03 лютого 2026 року
Єдиний унікальний № 501/2333/18
Провадження № 1-кс/501/36/26
30 січня 2026 року, м. Чорноморськ
Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12018160160000788 від 17 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України,
Представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого СВ ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12018160160000788 від 17 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
В обґрунтування скарги вказує, що в провадженні слідчого відділу перебувало зазначене кримінальне провадження. Однак 11 грудня 2025 року слідчий винесла постанову про закриття кримінального провадження.
З постановою слідчого він не згоден, оскільки матеріали кримінального провадження містять висновки судових експертиз, які прямо вказують на те, що причиною падіння воріт є їх неналежний технічний стан та неналежне обслуговування власником домоволодіння - ОСОБА_7 . Наслідком падіння воріт стала смерть малолітнього ОСОБА_8 , що також підтверджується матеріалами провадження. Окрім цього, в провадженні наявні показання свідків, які підтверджують несправність воріт та їх небезпечний стан до моменту події. Вказує, що твердження слідчого про відсутність пошкоджень воріт за результатами огляду після події спростовується матеріалами кримінального провадження. Безпідставними є висновки слідчого про те, що свідок ОСОБА_9 змінила показання, адже минуло багато часу після події. Необґрунтованим є висновок слідчого про те, що малолітня дитина могла здійснити вплив на металеві ворота, який спричинив їх падіння. Вважає зібрані докази достатніми для направлення кримінального провадження до суду для надання їм правової оцінки у сукупності.
Скаржник у судовому засіданні підтримав скаргу, надав пояснення на її обґрунтування. Зазначив, що слідчий зібрала достатньо доказів винуватості ОСОБА_7 , однак про підозру йому не повідомила, обвинувальний акт не склала.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні заперечили проти задоволення скарги. Надали пояснення на її обґрунтування. Зазначили, що були проведені усі необхідні та об'єктивно можливі слідчі дії, однак не було здобуто доказів винуватості жодної особи, а смерть ОСОБА_8 настала внаслідок нещасного випадку.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали закритого кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема: забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя встановив, що в провадженні слідчого відділення Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеський області перебувало кримінальне провадження № 12018160160000788 від 17 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
11 грудня 2025 року слідчий винесла постанову про закриття кримінального провадження, а 12 січня 2026 року представник потерпілого отримав її і того ж дня до суду надійшла його скарга на зазначену постанову. Тож, процесуальний строк на звернення зі скаргою до слідчого судді, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України, не пропущений.
В обґрунтування постанови, слідчий, зокрема, зазначає, що в ході досудового розслідування виконані всі необхідні та можливі слідчі та процесуальні дії, пов'язанні із збиранням та перевіркою доказів. Під час досудового розслідування не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи, не встановлено дії чи бездіяльність яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням нещасного випадку та вичерпані можливості їх отримати.
Таким чином, вказує слідчий, встановлена причина нещасного випадку, який стався 16 серпня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 та призвів до гибелі ОСОБА_8 , а саме - падіння металевих воріт огорожі домоволодіння на загиблого, однак, встановити обставини, які його обумовили не надається за можливе, так само як і встановити дії (бездіяльність) яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням даної події.
Слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні проведено низку слідчих дій, зокрема, огляд місця події, допит потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 .
Також було призначено та проведено дві експертизи та отримано відповідні висновки експертів. Так, 17 квітня 2020 року отриманий висновок експерта № 19-267 з інженерно-технічного дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці. Також отримано висновок експертизи безпеки життєдіяльності № 23-3308 від 26 червня 2023 року.
Крім того, слідчим здійснено тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи № 501/3888/18, яка містить висновок експертів № КСЕ-19/116-22/8673, № КСЕ-19/107-22/6778 від 03 жовтня 2022 року.
Крім того, була повторно допитана єдиний безпосередній свідок події - ОСОБА_9 . Також за її участі проведено слідчий експеримент.
Слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про те, що за результатом зазначених слідчий дій не вдалося встановити дії (бездіяльність) яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням даної події.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи представника потерпілого щодо того, що зібрано достатньо доказів для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , оскільки, як він вказує, згідно з висновком експерта з інженерно-технічного дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці № 19-267 від 27 лютого 2020 року в даній ситуації дії власника домоволодіння ОСОБА_7 не відповідають вимогам ст. 151 ЖК УРСР, в частині того, що він не забезпечив надійного кріплення несправних металевих воріт огорожі, що призвело до їх падіння на ОСОБА_8 і його смертельного травмування.
Так, слідчий суддя зазначає, що ст. 151 ЖК УРСР встановлює загальні вимоги власника житлового будинку (квартири): громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Дана норма не містить конкретних правил та не визначає конкретних обов'язків власника, умови та строки їх дотримання і виконання тощо. Зокрема, ст. 151 ЖК УРСР не встановлює періодичність, характер, строки проведення огляду, ремонту воріт встановлених на придомовій території. Крім того, вказана норма взагалі не визначає обов'язків власника щодо воріт, встановлених на придомовій території.
У дослідницькій частині висновку експерт посилається на положення ДБН Б.2.2.-5:2011 Благоустрій територій, Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 листопада 2017 № 310, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 травня 2005 року № 76, ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень. Однак, посилаючись на вказані нормативно-правові акти, експерт також не вказує конкретних норм, які містять вимоги до власника будинку, його обов'язки, або певні правила, яких він має дотримуватися при експлуатації воріт огорожі.
Крім того, експерт посилається у висновку на вимогами нормативно-правових актів з безпеки життєдіяльності, однак, не зазначає їх назву, реквізити, суб'єкта, який їх затвердив (прийняв тощо) та норми які вони містять.
Слідчий суддя також зазначає, що при проведенні експертного дослідження експертом були використані як вихідні дані протокол допиту ОСОБА_14 від 08 вересня 2018 року, який є сусідом сторін, що він від ОСОБА_17 чув, що того року ці ворота вже падали; свідка ОСОБА_6 від 29 серпня 2018 року, що йому відомо зі слів голови кооперативу Леоніда, що ці ворота того року падали, і це чули сусіди.
Однак протокол допиту ОСОБА_15 від 08 вересня 2018 року, який є головою правління громадської організації ЖБТ 9-мікрорайон, таких відомостей не містить. Вказаний свідок повідомив лише, що в минулому році ці ворота не працювали, оскільки був зіпсований електричний пристрій відкату воріт на подвір'ї ОСОБА_18 , минулого року при від'їзді до Німеччини ОСОБА_18 телефоном повідомив йому, що ворота зіпсовані і при свідку самостійно вручну закрили ворота ключем, що унеможливлювало їх рух. Тобто свідок повідомив про поломку воріт, характер якої очевидно не міг спричинити їх падіння або сприяти їх падінню.
Крім того, вказаний висновок експерта містить так само загальні висновки щодо причини настання нещасного випадку, а саме, вказано лише, що причинами є несправність металевих воріт огорожі домоволодіння. Однак, при цьому, експерт не зазначає в чому полягає ця несправність, який її характер та який саме конструктивний елемент воріт її містить.
Слідчий суддя також зазначає, що висновку експерта судової експертизи безпеки життєдіяльності № 23-3308 від 26 червня 2023 року, складений з такими ж недоліками: експерт не вказує конкретних норм, які містять чіткі вимоги до власника будинку при експлуатації воріт; експерт вказує що причиною настання нещасного випадку є, зокрема, несправність металевих воріт огорожі домоволодіння без зазначення в чому полягає ця несправність, який її характер та який саме конструктивний елемент воріт її містить.
В той же час, слідчий отримала тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи № 501/3888/18, копія якої міститься в матеріалах кримінального провадження.
У вказаній справі проведено комплексну судову експертизу, міститься висновок експертів від 03 жовтня 2022 року № КСЕ-19/116-22/8673, № КСЕ-19/107-22/6778.
Експерти дійшли наступних висновків. Відповідність металевих зсувних воріт огорожі домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) неможливо перевірити у зв'язку з відсутністю регламентованих вимог до улаштування воріт на території садибної забудови. Технічну причину падіння та що спричинило падіння металевих зсувних воріт огорожі домоволодіння з вказаною адресою, яке сталося 16 серпня 2018 року, виявити неможливо у зв'язку з експлуатаційним періодом. Встановити чи міг ОСОБА_7 передбачити і усвідомлювати падіння металевих зсувних воріт огорожі домоволодіння за вказаною адресою, яке сталося 16 серпня 2018 року не надається за можливе. Причиною нещасного випадку, який стався 16 серпня 2018 року на території вказаного домоволодіння, яке належить ОСОБА_7 і який призвів до гибелі ОСОБА_8 , є падіння металевих зсувних воріт, однак, встановити обставин які його обумовили не надається за можливе. Встановити дії (бездіяльність) яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням даної події не є можливим.
24 жовтня 2025 року за участю єдиного безпосереднього очевидця події - свідка ОСОБА_9 на місці події проведено слідчий експеримент, в ході якого свідок ОСОБА_9 змінила свої показання, які надавала 16 серпня 2018, 23 жовтня 2018 року. Зокрема, вона зазначила, що її онук ОСОБА_8 не застрибував на ворота в момент трагічних подій, а знаходився поруч з ними. Крім того надала й інші покази, які відрізняються від тих, що ОСОБА_9 надавала раніше, та суперечать їм.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про те, вказані суперечності у показаннях свідка ОСОБА_9 неможливо усунути проведенням інших слідчих дій, у зв'язку з відсутністю інших безпосередніх свідків події, відсутністю відеозаписів моменту падіння металевих воріт.
Слідчий суддя також зазначає, що під час проведення досудового розслідування не здобута інформація, яка б підтверджувала технічну несправність металевих воріт напередодні події (фото, відеофіксація, технічні звіти тощо). Встановлено лише що в 2017 році ці ворота не працювали, оскільки був зіпсований електричний пристрій відкату воріт (згідно з відомостями протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 08 вересня 2018 року), а також, ОСОБА_10 дізналась, що ОСОБА_19 (син ОСОБА_7 ) не зміг зачинити ворота через їх несправність та приставив їх до бетонних стовпів.
Посилання представника потерпілого на наявність в додатках до висновку експерта від 03 жовтня 2022 фотографій воріт, на яких, як він зазначає, вочевидь помітне значне пошкодження корозією, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки вказані фотографії зроблені у 2022 році. Крім того, експерт врахував ці відомості при складанні висновку.
Крім того, оглядом місця події від 16 серпня 2018 року зафіксований стан металевих зсувних воріт та зафіксований стан складових елементів металевих воріт: колеса, шестерні, направляючі, які були присутні на момент огляду місця події, їх пошкодження відсутні.
В даний час неможливо встановити стан воріт огорожі на час події оскільки ворота відремонтовані, їх складові замінено.
З урахуванням вказаного (відсутність відомостей про пошкодження воріт у протоколі огляду місця події, відсутність відеозаписів падіння воріт, суперечності у показаннях безпосереднього очевидця події - свідка ОСОБА_9 ) неможливо надати експерту додаткові об'єктивні вихідні дані для проведення відповідної експертизи.
Тож, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що вичерпано можливості отримати додаткові докази у справі.
Посилання представника потерпілого на висновки колегії суддів апеляційного суду у цивільній справі слідчий суддя вважає необґрунтованими. Так, колегія суддів у постанові від 14 жовтня 2025 року у справі №501/3888/18, зокрема, зазначила, що кримінальна відповідальність і цивільна відповідальність за шкоду - різні види юридичної відповідальності, які мають різні правову природу та склад. Кримінальна відповідальність спрямована на покарання злочинця за вчинення злочину, тоді як цивільна відповідальність має на меті відшкодування шкоди потерпілому.
Слідчий суддя також зазначає, що з положень п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України вбачається, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у випадку, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри. Оцінку достатності доказів, відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, здійснюють виключно прокурор, слідчий.
Тож, здійснення повідомлення про підозру особі, належить до дискреційних повноважень прокурора, слідчого. Відповідно, слідчий суддя не має повноважень зобов'язати прокурора, слідчого повідомити особі про підозру, зокрема, і опосередковано - шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12018160160000788 від 17 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, відповідає вимогам ст. 110 КПК України, є обґрунтованою, та не підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене вище, в задоволенні скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 303, 307, 371-372 КПК України,
В задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12018160160000788 від 17 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України відмовити.
Матеріали кримінального провадження № 12018160160000788 від 17 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України - повернути до СВ ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання копії ухвали, якщо її було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя