Ухвала від 04.02.2026 по справі 420/33830/25

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33830/25

Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Бітов А.І., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

На зазначене судове рішення ГУПФ в Одеській області подано апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме: пропущено строк на апеляційне оскарження.

Згідно з ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 вищезазначеного Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Відповідно ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення розглянуто судом першої інстанції 31 жовтня 2025 року, тоді як вищезазначене рішення було направлено в електронний кабінет 01 листопада 2025 року, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.

Тобто, останній день строку подання апеляційної скарги 03 грудня 2025 року.

Разом з тим, апеляційна скарга направлена на адресу суду апеляційної інстанції 24 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Що стосується пропуску строку на апеляційне оскарження, то пенсійний орган вказав, що рішення суду від 31 жовтня 2025 року по справі №420/33830/25 було формально долучено до пенсійної справи Позивача, як таке, що не підлягає подальшому опрацюванню у зв'язку з відсутністю будь-якого зобов'язання по відношенню до ГУПФ в Одеській області, оскільки воно стосувалося зобов'язання ГУПФ в Херсонській області.

Вказані доводи є необґрунтованими, оскільки, у вступні, мотивувальній та першому абзаці резолютивної частин рішення суду першої інстанції, як відповідача, зазначено ГУПФ в Одеській області.

Отже, враховуючи, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення, заява про поновлення строку відсутня, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без руху із наданням заявнику строку для подачі заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 вищезазначеного Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 169 КАС України апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи все вищевикладене, суддя приходить до висновку про необхідність залишити подану апеляційну скаргу без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року залишити без руху.

Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що невиконання вимог даної ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Бітов

Попередній документ
133856711
Наступний документ
133856713
Інформація про рішення:
№ рішення: 133856712
№ справи: 420/33830/25
Дата рішення: 04.02.2026
Дата публікації: 09.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження: рішення набрало законної сили (10.03.2026)
Дата надходження: 24.12.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії