Житомирський апеляційний суд
Справа №296/13852/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/321/26
Категорія ч.1 ст.162, ч.4 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
03 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції),
захисника: ОСОБА_8 , (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025060640000967, внесеному до ЄРДР 22.09.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, безробітного, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє:
- 04.12.2020 року вироком Корольовського районного суду м. Житомира за ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України,
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2025 року затверджено угоду від 27 листопада 2025 року про визнання винуватості між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначене йому остаточне покарання з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишений без змін, продовжено його на 60 днів.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислено з часу його фактичного затримання, з 05 листопада 2025 року.
Вирішено долю речових доказів, скасовані арешти, накладені ухвалами слідчих суддів.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів під час проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 11874 гривні 24 копійок; під час проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 1782 гривні 80 копійок; під час проведення судово-імунологічної експертизи в сумі 5397 гривні 28 копійок; під час проведення судової трасологічної експертизи в сумі 5348 гривні 40 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.09.2025 близько 10 год 00 хв ОСОБА_7 перебував поблизу приватного житлового будинку №1-а по провулку Табірному в м. Житомирі, яка належить раніше йому не відомій ОСОБА_10 , де в нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло в умовах дії воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою збагачення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , пересвідчившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин незаконно проник через хвіртку на огороджену парканом територію подвір'я приватного житлового будинку АДРЕСА_3 .
Перебуваючи на території вище вказаного домоволодіння пройшов через подвір'я до вікна указаної квартири, де за допомогою знайденої на території двору металевої труби здійснив віджим одного металопластикового вікна та незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_4 вищевказаного будинку.
В подальшому ОСОБА_7 , оглянувши приміщення вказаного будинку, виявив та таємно викрав наступне майно: перстень (каблучку) зі вставками, виготовлену із золота 583 проби, масою без вставки 1,09 г вартістю 3029 гривень 23 копійки; підвіску у вигляді хрестика без вставок, виготовлену із золота 585 проби, масою 1,08 г вартістю 5478 гривень 36 копійок; пару сережок без вставок, виготовлених із золота 585 проби, масою 1,73 г вартістю 8775 гривень 52 копійки; перстень (каблучку) із вставками, виготовленого із золота 585 проби, масою 1,74 г вартістю 4852 гривні 52 копійки; телевізор марки «Vinga» моделі «S32HD25B» вартістю 3741 гривню 60 копійок.
Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_7 місце вчинення злочину покинув та розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 незаконно проник у житло та таємно, повторно, в умовах воєнного стану викрав чуже майно, яке належало потерпілій ОСОБА_10 , чим спричинив шкоди на загальну суму 25877 гривень 23 копійки.
Крім того, близько 09 години 00 хвилин 30.10.2025 року ОСОБА_7 перебував поблизу будинку АДРЕСА_5 , в якому проживає раніше невідома йому ОСОБА_11 , де в нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, в умовах дії воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою збагачення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , пересвідчившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин, незаконно проник через хвіртку на огороджену парканом територію двору приватного житлового будинку АДРЕСА_5 .
Перебуваючи на території вище вказаного домоволодіння пройшов через подвір'я до вікна указаного будинку, де за допомогою знайденої на території двору металевої арматури здійснив віджим одного металопластикового вікна та незаконно проник до приміщення вищевказаного будинку.
В подальшому ОСОБА_7 , оглянувши приміщення вказаного будинку, в одній із кімнат, виявив та таємно викрав наступне майно: сумку для ноутбука з написом «JIUYANGYU» вартістю 320 гривень 00 копійок; ноутбук марки «Samsung» моделі «NP-300E5A-A02UB» вартістю 4836 гривень 77 копійок; зарядний пристрій торгівельної марки «Dell» вартістю 252 гривні 00 копійок.
Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_7 місце вчинення злочину покинув та розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 незаконно проник у житло та таємно, повторно, в умовах воєнного стану викрав чуже майно, яке належало потерпілій ОСОБА_12 , чим спричинив шкоди на загальну суму 5408 гривень 77 копійок.
Крім того, близько 11 години 00 хвилин 31.10.2025 року ОСОБА_7 перебував поблизу будинку АДРЕСА_6 , в якому проживає раніше невідомий йому ОСОБА_13 , де в нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, в умовах дії воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою збагачення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , пересвідчившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин, незаконно проник через хвіртку на огороджену парканом територію двору приватного житлового будинку АДРЕСА_6 .
Перебуваючи на території вище вказаного домоволодіння пройшов через подвір'я до вікна указаної квартири та шляхом віджиму одного металопластикового вікна, невстановленим досудовим розслідуванням предметом, незаконно проник до приміщення вищевказаного будинку.
В подальшому ОСОБА_7 , оглянувши приміщення вказаного будинку, в одній із кімнат, виявив та таємно викрав наступне майно: телевізор марки «Ergo» моделі «U43GUS8555» вартістю 9474 гривень 25 копійок; шуруповерт марки «Dnipro-M» моделі «CD-201HBC Compact» вартістю 2650 гривень 50 копійок. Після чого, утримуючи при собі викрадене майно ОСОБА_7 місце вчинення злочину покинув та розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 повторно, таємно проник у житло, в умовах воєнного стану викрав чуже майно, яке належало потерпілому ОСОБА_13 , чим спричинив шкоди на загальну суму 12124 гривень 75 копійок.
Крім того, близько 09 години 00 хвилин 03.11.2025 року ОСОБА_7 рухався по АДРЕСА_7 .
Проходячи повз будинок № 198А по вищевказаній вулиці, у ОСОБА_7 виник умисел на незаконне проникнення до житла з метою вчинення крадіжки, а саме до квартири АДРЕСА_8 вказаного будинку, належну ОСОБА_14 та яка огороджена парканом.
В подальшому ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла особи, а саме помешкання ОСОБА_14 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, незаконно проник через хвіртку на територію подвір'я вищевказаного домоволодіння, тим самим незаконно проник до іншого володіння особи, всупереч волі законного володільця, та в порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканність житла та недопущення проникнення до житла особи.
Після цього ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на незаконне проникнення до житла особи, пройшовши територією подвір'я до металопластикового вікна та за допомогою віджиму, невстановленим досудовим розслідуванням предметом, одного металопластикового вікна відкрив його та незаконно проник до помешкання будинку за вказаною адресою, всупереч волі його володільця.
Крім того, 05.11.2025 близько 10 години 09 хвилини ОСОБА_7 перебував поблизу будинку № 47 по вул. Жуйка в м. Житомирі, який належить йому раніше невідомій ОСОБА_12 , де в нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою збагачення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , пересвідчившись, в тому що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин, незаконно проник через хвіртку на огороджену парканом територію двору приватного житлового будинку АДРЕСА_9 .
Перебуваючи на території вище вказаного домоволодіння пройшов через подвір'я будівлі будинку де за допомогою драбини піднявся до вікна другого поверху, та за допомогою знайденої на території двору сокири, шляхом пошкодження одного металопластикового вікна незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_10 вказаного будинку, яка належить ОСОБА_12 .
В подальшому ОСОБА_7 , оглянувши приміщення вказаної квартири, в одній із кімнат, виявив та таємно викрав ювелірні вироби, виготовлені із золота 585 проби загальною масою 4,67 грам та ювілерні вироби зі срібла загальною масою 13,38 грам на загальну вартістю 17387 грн 27 коп., а також годинник «Casio» вартістю близько 2490 грн. 33 коп. Після чого, утримуючи при собі викрадене майно ОСОБА_7 місце вчинення злочину покинув та розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 повторно, таємно проник у житло, в умовах воєнного стану викрав чуже майно, яке належало потерпілій ОСОБА_12 , чим спричинив шкоди на загальну суму 19877 грн. 60 коп.
Крім того, 05 листопада 2025 року близько 09 години 45 хвилин ОСОБА_7 перебував поблизу будинку АДРЕСА_9 , де в нього виник умисел на незаконне проникнення до житла з метою вчинення крадіжки, а саме до квартири АДРЕСА_11 , належну ОСОБА_15 .
В подальшому ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла особи, а саме помешкання ОСОБА_15 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, незаконно проник через хвіртку на територію подвір'я вищевказаного домоволодіння, тим самим незаконно проник до іншого володіння особи, всупереч волі законного володільця, та в порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканність житла та недопущення проникнення до житла особи.
Після цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на незаконне проникнення до житла особи, пройшовши територією подвір'я до металопластикового вікна та за допомогою знайденої на території двору лопати здійснив віджим одного металопластикового вікна відкрив його та незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою, всупереч волі його володільця.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати вирок суду в частині стягнення з нього процесуальних витрат на проведення експертиз в розмірі 24402 грн. 72 коп., посилаючись на те, що в ході судового розгляду не надано жодного документу, які б свідчили про факт наявності процесуальних витрат на залучення експертів, вказані документи судом до справи не долучалися та не досліджувалися, а стягнутий з нього розмір процесуальних витрат є завищеним.
Обвинувачений та захисник підтримали апеляційну скаргу, та просили задовольнити їх вимоги.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, просив залишити її без задоволення, а вирок суду - без змін.
Потерпілі в судове засідання не прибули, заяв про відкладення не надсилали, тому суд ухвалив рішення провести розгляд скарги без їх присутності.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до статті 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.
Мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені ст.374 цього Кодексу.
За змістом п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України резолютивна частина обвинувального вироку повинна містити, з-поміж іншого, рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Відповідно до п. 3 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються у тому числі із витрат, пов'язаних із залученням експертів, які за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 122 КПК України, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення відповідного експерта.
При цьому згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Ухвалити остаточне рішення щодо розміру процесуальних витрат має право лише суд. Учасники кримінального провадження мають право звернутися до суду із клопотанням щодо визначення розміру процесуальних витрат. Суд вправі вимагати від цих учасників надання документів на підтвердження розміру таких витрат.
Аналогічна вимога міститься у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суді України» Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року в ред. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03.12.1997 року: «Судам слід ретельно з'ясовувати, які судові витрати понесені під час дізнання, попереднього розслідування і судового розгляду справи, чи правильно обчислено їх розмір».
В обвинувальному акті, затвердженому прокурором та складеному відносно ОСОБА_7 , ще на початковому етапі було детально описано та пред'явлено обвинуваченому розмір процесуальних витрат по даному кримінальному провадженню за проведення судових товарознавчих, дактилоскопічних, імунологічних та трасологічних експертиз на загальну суму 24 402 грн 72 коп.
З технічного запису судового засідання та матеріалів кримінального провадження вбачається, що сторона обвинувачення в ході вивчення судом угоди про визнання винуватості надала до справи довідки та акти здачі-приймання виконаних експертом робіт на підтвердження процесуальних витрат на залучення експертів в межах даного кримінального провадження, а також їх вартості на загальну суму, яка значно перевищує 24402 грн. 72 коп (а.с.63-72).
Таким чином, оскільки у провадженні було проведено судово-товарознавчу експертизу, судово-дактилоскопічну експертизу, судово-імунологічну експертизу та судово-трасологічну експертизу, та їх результати дослідження стосуються визнаних у вироку епізодів вчинення злочинів, і орган досудового розслідування документально підтвердив первинними документами процесуальні витрати в сумі 24402 грн. 72 коп. на залучення експертів, тому суд обґрунтовано прийняв рішення про стягнення вказаних витрат з обвинуваченого ОСОБА_7 .
Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскільки суд у підготовчому судовому засіданні, переконавшись, що угода може бути затверджена, ухвалив вирок, яким затвердив угоду і призначив узгоджене сторонами покарання ОСОБА_7 , то, відповідно, суд мав право при ухваленні вказаного вироку вирішувати питання щодо стягнення процесуальних витрат.
Тому, аналізуючи і враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальних витрат за проведення судових експертиз на загальну суму 24 402 грн 72 коп.
Отже, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у цьому провадженні колегією суддів не встановлено, а тому підстав для зміни вироку з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок відносно ОСОБА_7 є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого немає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2025 року відносно ОСОБА_7 за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: