П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26918/25
Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,
повний текст судового рішення
складено 21.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення протиправним та скасування та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, якому просив суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.06.2025 № 951240115486 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно з Законом України “Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період служби в митних органах України з 13.06.1994 по 17.11.2011 та з 04.08.2014 по 21.10.2016; період перебування на посаді інструктора виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів з 02.12.1979 по 26.06.1982; період перебування на посаді завідувача організаційно-інструкторським відділом виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів з 11.10.1985 по 01.04.1987; період перебування на посаді інструктора оргвідділу виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів з 02.04.1987 по 24.10.1990; період перебування на посаді головного спеціаліста та начальника відділу Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті з 22.11.2011 по 10.01.2012; період служби в органах Міністерства внутрішніх справ з 24.12.1991 по 08.06.1994; період служби в лавах Радянської армії з 03.11.1976 по 05.11.1978.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та призначити розмір пенсії з 09.07.2024 з врахуванням виданих Закарпатською митницею довідок «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» від 24.06.2024 № 7.7-22/33-1224 та «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу» від 24.06.2024 № 7.7-22/33-1225, а з 22.05.2025 з врахуванням, виданих Закарпатською митницею довідок «Про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» від 18.04.2025 № 7.7-22/33-1133 та довідку «Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби» від 18.04.2025 № 7.7-22/33-1134;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач-2) здійснювати з 09.07.2024 виплату ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в обґрунтування відмови у призначенні пенсії відповідач послався на відсутність у позивача стажу державної служби так зараховано тільки період з 22.11.2011 року по 09.01.2012 року -11 ранг що склало 1 місяць 17 днів, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, заперечував проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що на виконання рішення суду за результатами повторного розгляду заяви від 09.07.2024, головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 25.06.2025 року за №951240115486 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з причини недостатності необхідного стажу на посадах державної служби внаслідок неподання в повному обсязі сканкопії оригіналу трудової книжки у визначеному законодавством порядку. Листом від 26.06.2025 за № 2000-0308-9/97639 було повідомлено головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням довести результати виконання судового рішення до позивача. До заяви від 09.07.2024 позивачем не було надано трудову книжку, а в матеріалах електронної пенсійної справи наявна неповна скан-копія трудової книжки НОМЕР_1 , що закінчується записом від 10.01.2012, відповідно до якої ОСОБА_1 з 13.06.1994 по 17.11.2011 працював в митних органах України, а з 22.11.2011 по 10.01.2012 в Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті. Стаж державної служби зараховано з моменту присвоєння рангу державного службовця: з 22.11.2011 по 09.01.2012 (11 ранг), що склало 1 місяць 17 днів. Враховуючи вищезазначене, за результатами повторного розгляду заяви від 09.07.2024 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №420/25357/24, Головним управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи відповідно до Закону України «Про державну службу». Для більш детального визначення наявного стажу державного службовця позивачу необхідно повторно звернутися із заявою та надати трудову книжку (скан-копію) в повному обсязі.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що законодавством передбачається можливість збереження права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 виключно в порядку ч. 1 ст. 37 Закону № 3723. Станом на дату розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було встановлено, що вперше ранг державного службовця (11) було присвоєно позивачу 22.11.2011, а загальний стаж роботи на посадах державної служби за наявними документами становить 1 місяць 17 днів (період з 22.11.2011 по 09.01.2012).
Враховуючи те, що у позивача станом на 01.05.2016 відсутній загальний стаж роботи на посадах державної служби у розмірі 20 років, тобто позивач не відповідає вимогам, встановленим п. 10-12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, у Головного управління були відсутні законні підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 889.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правомірно відмовило позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності за Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723.
При цьому, період роботи позивача в органах митної служби не може бути зарахований до стажу державної служби, оскільки посади, на яких позивач працював у даний період, не відносяться до роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.06.2025 № 951240115486 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період служби в митних органах України з 13.06.1994 по 17.11.2011 та з 04.08.2014 по 21.10.2016; період перебування на посаді інструктора виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів з 02.12.1979 по 26.06.1982; період перебування на посаді завідувача організаційно-інструкторським відділом виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів з 11.10.1985 по 01.04.1987; період перебування на посаді головного спеціаліста та начальника відділу Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті з 22.11.2011 по 10.01.2012; період служби в лавах Радянської армії з 03.11.1976 по 05.11.1978. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та призначити розмір пенсії з 09.07.2024 з врахуванням виданих Закарпатською митницею довідок «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» від 24.06.2024 № 7.7-22/33-1224 та «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу» від 24.06.2024 № 7.7-22/33-1225, а з 22.05.2025 з врахуванням, виданих Закарпатською митницею довідок «Про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» від 18.04.2025 № 7.7-22/33-1133 та довідку «Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби» від 18.04.2025 № 7.7-22/33-1134. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянтом посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 1957р.н. з 10.09.2012 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09.07.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перехід на інший вид пенсії за Законом України «Про державну службу» до якої було додано паспорт, довідка про заробітну плату №1225, та №1224, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру.
За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Харківській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 17.07.2024 № О/р 951240115486 відмовлено у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку із відсутністю законних підстав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/25357/24 від 12.02.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.07.2024 № 951240115486 «Про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу».
Зобов'язно Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61000, м. Харків, площа Свободи, 5) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2024 року про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду щодо його відповідності приписам пункту третього частини другої статті 2 КАС України.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Вказане рішення суду набрало законної сили та ГУ ПФУ в Харківській області на його виконання повторно розглянута заява позивача від 09.07.2024 року за результатами розгляду якої прийнято рішення № 951240115486 від 25.06.2025 року яким у переході на іншій вид пенсії відмовлено з підстав того, що до заяви від 09.07.2024 позивачем не було надано трудову книжку, а в матеріалах електронної пенсійної справи наявна неповна скан-копія трудової книжки НОМЕР_1 , що закінчується записом від 10.01.2012, відповідно до якої ОСОБА_1 з 13.06.1994 по 17.11.2011 працював в митних органах України, а з 22.11.2011 по 10.01.2012 в Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті. Стаж державної служби зараховано з моменту присвоєння рангу державного службовця: з 22.11.2011 по 09.01.2012 (11 ранг), що склало 1 місяць 17 днів.
Позивач не погодився із вказаним рішенням та звернувся до суду із позовом.
Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_2 від 19.11.1991 року оформленої на ім'я позивача: запис № 3 та 4 з 03.11.1976р. по 15.11.1978 року служба в радянській армії; №7 та №8 з 01.12.1979 по 26.06.1982 працював на посаді інструктора виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів; №11 та №12 працював з 11.10.1985 по 01.04.1987 на посаді завідувача організаційно-інструкторським відділом виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів; №13 та №8 працював з 02.04.1987 по 01.11.1991 на посаді інструктора оргвідділу райкому компартії України ( а не як вказує позивач Красноокнянської районної Ради народних депутатів); №15 та №16 проходив службу в органах внутрішніх справ (3 роки 5 місяців 14 днів) без зазначення посади. №17 від 13.06.1994 року призначений заступником начальника митниці, начальником відділу по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил;
Згідно запису №18 30.05.1995 року прийняв присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» ;
Згідно запису №19 від 28.09.1994 року присвоєно персональне звання «Радник митної служби ІІІ рангу» за наказом ДМК України №415 від 28.09.19954 року;
Запис №20 від 24.06.1996 року присвоєно персональне звання «Радник митної служби ІІ рангу» згідно наказу ДМК України №254-к від 24.06.1996року.
Запис №21 від 15.08.1996 року звільнений по переводу в Котовську митницю;
Запис №25 від 27.11.1998 року призначений на посаду начальник служби по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил -заступник начальника митниці;
Згідно записів №22-26 з 16.08.1996 по 27.11.1998 року проходження служби на різних посадах митної служби.
Запис №26 від 24.06.1999 року присвоєно персональне звання «Радник митної служби І рангу».
Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_2 від 19.11.1999 року :
запис №27 від 30.12.199 року призначений на посаду заступник начальника Котовської митниці;
Записи №28-43 проходження служби на різних посадах у митних органах;
Запис №33 від 01.04.2004 року присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби ІІ рангу»;
Запис №43 від 17.11.2011 року звільнений із посади у зв'язку із переведенням до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті;
Запис №44 від 22.11.2011 року прийнято на посаду головного спеціаліста відділу експертиз та сертифікації з безпеки на річковому та морському транспорті управління державного нагляду та контролю на морському та річковому транспорті Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському та річковому транспорті.
Запис від 22.11.2011 року присвоєно 11 ранг державного службовця.
Запис від 10.01.2012 року присвоєно 9 ранг державного службовця.
Запис №49 від 01.08.2014 року звільнено із посади за переведенням до Південної митниці Міндоходів.
Запис №50 від 04.08.2014 року призначений на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Ізмаїл» Південної митниці
Запис №51 від 12.08.2014року присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи і рангу»;
Записи №52-59 проходження служби в митних органах.
Запис №60 від 21.10.2016 року звільнений із займаної посади за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію.
Запис №67 від 25.01.2021 року призначений на посаду провідного фахівця державного контролю в пунктах пропуску на кордоні управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному контролі.
Згідно вкладиша до трудової книжки НОМЕР_3 від 25.01.2021 року запис №68 від 10.03.2024 року звільнений за власним бажанням.
Відповідачем не зарахований до стажу державної служби як період служби в органах митної служби, так й період проходження позивачем строкової служби в радянській армії з 03.11.1976 по 05.11.1978 (номер запису 3-4), який становить 02 роки, 00 місяців, 12 днів.
Проте на звернення позивача до Пенсійного органу через вебпортал електронних послуг щодо його стажу державної служби на підставі трудової книжки НОМЕР_2 надана відповідь ГУПФУ в Одеській області від 31.03.2025 року вих.№8323-7757/Б-02/8-1500/25 у якій вказано, що за наявними в електронній пенсійній справі документами до стажу державної служби можливо врахувати періоди роботи:
з 02.12.1979 по 26.06.1982 на посаді інструктора виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів;
з 27.06.1982 по 10.10.1985 на посаді голови виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів;
з 11.10.1985 по 01.04.1987 на посаді завідувача організаційно-інструкторським відділом виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів;
з 02.04.1987 по 24.10.1990 на посаді інструктора оргвідділу виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів;
з 22.11.2011 по 10.01.2012 на посадах головного спеціаліста та начальника відділу Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (в пенсійній справі наявна копія трудової книжки із записами про роботу по 10.01.2012).
Для врахування до стажу державної служби періодів роботи на посадах в органах митної служби з 13.06.1994 по 15.06.1996, з 16.06.1996 по 31.03.1997, з 01.04.1997 по 19.11.2002, з 20.11.2002 по 07.05.2005 та з 08.05.2005 по 15.02.2007 підстави відсутні, оскільки у зазначені періоди було присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби».
Крім того, до стажу державної служби не можливо зарахувати згідно із записами в трудовій книжці періоди:
роботи з 01.02.1979 по 01.12.1979 на посаді уповноваженого відділу праці Облвиконкому, оскільки відсутнє підтвердження, що зазначена посада відносилась до посад державної служби;
служби з 24.12.1991 по 08.06.1994 в органах внутрішніх справ, оскільки вона не віднесена до посад державної служби;
роботи з 16.02.2007 по 30.04.2008, з 01.05.2008 по 17.11.2011 на посадах в органах митної служби, оскільки відсутні відомості про присвоєння рангу державного службовця.
Станом на 01.05.2016 стаж роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців складатиме 8 років 6 місяців.
Позивач не погодився з відмовою у переведенні на інший вид пенсії та звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII, згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ, крім статті 37, якою визначені умови призначення пенсії та що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Підставою для відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» слугував той факт, що у період роботи позивачки з 13.11.2002 їй присвоювались персональні та спеціальні звання. Отже, станом на день набрання чинності Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» (01.06.2016) у заявника відсутній необхідний стаж державної служби.
Стаття 25 Закону №3723-XII визначала класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу (частина перша).
Частиною 2 цієї ж статті установлено сім категорій посад державних службовців. Поряд з тим частиною 3 статті 25 Закону №3723-XII обумовлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Крім того, частиною 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання чинності Закону №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби (далі - Порядок №283).
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апаратів органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229).
Відповідно до статті 408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11.07.2002 №92-IV) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, згаданим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Згідно з частиною 1 статті 413 Митного кодексу України у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Відповідно до частини 1, 2 статті 569 Митного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.2012 №4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
За приписами частини 1 статті 588 Митного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.2012 №4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.
Частиною 1 статті 588 Митного кодексу України (у редакції Закону №405-VII від 04.07.2013) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», передбачались і у редакціях Митного кодексу України від 11.07.2002 та від 12.12.1991 (зокрема, частиною 3 статті 154 Митного кодексу України у редакції Закону №1970-XII).
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивач з 2002 року, та яке діє дотепер, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням пункту 7 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Це положення знайшло своє повторення й у пункті 4 Порядку №229.
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Аналогічні положення містяться й у пункті 6 Порядку № 229.
Отже, і Порядком № 283, чинним до 01.05.2016, і діючим Порядком №229 передбачено зарахування до стажу державної служби часу перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Частиною 3 статті 3 Закону №889-VIII установлено, що дія згаданого Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 22 жовтня 2013 року у справі №21-340а13, а також у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а, від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а, від 18 березня 2021 року у справі №500/5183/17.
Таким чином, позивач перебував на службі на різних посадах у митних органах (віднесених до посад державних службовців) у період з 13.06.1994 року по 17.11.2011 року, що становить 17 років 5 місяців 5 днів, в період з 04.08.2014 по 21.10.2016 становить 2 роки 2 місяці 18 днів, а разом 19 років 9 місяців 18 днів.
Крім цього, щодо періоду проходження строкової служби суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи трудової книжки позивача він у період з 03.11.1976 по 15.11.1978 проходив строкову службу в радянській армії що становить 2 роки 13 днів.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апаратів органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Також, до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях (пункт 3 Порядку № 283).
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (чинний), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Щодо зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам, які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990, колегія суддів зазначає.
Згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
Цим Переліком, серед іншого, передбачено виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абзацом 4 пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049).
Відповідно до пункту 3 Положення до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статті 118 Кодексу законів про працю України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних та відповідних посадах.
За змістом статті 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Згідно з роз'ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам, які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко