Справа № 640/21254/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
05 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Полімер Пак» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Полімер Пак» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Акт від 20.09.2022 №26383/ж5/26-15-04-1303/40582643 про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прайм Полімер Пак» за березень 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №292610413 від 31.10.2022;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №294440413 від 31.10.2022.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, в тому числі за рахунок податкових накладних зареєстрованих постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 194 333,00 грн 15.07.2022 за березень 2022 року шляхом подання уточнюючого податкового розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2022 року. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Прайм Полімер Пак» посилається, зокрема, на положення пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Акту від 20.09.2022 №26383/ж5/26-15-04-13-03/40582643 про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прайм Полімер Пак» (податковий номер-40582643) за березень 2022 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №292610413 від 31.10.2022, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №294440413 від 31.10.2022, прийняте Головним управління Державної податкової служби в м. Києві.
Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за березень 2022 року суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 123 056,00 грн, та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 71 277,00 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що позивачем правомірно, на підставі та строки, передбачені законодавством, у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2022 року встановлено формування податкового кредиту, у тому числі за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальниками в ЄРПН на суму 194 333 грн.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2022 року, поданої підприємством ТОВ «Прайм Полімер Пак», за наслідком якої складено акт камеральної перевірки від 20.09.2022 № 26383/ж5/26-15-04-13-03/40582643 «Про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Полімер Пак» за березень 2022 року» (далі акт перевірки).
Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за березень 2022 року суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 123 056,00 грн, та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 71 277,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2022 № 294440413, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 123 056 грн. за звітний (податковий) період, за який подано декларацію березень 2022 року (дата реєстрації в контролюючому органі) 18.07.2022;
- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2022 № 292610413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість у розмірі 71 277 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 17 819 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновки контролюючого органу щодо порушення ТОВ «Прайм Полімер Пак» положень пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за березень 2022 року суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 123 056,00 грн, та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 71 277,00 грн є безпідставними, тому спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).
Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За правилами визначеними в підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 192.3 ст. 192 ПК України).
При цьому. пунктом 192.1 статті 191 ПК України також передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що платник податків має право уточнити дані податкової декларації, у тому числі в частині податкових зобов'язань з податку на додану вартість. При цьому законодавцем регламентовано, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Тобто, у разі уточнення платником податків даних податкової звітності в частині суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації такі суми, за загальним правилом включаються до того звітного періоду, в якому останній були зареєстровані.
Як свідчать матеріали справи, під час камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2022 року позивача встановлено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на суму ПДВ 1 598 684 грн, у тому числі за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальниками в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації на суму 194 333 грн.
Як наслідок, контролюючий орган дійшов до висновку, що покупцем ТОВ «Прайм Полімер Пак» в декларації з ПДВ за березень 2022 року неправомірно сформовано податковий кредит на суму 123 056 грн. як наслідок, окреслені обставини зумовили заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 71 277,00 грн.
29 червня 2022 року позивач подав контролюючому органу податкову декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року, в якій відображена наступна інформація:
1) у рядку 9 розділу I «Податкові зобов'язання» «Усього податкових зобов'язань» - 1 700 833 грн;
2) у рядку 10.1 розділу II «Податковий кредит» колонка «А» «Обсяги постачання (без податку на додану вартість) зазначено 7 021 753; колонка «Б» «Дозволений податковий кредит» - 1 404 351 грн;
3) у рядку 16 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду колонка «Б» - 225 205 грн;
4) у рядку 17 «Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1+10.2+10.3+11.1+11.2+11.3+12+13.1 (-/+) + 13.2 (-/+)+14 (-/+)+15 (-/+)+16 (-/+) колонки Б)) 1 629 566 грн;
5)у рядку 18 розділу III «Розрахункиза звітний період» «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17) декларації (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету 71 277 грн.
Також 29.06.2022 позивач подав відповідачу Додаток 1 до декларації «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1).
Надалі, 18.07.2022 ТОВ «Прайм Полімер Пак» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року, яким уточнено наступні показники декларації:
1) у рядку 10.1 розділу II «Податковий кредит» уточнено колонку «А» «Обсяги постачання (без податку на додану вартість) шляхом зазначення 7 993 420 грн (різниця 971 667) та колонку «Б» - 1 598 664 грн (різниця 194 333);
2) у рядку 17 «Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1+10.2+10.3+11.1+11.2+11.3+12+13.1 (-/+) + 13.2 (-/+)+14 (-/+)+15 (-/+)+16 (-/+) колонки Б)) уточнено показник шляхом зазначення 1 823 889 грн (різниця 194 333);
3) у рядку 18 розділу III «Розрахунки за звітний період» «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17) декларації (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету відображено 71 277.
У зв'язку із уточненням показників декларації в рядку 19 розділу III «Розрахунки за звітний період» «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17) декларації (позитивне значення) відображено суму 123 056 грн та, як наслідок, відображено зазначену суму в рядку 21 розділу III «Розрахунки за звітний період» «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)) у сумі 123 056 грн.
Як зазначає позивач, підставою для подання ним уточнюючого розрахунку до декларації стали обставини реєстрації постачальником ТОВ «Нафта Юкрей» податкової накладної від 30.03.2022 № 12 на загальну суму 485 833,33 грн, сума податку на додану вартість 97 116,666 грн та податкової накладної від 30.03.2022 № 11 на загальну суму 485 833,33 грн, сума податку на додану вартість 97 166,666 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022.
Зазначені податкові накладні складені та зареєстровані в межах виконання договору поставки № 29/03/2022 від 29.03.2022, видаткової накладної № 201 від 30.03.2022, № 202 від 30.03.2023, товарно-транспортних накладних № № НЮ000000201, НЮ000000202 від 30.03.2022.
Відповідно, позиція податкового органу полягає в тому, що підставою для винесення спірних рішень стало включення позивачем до складу податкового кредиту за березень 2022 року суму ПДВ відповідно до складених та зареєстрованих постачальником ТОВ «Нафта Юкрей» податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації на суму ПДВ 194 333 грн.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У той же час, під час дії воєнного стану, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:
- у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».
Надалі, 12.05.2022 Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, відповідно до якого абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX викладений у наступній редакції «тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті».
Крім того, підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено загальні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, у зв'язку із військовою агресією Російської федерації та введенням на території України воєнного стану встановлено особливі терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року та передбачив, що штрафи, за дотримання окреслених умов застосуванню не підлягають.
Відтак, у разі реєстрації податкових накладних постачальником складених з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX та їх реєстрації здійснена до 15.07.2022 включно, такі податкові накладні не вважаються такими, що зареєстровані з порушенням граничних термінів їх реєстрації в ЄРПН.
При цьому, відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:
- включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, податковий кредит сформований позивачем на суму ПДВ 194333 грн на підставі податкових накладних від 30.03.2022 №№ 11, 12, зареєстрованих постачальником ТОВ «Нафта Юкрей» 15.07.2022 правомірно, та віднесено до податкового кредиту в звітному (податковому) періоді - березень 2022 року шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації за березень 2022 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко