Справа № 947/2362/26
Провадження № 1-кс/947/979/26
02.02.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025162480001470 відомості про яке 02.12.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 368 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області під процесуальним керівництвом групи прокурорів Київської окружної прокуратури м. Одеси, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162480001470 від 02.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході розслідування встановлено, що для вступу до громадської організації «Сприяння та допомога службі України з надзвичайних ситуацій «Рятувальний загін Одеса», необхідно надати 1500 доларів США. Після цього особу приймають до організації, видають посвідчення, а працівники ТЦК та СП за попередньою домовленістю не здійснюватимуть мобілізаційних заходів, у разі проблем звертаються до керівника організації, який має вплив на працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім того, слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області під процесуальним керівництвом групи прокурорів Київської окружної прокуратури м. Одеси, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120261624800000028 від 08.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке розпочато за фактом, протиправної діяльності групи осіб, які на постійний основі в умовах воєнного стану здійснюють вимагання грошових коштів. (ІТС ІП НПУ № 653 від 07.01.2026)
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 15 січня 2025 року близько 20:00 години у місті Одесі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, не маючи жодних законних підстав та не пред'явивши належним чином службових посвідчень чи інших документів, що надають право на затримання особи, незаконно позбавили волі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за таких обставин.
Так, 15 січня 2025 року близько 20:00 год ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , перебували у транспортному засобі марки та моделі «Mercedes-Benz Vito» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , поблизу магазину «АТБ», що за адресою: вулиця Інглезі, 6-в, Одеса, Одеська область, помітили ОСОБА_10 .. Надалі, вийшовши з вказаного транспортного засобу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , силоміць схопили потерпілого, обмежили його свободу пересування та проти його волі помістили до салону вказаного транспортного засобу марки та моделі «Mercedes-Benz Vito», водієм якого був ОСОБА_6 , після чого почали приблизно протягом години, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, переміщувати ОСОБА_10 містом, позбавивши можливості вільно залишити транспортний засіб.
Надалі, утримуючи потерпілого в салоні вищевказаного автомобіля, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 продовжували незаконне позбавлення волі, вводячи його в оману щодо законності своїх дій, повідомляючи відомості про його нібито перебування в розшуку та примусове доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, при цьому ігнорували вимоги потерпілого про звільнення та припинення протиправних дій.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після незаконного позбавлення волі потерпілого, у той самий день та в той самий проміжок часу, в умовах дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, висунули потерпілому вимогу передати їм грошові кошти за так зване «вирішення питання» щодо припинення незаконного утримання та недоставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Реалізуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що в Україні діє воєнний стан, одночасно застосовували до потерпілого психологічний тиск та висловлювали погрози застосування фізичного насильства, зокрема заподіяння тілесних ушкоджень, а також погрожували продовженням незаконного позбавлення волі, що створювало для потерпілого реальну небезпеку зазнання шкоди його правам та інтересам.
Крім того, під час руху автомобіля, яким керував ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи в умовах воєнного стану, застосували фізичне насильство, а саме повалили ОСОБА_10 на підлогу салону автомобіля, утримували його силоміць та намагалися заволодіти його особистими речами, здійснюючи при цьому дії, що створювали загрозу його здоров'ю, чим остаточно зламали волю потерпілого до опору.
Унаслідок висловлених погроз та застосованого насильства потерпілий, перебуваючи у стані реального страху за своє життя, здоров'я та свободу, в умовах дії воєнного стану, вимушено передав підозрюваним грошові кошти у сумі 6 000 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 15.01.2026 становило 253 640,4 грн).
Отримавши зазначені грошові кошти, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відвезли ОСОБА_10 за адресою: вулиця Інглезі, 6-в, м. Одеса, Одеська область, де залишили.
15.01.2026, у період з 20 год. 45 хв. по 00 год. 33 хв., за місцем мешкання ОСОБА_11 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в порядку ч.3 ст.233 КПК України, у зв'язку з настанням невідкладного випадку, пов'язаного із врятуванням майна та безпосереднього переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, здійснено проникнення до іншого володіння особи, а саме вказаного будинку. У ході обшуку виявлено та вилучено:
-Грошові кошти 18 купюр кожна номіналом 100 доларів США, з наступними номерами: PF59799346J, QF11299794B, QF11299793B, QF11299795B, QL41438852A, QK49215832B, MK10326018B, QL41438851AM LB00532350S, MB83840530C, QL41438858A, QL41438856A, QL41438854A, QL41438853A, QK49215833B, QK49215831B, MK1032608B, QL41438859A;
-Предмет схожий на пістолет FORT-12PM НОМЕР_2 з магазином та 9 патронів з гумовими кулями;
-Мобільний телефон Xiaomi Redme note 12 pro+, імеі: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 ;
-Документи н 56 аркушах (які озвучено та перелічено під відозапис), червоне посвідчення на ім'я ОСОБА_11 , військово-обліковий документ №190520250640867100281 на ім'я ОСОБА_11 на 1 аркуші.
16.01.2026 прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з вищевикладеним процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав викладених письмово.
Представник ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_4 надав письмові заперечення які підтримав в судовому засіданні, окремо зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим, додатки до клопотання не містять ухвали про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_11 , тому накладення арешту на майно, що вилучено під час зазначеної слідчої дії, що не була легалізована, є незаконним, порушує права власника на безперешкодне володіння та користування своїм майном. Зауважив на недоведеність причетності ОСОБА_11 до інкримінованих кримінальних правопорушень та необґрунтованості належності майна категорії речових доказів, що встановлено ст.98 КПК України. Звернув увагу на те, що власник добровільно надав телефон для огляду для можливості встановлення відсутності у ньому електронних доказів, що мають значення для досудового розслідування. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення представника ОСОБА_11 , слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що було знаряддям вчинення злочину, грошові кошти отримані в результаті вчинення кримінально-проитправних дій, є предметами, що вилучені з вільного обігу на території України та потребують спеціальних дозвільних документів, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучені під час обшуку мобільний телефон та документи необхідно для їх детального дослідження, виконання судових експертиз, які неможливо буде провести без наявності у органу досудового розслідування вилученого майна, з метою встановлення наявності доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Так, Постановою Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992 (в поточні редакції №2471-ХІІ від 24.01.1995) затверджено «Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» (далі - Перелік).
Відповідно до п.1 Переліку, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 19/95-ВР від 24.01.95 )
Доводи представника, щодо належності ОСОБА_11 та легальності походження вилучених грошових коштів, будуть предметом перевірки під час подальшого досудового розслідування, наразі представником не надано доказів законності походження вилучених грошових коштів.
Разом з тим, зазначене не позбавляє можливості звернення останнього із відповідним клопотанням в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту.
Також слідчий суддя враховує, що разом з грошовими коштами були виявлені документи, після огляду та детального дослідження яких може бути встановлено причетність їх власників та інших осіб до кримінально-протиправних дій передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 368 КК України.
Таким чином, на думку слідчого судді, не можна достеменно стверджувати, що вилучені грошові кошти не отримані від кримінально-протиправної діяльності. Їх зв'язок із вчиненням кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 368 КК України підлягає перевірці з боку органу досудового розслідування, а тому арешт такого майна є виправданий.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя встановив, що представником не було доведено законності походження вилучених грошових коштів, відношення їх до особистих накопичень ОСОБА_11 , натомість органом досудового розслідування доведено факт можливого нелегального їх походження.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 368 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
Посилання адвоката на те, що обшук проведено без ухвали слідчого судді є неприйнятними та такими, що не доводять порушення прав власника майна, оскільки слідчим суддею наразі, встановлено, що ухвалою слідчого суді Київського районного суду м.Одеси 20.01.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_11 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично було проведено 15.01.2026 року.
З приводу посилання представника на те, що відсутні підстави для накладення арешту на майно третьої особи, слідчий суддя звертає увагу представника, що арешт може бути накладений не лише на майно підозрюваного, але і у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170 КПК України, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Одночасно, слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Крім того, згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, необхідності для подальшого проведення судових експертиз, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025162480001470 відомості про яке 02.12.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку 15.01.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-Грошові кошти 18 купюр кожна номіналом 100 доларів США, з наступними номерами: PF59799346J, QF11299794B, QF11299793B, QF11299795B, QL41438852A, QK49215832B, MK10326018B, QL41438851AM LB00532350S, MB83840530C, QL41438858A, QL41438856A, QL41438854A, QL41438853A, QK49215833B, QK49215831B, MK1032608B, QL41438859A;
-Предмет схожий на пістолет FORT-12PM НОМЕР_2 з магазином та 9 патронів з гумовими кулями;
-Мобільний телефон Xiaomi Redme note 12 pro+, імеі: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 ;
-Документи на 56 аркушах, червоне посвідчення на ім'я ОСОБА_11 , військово-обліковий документ №190520250640867100281 на ім'я ОСОБА_11 на 1 аркуші,
шляхом позбавлення права на володіння, розпорядження та користування вказаним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України
Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1