05 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42159/25
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25 про повернення позовної заяви позивачеві
297 комендатура охорони та обслуговування звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоревича від 04.12.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №79744667 про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого збору у розмірі 32000грн. та пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №79744667.
З огляду на те, що за подання позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір, а викладене в позовній заяві було необґрунтованим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №420/42159/25 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишено позов без руху.
У подальшому, у зв'язку з невиконанням 297 комендатурою охорони та обслуговування вимог судового рішення про залишення позовної заяви без руху, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25 позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із вищеозначеною ухвалою суду першої інстанції позивачем вперше апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано 13.01.2026.
Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження установлено, що суб'єктом владних повноважень до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а викладене в апеляційній скарзі клопотання про відстрочення сплати судового збору було необґрунтованим.
У зв'язку з чим, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у задоволенні клопотання 297 комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25 про повернення позовної заяви позивачеві - залишено без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 2422грн. 40коп.
У зв'язку з не усуненням недоліків (не подання до суду доказів сплати судового збору), ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25 про повернення позовної заяви позивачеві - повернуто особі, яка її подала.
У подальшому, 04.02.2026 297 комендатурою охорони та обслуговування Міністерства оборони України повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25 про повернення позовної заяви позивачеві.
04.02.2026 297 комендатурою охорони та обслуговування повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026.
Стосовно строку подання даної апеляційної скарги слід вказати наступне.
Строк на апеляційне оскарження установлено статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Тобто, у даному випадку, строк подання апеляційної скарги становить п'ятнадцять днів з дня складання повного судового рішення.
При цьому, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Оскаржувану позивачем ухвалу у справі №420/42159/25 Одеським окружним адміністративним судом прийнято 09.01.2026.
П'ятнадцятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції закінчився 26.01.2026 (з урахуванням того, що 24.01.2026 та 25.01.2026 вихідні).
Однак, дану апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції скеровано лише 04.02.2026, тобто поза межами визначеного приписами чинного процесуального законодавства строку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, необхідно установити наявність поважних причин пропуску такого строку на апеляційне оскарження судового рішення, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Враховуючи наведені обставини, з огляду на відсутність заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суддя-доповідач позбавлений можливість самостійно визначити поважність причин пропуску скаржником встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25.
Таким чином, протягом десяти днів, з дня отримання судового рішення про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у якій вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою, з підтверджуючими доказами та матеріалами.
Відносно сплати судового збору.
В апеляційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного звернення позивач зазначає про відсутність у 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України фінансового ресурсу для сплати судового збору.
Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню суб'єкта владних повноважень, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, суддя-доповідач уважає за необхідне зазначити таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, із викладених норм убачається, що підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
При цьому, при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору особа повинна додати до нього належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Якщо таких доказів до суду не подано, то клопотання про відстрочення сплати судового збору уважається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Натомість, 297 комендатурою охорони та обслуговування Міністерства оборони України до апеляційної скарги не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Між тим, слід відмітити, що додані до апеляційної скарги виписка з рахунку за 14.01.2026, лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 №220/13/9088, доповідна записка позаштатного юрисконсультанта 297 комендатури охорони та обслуговування від 12.01.2026, гарантійний лист №2079/174/22/1938/пс не є належними та допустимими доказами, які підтверджують вчинення суб'єктом владних повноважень усіх можливих дії щодо сплати судового збору, а також не свідчать про тяжкий майновий стан скаржника.
Слід відмітити, що після залишення вперше поданої НОМЕР_1 комендатурою охорони та обслуговування Міністерства оборони України апеляційної скарги без руху (ухвала від 14.01.2026), ані після повернення її скаржнику, позивачем не вчинено жодних дій з метою сплати судового збору.
Маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення особа повинна діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Крім того, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може ставити одного із учасників справи у привілейоване становище.
Скаржник, який діє від імені держави не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.
За наслідками дослідження апеляційної скарги 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України, суддя-доповідач зазначає, що позивачем наразі не вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, клопотання 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Визначаючи суму судового збору, яку відповідач має сплати за подання даної апеляційної скарги, суддя-доповідач виходить із такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3328грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду даної апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25, 297 комендатура охорони та обслуговування повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 2662грн. 40коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням вищевикладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку, а також доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.169, 292, 293, 298 КАС України, суддя-доповідач
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25 про повернення позовної заяви позивачеві - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25 із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, а також доказів сплати судового збору в сумі 2662грн. 40коп.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758 , код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо подання доказів сплати судового збору таку апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №420/42159/25 із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій