Житомирський апеляційний суд
Справа №935/101/25 Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.
Номер провадження №33/4805/192/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
05 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Невмержицького Миколи Степановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 07.01.2025 о 14 год 26 хв в м.Коростишів по вулиці Київській, 2 керував транспортним засобом Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи. Вказав, що суд першої інстанції не взяв до уваги його пояснення про те, що транспортним засобом керував не він, а ОСОБА_2 , який підтвердив ці обставини в судовому засіданні. Зазначив, що результати його огляду є недостовірними, оскільки лікар ОСОБА_3 не зміг пояснити, чому огляд проводився двічі, а у приміщенні застосовувалися спиртовмісні дезінфікуючі засоби, що могло вплинути на показники алкотестера. Також послався на розбіжності у часі, зазначені в акті огляду та у протоколі про адміністративне правопорушення. На його думку, суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам та дійшов помилкового висновку про його винуватість у вчиненні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №214911 від 07.01.2025, згідно якого ОСОБА_1 07.01.2025 о 14 год 26 хв в м.Коростишів по вулиці Київській, 2 керував транспортним засобом Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд проводився в КНП Коростишівська ЦРЛ (а.с.2, 9); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів (а.с.3); висновком КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №4 від 07.01.2025, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с.4); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.10); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.5); розпискою щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування (а.с.6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3809171 від 07.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР за ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.7); диском з відеозаписами (а.с.14), поясненнями свідків: лікаря Коростишівської ЦРЛ ОСОБА_3 та працівника поліції Даниленка М.В.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу та виявив бажання пройти огляд в медичному закладі охорони здоров'я, де був оглянутий лікарем-наркологом, у тому числі за допомогою алкотостера Драгер, результат якого показав 2,26 проміле, а через 20 хвилин - 2,34 проміле. Згідно висновку №4 від 07.01.2025 КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Також, відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлено зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, який ним підписаний без будь-яких зауважень.
Порушень уповноваженими особами вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, які могли бути підставою для визнання огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 недійсним, з відеозапису не вбачається.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом та про порушення порядку його огляду на стан сп'яніння були предметом дослідження в суді першої інстанції. Таким обставинам суд надав правильну і неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Сукупність наявних у справі доказів, в тому числі відеозапис, беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, та не викликає сумнівів у доведеності даного факту. Суд першої інстанції обґрунтовано не врахував пояснення свідка ОСОБА_2 , оскільки вони суперечать іншим матеріалам справи та спрямовані на сприяння уникненню відповідальності ОСОБА_1 . Посилання останнього на розбіжності у часі, зазначені в акті огляду та у протоколі про адміністративне правопорушення, не викликають сумнівів у дійсних обставинах справи, не виключають належність і допустимість таких доказів та не можуть бути підставою для визнання огляду на стан сп'яніння і його результатів недійсними.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич