Житомирський апеляційний суд
Справа №935/216/25 Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.
Номер провадження №33/4805/218/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
04 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Кушніренка Андрія Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 26.01.2025 о 23:25 годині в м.Коростишів Житомирського району Житомирської області по вулиці Київська, 101, керував транспортним засобом БМВ 520І 2107, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Кушніренко А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права. Захисник послався на невідповідність огляду на стан сп'яніння вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції від 09.11.2015 №1452/735. Зокрема, зазначає, що ні на місці зупинки транспортного засобу, ні у медичному закладі ОСОБА_1 не було належним чином роз'яснено порядок та процедуру проходження огляду на стан сп'яніння, зокрема те, що медичний огляд не обмежується виключно застосуванням технічного засобу. ОСОБА_1 з моменту зупинки повідомляв працівників поліції про прийом лікарських препаратів, побічні ефекти яких можуть впливати на показники технічного засобу. З огляду на це він відмовився від проходження огляду за допомогою технічного засобу, оскільки у медичному закладі йому було фактично запропоновано лише такий спосіб перевірки. На думку захисника, така відмова була зумовлена об'єктивними причинами, а не умисним ухиленням від огляду, однак суд першої інстанції належної оцінки цим обставинам не надав та безпідставно дійшов висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі послався на практику Верховного Суду та ЄСПЛ.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231124 від 27.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 26.01.2025 о 23:25 годині в м.Коростишів Житомирського району Житомирської області по вулиці Київська, 101, керував транспортним засобом БМВ 520І 2107, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231124 від 27.01.2025 (а.с.2);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (а.с.3);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.01.2025 (а.с.4);
розписками про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.5-6);
розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом від 27.01.2025 (а.с.7);
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3942618 від 27.01.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.8);
диском з відеозаписом події (а.с.13).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим працівником поліції йому пред'явлено законну вимогу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, від виконання якої він відмовився та висловив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я. Разом з тим, перебуваючи у медичному закладі, ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, незважаючи на роз'яснення йому наслідків такої відмови, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. ОСОБА_1 був ознайомлений з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, змістом протоколу про адміністративне правопорушення, іншими процесуальними документами, які підписав без будь-яких зауважень.
Дії уповноважених осіб відповідали вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, а протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння була зумовлена нероз'ясненням у закладі охорони здоров'я можливості відібрання зразків біологічного середовища, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, порядок проведення медичного огляду та обрання його способу належить до компетенції лікаря, а не особи, яка підлягає огляду.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 висловив згоду на проходження огляду у закладі охорони здоров'я, проте після прибуття до нього відмовився від проходження огляду, що зафіксовано у встановленому законом порядку.
За таких обставин, відмова від огляду не може бути обґрунтована посиланням на нероз'яснення можливості застосування іншого способу його проведення. Крім того, з відеозапису вбачається, що в медичному закладі ОСОБА_1 не повідомляв про наявність будь-яких проблем зі здоров'ям та одразу категорично відмовився від огляду.
Водночас, факт прийому лікарських засобів не звільняв ОСОБА_1 від обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Надані ОСОБА_2 медичні документи не спростовують обставин, об'єктивно встановлених судом першої інстанції.
Для кваліфікації дій за ч.1 ст.130 КупАП правове значення має сам факт відмови від проходження огляду за наявності законної вимоги, а не мотиви такої відмови.
Судові рішення, на які посилався захисник в апеляційній скарзі, не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи. Постанова суду не суперечить практиці ЄСПЛ.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав правильну та неупереджену оцінку. Така оцінка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич