П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30204/25
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,
повний текст судового рішення
складено 06.11.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 04.09.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд зобов'язати Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості стосовно ОСОБА_1 , з Єдиного реєстру боржників, як боржника у виконавчому провадженні №67606308.
15.09.2025 року від представника відповідача Хаджибейського ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) надійшов відзив (вх. №ЕС/96052/25), в якому просить, зокрема, залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивачем визнається, що про наявність виконавчого провадження №67606308 йому стало відомо 07.08.2024 року з відповіді на його заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, тобто, останнім днем оскарження дій та рішень державного виконавця є 21.08.2024 року, а позовна заява подається більше ніж через рік після спливу строку на оскарження, при чому відсутня заява про поновлення пропущеного строку.
У вказаному відзиві зазначили, що станом на теперішній час, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф37571-51У, яка видана 17.02.2021 ГУ ДПС в Одеській області є чинним виконавчим документом, оскільки вона не була ані скасована в судовому порядку ані визнана такою, що не підлягає виконанню. В свою чергу, підставою повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні №67606308 є п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», при якому не передбачено застосування положень ч.1,2 ст.40 зазначеного Закону, оскільки таке повернення не свідчить про припинення або можливе припинення визначеного виконавчим документом зобов'язання боржника перед стягувачем.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки боржником ОСОБА_1 не надано підтвердження сплати боргу згідно виконавчого документа, не надано підтвердження сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження або наявності інших підстав, передбачених ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», відсутні будь-які правові підстави для вилучення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників у виконавчому провадженні №67606308.
15.09.2025 року від позивача надійшла позовна заява в новій редакції (вх. №ЕС/95072/25), в якій позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати противоправною бездіяльність Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у виключенні персональних відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника з Єдиного державного реєстру боржників, внесених у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження від 22.11.2021 року №67606308.
2. Зобов'язати Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Єдиного реєстру боржників, як боржника у виконавчому провадженні №67606308.
В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що 22.11.2021 року Першим Малиновським (Хаджибейським) відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №67606308 з примусового виконання вимоги №Ф 37571-51У від 17.02.2021 року, що видана ГУ ДПС в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 боргу (недоїмки) у розмірі 37 788,74 грн. В рамках даного виконавчого провадження Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було накладено обтяження, арешт на майно та кошти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесена відповідна інформація відносно ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників.
30.05.2022 року Головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кобзаревою К.І. керуючись пунктом 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, тобто ГУ ДПС в Одеській області.
05.02.2025 року, відповідачем (Хаджибейським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на виконання рішення Одеського окружного суду від 10.10.2024 року, винесено постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_1 : з усього нерухомого та рухомого майна Чернишенка Л.В., який накладений в рамках виконавчого провадження №67606308, копія постанови направлено ОСОБА_1 . Поряд з тим в Єдиному реєстрі боржників надалі наявні відомості про позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника у виконавчому провадженні №67606308 попри наявності судової позиції щодо незаконності дій Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (судова справа №420/28876/24).
Оскільки наявність таких відомостей перешкоджає реалізації майнових прав позивача, 31.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою за вх. №13268 про виключення відомостей про нього із Єдиного реєстру боржників, оскільки виконавче провадження за яким були внесені ці відомості за №67606308 закінчено та 30.05.2022 року виконавчий документ повернуто стягувачу, який повторно не звертався, а матеріали виконавчого провадження №67606308 знищені, у зв'язку із закінченням строків зберігання. Однак відповідач листом від 13.08.2025 року за №137459 відмовив у виключенні відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, покликаючись на відсутність законних підстав та судового рішення про вчинення таких дій.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
22.09.2025 року від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/98626/25), в якій просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити процесуальний строк.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілєєвої І.В. (вх. №ЕС/98626/25 від 22.09.2025 року) про поновлення строку звернення до суду та визнано поважними причини пропуску процесуального строку та поновлено цей строк; продовжено розгляд справи №420/30204/25; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС в Одеській області; витребувано від Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №67606308; призначено судове засідання на 15 жовтня 2025 року об 15 год 00 хв.
06.10.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілєєвої І.В. надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/104270/25), в якому заявник просив позов задовольнити, посилаючись на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 року по справі №420/28876/24, яке набрало законної сили 26.12.2024 року, відкриття виконавчого провадження ВП №67606308 та вчинення будь-яких інших процесуальних дій Малиновським (Хаджибейським) відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відносно позивача ( ОСОБА_1 ) визнані судом незаконними, у зв'язку із порушенням вимог територіальності.
Крім того, з метою приховування своїх незаконних дій, посилається на помилку безпосередньо ГУ ДПС в Одеській області, який видав 17.02.2021 року вимогу про сплату боргу №Ф37571-51У із зазначенням помилкової адреси боржника - АДРЕСА_1 . У відзиві на позов лише зазначивши, що: «адреса боржника була встановлена не Відділом ДВС, а органом, що видав виконавчий документ (тобто, ГУ ДПС в Одеській області)». При цьому жодних дій, щодо перевірки відповідності інформації, маючи на це певні повноваження та засоби, відповідач не виконав.
Водночас, збереження запису про позивача ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників, тим більш у результаті незаконних дій Хаджибейського (Малиновського) відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що встановлено судом і зазначено у рішенні від 10.10.2024 року по справі №420/28876/24, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача. протиправно обмежує права та інтереси ОСОБА_1 , зокрема, на розпорядження своїм майном, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном та суперечить засадам виконавчого провадження, визначеним статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження».
08.10.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілєєвої І.В. надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №ЕС/105327/25), в якому повідомили, що рішення Одеського окружного адміністративного суду у рішенні від 10.10.2024 року по справі №420/28876/24 набрало законної сили 26.12.2024 року, так як П'ятим апеляційним адміністративним судом постановою від 26.12.2024 року апеляційну скаргу Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року залишено без змін. При цьому П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 26.12.2024 року по справі №420/28876/24 встановлено наступне: «як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №67606308 в рамках якого накладено арешт на майно позивача, знищено, що свідчить про його завершення».
08.10.2025 року від представника відповідача Хаджибейського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №ЕС/105511/25), в яких повідомили, що станом на теперішній час, вимога про сплату боргу (недоїмки) від №Ф37571-51У від 17.02.2021 року є чинною, не скасованою в установленим Законом порядку, боржником не оскаржується, а строк на її оскарження сплинув, її вимоги боржником не виконані. Таким чином, підстави для вилучення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників через, начебто, нечинність даної вимоги відсутні.
Станом на теперішній час виконавче провадження №67606308 не є закінченим, оскільки воно було завершеним у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене необхідно прийти до висновку, що станом на теперішній у Відділу відсутній обов'язок вилучити запис про боржника з Єдиного реєстру боржників, оскільки:
1) Виконавчий документ, що перебував на виконанні є чинним, в установленому Законом порядку не скасованим;
2) Постанова про відкриття виконавчого провадження №67606308 є чинною, в установленим Законом порядку не скасованою;
3) Підстава, на якій було повернуто виконавчий документ стягувачу, а саме пункт 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає скасування заходів примусового виконання, в т.ч. вилучення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників;
4) Після повернення виконавчого документу стягувачу не виникло обставин, що є підставами для скасування заходів примусового виконання (передбачених ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»);
5) Відсутнє судове рішення, яким було скасовано заходи примусового виконання рішення, а сам факт наявності права звернутись до суду з заявою про скасування заходів примусового виконання не є підставою для задоволення такої заяви.
08.10.2025 року від представника відповідача Хаджибейського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №ЕС/105623/25).
08.10.2025 року від представника відповідача Хаджибейського ВДВС ПМУМЮ ( м. Одеса) надійшла заява (вх. №ЕС/105638/25) на виконання ухвали суду в частині витребування матеріалів виконавчого провадження, в якій повідомлено, що згідно п.2 розділу 11 правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 року №1829/5, матеріали виконавчого провадження №67606308 - знищення за спливом строку зберігання.
Разом з тим, відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження від 05.08.2016 року, ст.ст.8, 9 Закону України «Про виконавче провадження», Відділ надає інформацію про виконавче провадження №67606308 та всі процесуальні рішення державного виконавця, які були внесені та зберігаються у АСВП в електронному вигляді.
10.10.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілєєвої І.В. надійшла заява (вх. №ЕС/106838/25) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують просять задовольнити.
15.10.2025 року від представника відповідача Хаджибейського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №ЕС/108284/25) в яких зазначили, що на виконання виконавчого листа по справі №420/28876/24 від 16.01.2025 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №77105312, яке було закінчено у зв'язку з повним виконанням Відділом вимог виконавчого документу до відкриття виконавчого провадження, про що було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №77105312 від 20.06.2025 року. Станом на теперішній час, постанова про закінчення виконавчого провадження №77105312 від 20.06.2025 року позивачем не оскаржувалась і не оскаржується, а отже, відсутній сенс посилання на рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/28876/24 від 10.10.2024 року, оскільки остання є виконаним в повному обсязі.
Відділ наголошує, якщо виконання судового рішення не призвело до бажаних позивачу результатів, у зв'язку з обранням невірного способу захисту свого права, то відсутні підстави вбачати у поведінці відповідача протиправні дії або бездіяльність, оскільки зобов'язання Відділу ДВС зняти арешти з майна та коштів боржника саме по собі не є підставою зобов'язання Відділу скасовувати інші заходи примусового виконання, що були застосовані державним виконавцем в межах виконавчого провадження.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року по справі №420/30204/25 та постановити у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 щодо зобов'язання Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості стосовно позивача з Єдиного реєстру боржників, як боржника у виконавчому провадженні №67606308 задовольнити у повному обсязі.
Апелянт вважає, що дане рішення прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, упередженим, необґрунтованим, несправедливим та незаконним, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.
27.12.2025 року (вхід.№71005/25 від 29.12.2025 року) через підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції від представника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Малоги Дмитра Андрійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу. Заявник просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17 лютого 2021 року ГУ ДПС в Одеській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-37571-51У, в якій повідомлено, що станом на 04.06.2021 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 37 788,74 грн.
22.11.2021 року Головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головним державним виконавцем, розглянута вимога про примусове виконання: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У, виданого 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області про: стягнення коштів в розмірі 37 788,74 грн з Чернишенко Л.В. на користь ДПС, постановлено відкрити виконавче провадження №67606308.
Пунктом 2 вказаної постанови зобов'язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
22.11.2021 року Головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головним державним виконавцем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У виданої 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області постановлено: визначити для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: Плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69грн. Загальна сума мінімальних витрат: 369,00 грн.
22.11.2021 року Головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головним державним виконавцем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У, виданої 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області, постановлено: стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 3778,87 грн.
22.11.2021 року Головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головним державним виконавцем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У виданої 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області постановлено: Накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41 936,61 грн.
25.11.2021 року Головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головним державним виконавцем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У виданої 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області постановлено: накласти арешт на майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 41 936.61 грн.
Пунктом 2 зазначено, що копії постанови направити на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, та сторонам виконавчого провадження.
30.05.2022 року Головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головним державним виконавцем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У виданої 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено: «У боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачеві з визначених підстав, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження»».
Постановлено: виконавчий документ повернути стягувачу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 року у справі №420/28876/24 зобов'язано Малиновський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна та коштів боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладений в рамках виконавчого провадження ВП №67606308.
05.02.2025 року В.о. начальника відділу Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пасіковим Олексієм Миколайовичем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У виданого 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області, встановлено: «надійшла ухвала суду про скасування арештів», постановлено: «Передати виконавчий документ: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у строк до 05.02.2025 року».
05.02.2025 року В.о. начальника відділу Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пасіковим Олексієм Миколайовичем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У виданого 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області, встановлено: «надійшла ухвала суду про скасування арештів», постановлено: «прийняти виконавче провадження №67606308».
05.02.2025 Головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малогою Дмитром Андрійовичем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У виданої 17.02.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено: « 10.10.2024 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду задоволено позов ОСОБА_1 до Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси ПМУМЮ (м. Одеса), зобов'язано Відділ зняти арешт з майна та коштів ОСОБА_1 , який накладений в рамках виконавчого провадження №67606308. Згідно положень ч.2 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.».
Постановлено: Зняти арешт з усіх рахунків що належать боржнику ОСОБА_1 .
05.02.2025 року Головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малогою Дмитром Андрійовичем, при примусовому виконанні: вимоги про сплату боргу №Ф37571-51У виданої 17.02.2021 Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено: « 10.10.2024 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду задоволено позов ОСОБА_1 до Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси ПМУМЮ (м. Одеса), зобов'язано Відділ зняти арешт з майна та коштів ОСОБА_1 , який накладений в рамках виконавчого провадження № 67606308. Згідно положень ч.2 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.».
Постановлено: Зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна боржника, який накладений в рамках виконавчого провадження №67606308.
31.07.2025 позивач звернувся до Начальника Хаджибейського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) із заявою, в якій просив виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, за виконавчим провадженням №67606308.
13.08.2025 року Хаджибейський ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) листом №137459 від 13.08.2025 року повідомив, що ані Закон України «Про виконавче провадження», ані Інструкція не передбачає вилучення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників у разу повернення виконавчого документу стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників від 03.09.2025 року наявний запис №1 відносно боржника ОСОБА_1 , Номер ВП №67606308, Документ видав: Головне управління ДПС в Одеській області, Категорія стягнення: стягнення коштів на користь держави, Орган ДВС/приватний виконавець, в якому перебуває на виконанні: Хаджибейський ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса).
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», далі Закон, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
У частині першій статті 9 Закону вказано, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Отже, колегія суддів зазначає, що арешт призначений для забезпечення реального виконання рішення, а Єдиний реєстр боржників містить інформацію про невиконані майнові зобов'язання боржників.
Згідно з вимогами ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», редакція якої була чинною у 2021 році, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, виконавчий документ (вимога про сплату боргу (недоїмки)) був повернутий стягувачу (не до суду).
Відповідно до вимог ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», редакція якої була чинною у 2022 році, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС в Одеській області пред'явило до примусового виконання виконавчий документ (вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-37571-51У від 17.02.2021 року, яка набрало законної сили 04.06.2021 року) та 22.11.2021 року державним виконавцем Хаджибейського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №67606308 та завершено 30.05.2022 року у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу, згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с.79)
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відтак, якщо початком відліку тримісячного строку для повторного пред'явлення є постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (30.05.2022), то цей строк закінчився у 2022 році.
Відомості про повторне пред'явлення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-37571-51У від 17.02.2021 року до виконання відсутні.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 року у справі №420/28876/24 постановою Головного державного виконавця Хаджибейського ВДВС ПУМУЮ (м. Одеса) від 05.02.2025 року постановлено: зняти арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_1 ; зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна боржника, який накладено у рамках виконавчого провадження №67606308. (а.с.168, 176)
У пункті 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень вказано, що постанова про зняття арешту з майна боржника, постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, постанова про зняття майна з розшуку або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає).
До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання відповідна постанова. У випадках, передбачених законом, виконавець на підставі постанови, передбаченої цим пунктом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника.
Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься відповідна постанова.
Відповідно до пункту 23 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає).
До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься постанова про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
До обставин, що визначені частиною першою статті 39 Закону (з якими пункт 16 розділу VIII та пункт 23 розділу ІІІ Інструкції пов'язують винесення постанови про зняття арешту з майна боржника та постанови про включення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників), належить і закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів (пункт 7).
Згідно заяви Малиновського ВДВС ПУМУЮ (м. Одеса) листом №154844 від 07.08.2024 року, сторону позивача було проінформовано про те, що матеріали виконавчого провадження №67606308 були знищені за закінченням терміну зберігання, отже ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження №67606308 та вчинення в ньому дій не є можливим, оскільки дане виконавче провадження є завершеним, а його матеріали - знищені. (а.с.24)
Колегія суддів зазначає, що механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі - Положення № 2432/5).
Відповідно до вимог п.2 розділу І Положення №2432/5, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 6 Розділу XI Положення №2432/5 Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу.
В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в Системі після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:
- про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
- про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
- про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;
- про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»;
- про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Тобто, внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників є результатом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а вилучення зазначених відомостей - є результатом закінчення виконавчого провадження на підставі, яка передбачає скасування заходів примусового виконання й не потребує окремої процесуальної дії державного виконавця, за винятком винесення постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, правові підстави для винесення якої визначені п.23 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.
Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Наказом Міністерства юстиції №5223/5 від 23.11.2022 розділ III зазначеної Інструкції доповнено пунктом 23, згідно якого, за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
- при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
- після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;
- після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
- відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав, що дозволяють виключити відповідні відомості з реєстру і випадок позивача, до цих підстав не відноситься.
Отже, з аналізу зазначених норм права вбачається, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.п. 1, 3, 11 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». В інших випадках повернення виконавчого документа нормативно мотивованих підстав для безумовного виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників законодавством не передбачені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22.06.2020 року (справа №160/4015/19), згідно якої: «вимоги п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі якої виконавчі провадження повернуті стягувачу, не входять до правових підстав виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників стосовно позивача, та які закріплені в ч.1 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження»».
Законом України «Про виконавче провадження» установлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають. Такий механізм запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. З правового аналізу положень пункту 2 частини першої та частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутись до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, і також не позбавляє стягувача права звернутись до суду з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання (постанова Верховного Суду від 29.11.2022 року у справі №910/4404/17).
Отже, імперативні приписи частини сьомої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» установлюють, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у випадку винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу виключно на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі якого у спірних правовідносинах було повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні, не входить до правових підстав виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
Також колегія суддів наголошує, що мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відомостей про те, що заборгованість за вимогою про сплату боргу (недоїмки) погашено, судам першої та апеляційної інстанцій надано не було, навпаки вказана продовжує існувати і до тепер, що підтверджується скриншотом з додатку «ДІЯ», що міститься в матеріалах справи. (а.с.26)
Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко