено оформлення відповідних матеріалів провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.8).
Зафіксовані ж засобами об'єктивного контролю (відеозаписами) обставини також знаходять своє відображення в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та роздруківці технічного засобу «Drager Alcotest 6810», відповідно до яких установлено перебування ОСОБА_1 , у тому числі під час керування автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння з результатами - 2, 40 проміле алкоголю в крові (а.с.1). Тобто результати зазначеного вище огляду значно (в 12 разів) перевищують гранично допустиму норму (0, 2 проміле алкоголю в крові).
Отже, наведені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджують здійснення його огляду на стан алкогольного сп'яніння з дотриманням приписів ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та об'єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Усупереч доводам апелянта, в поліцейського не було підстав для направлення ОСОБА_1 чи висування йому вимоги для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки з огляду на положення ст.266 КУпАП такий медичний огляд проводиться лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, в той час як, ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу. Тому, за таких обставин, здійснення огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я відповідно до вимог законодавства не передбачалось, а зазначені вище дані відеофіксації, акту огляду й автоматично виготовленої роздруківки з технічного приладу повністю спростовують наведені апелянтом доводи щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. З огляду на викладене вище, позбавлені підстав і доводи апелянта про невручення ОСОБА_1 направлення на огляд до медичного закладу.
Окрім того, приписами ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, у випадку відсутності заперечень та відсутності факту незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, не передбачено покладення на поліцейського обов'язку надання роз'яснень водієві щодо проходження огляду в медичному закладі та можливості не погоджуватись із результатами огляду.
Наведений вище висновок ґрунтується і на тому, що ОСОБА_1 , який згідно з даними довідки заступника начальника ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області є водієм із 27 квітня 2011 року (а.с.3), безумовно розумів установлену законодавством заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і наслідки цього, а саме те, що особи, які вчиняють вказане порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
При цьому, відповідно до відеозаписів поліцією було неодноразово роз'яснено ОСОБА_1 , що показник приладу «Драгер» є перевищенням встановленої законом граничної норми, у зв'язку з чим, свідчить про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, й відповідно щодо нього буде складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст цієї інформації не є складним для розуміння та сприйняття, через це ОСОБА_1 як водій міг і мав усвідомлювати її, а також те, що його позиція щодо результатів огляду підлягає врахуванню поліцією.
Порушень поліцією положень ст.266 КУпАП не встановлено, а факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння було встановлено з дотриманням порядку, передбаченого КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Посилання апелянта на проміжок часу після вживання алкоголю та до проходженням огляду ОСОБА_1 не спростовують його перебування в стані алкогольного сп'яніння, оскільки результат огляду - 2, 40 проміле алкоголю в крові, у 12 разів перевищує гранично допустиму норму (0, 2 проміле алкоголю в крові), а тому є відсутніми підстави стверджувати, що такий результат сумнівний і має похибку, пов'язану з періодом проходження огляду після вживання алкоголю. При цьому, такий огляд у будь-якому випадку мав місце не одразу після вживання ОСОБА_1 алкоголю, а через значний проміжок часу після спілкування ОСОБА_1 із поліцією після зупинки його транспортного засобу. Окрім того, ОСОБА_1 посилався на місці зупинки на те, що він взагалі не вживав алкогольних напоїв, що вказує на непослідовність і неправдивість висунутої ним версії подій. До того ж, у випадку незгоди з результатами здійсненого поліцейським огляду із застосуванням спеціального технічного засобу ОСОБА_1 мав можливість зазаначити про це, що, в такому випалку, було би підставою для направлення його на огляд на стан алкогольного сп'яніння до медичного закладу. Разом з тим, після отримання результатів огляду з використанням спеціального технічного засобу та ознайомлення з ними ОСОБА_1 включно до складання протоколу про адміністративне правопорушення жодним чином не висловлював незгоди з наведеними вище результатами огляду.
Таким чином, доводи апелянта, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм (водійське посвідчення серії НОМЕР_2 ), що підтверджується даними довідки заступника начальника ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області (а.с.3).
Тому суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП правильно наклав на ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Завезіона Є.Л., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун