П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18781/25
Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
секретар - Божко А.К.,
за участю: представника позивача - Сафонікова А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чорноморськводоканал" Чорноморської міської ради Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 420/18781/25 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Чорноморськводоканал" Чорноморської міської ради Одеської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, -
Короткий зміст позовних вимог.
У червні 2025 року Комунальне підприємство "Чорноморськводоканал" Чорноморської міської ради Одеської області звернулось з вищевказаним адміністративним позовом , у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушенням законодавства про ціни та ціноутворення № 7 від 21 травня 2025 року, прийняте Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області про стягнення з Комунального підприємства “Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області проведена позапланова перевірка Комунального підприємства “Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області . За результатами перевірки складено акт № 1017 від 25.04.2025, в якому вказано, що суб'єктом господарювання не надано підтвердних документів щодо фактичних витрат, що стало перешкодою для проведення перевірки формування, встановлення та застосування регульованих цін. На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване рішення, з яким позивач не погоджується та зазначає, що до перевірки було надано всі необхідні документи з поясненнями. Оскільки рішення Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 30.05.2024 № 189 є чинним та тарифи на водопостачання і водовідведення не змінювалися, безпідставними, на думку позивача, є посилання відповідача на п. 40 Порядку. Також, представник позивача наголошує, що перевірка діючих тарифів проводиться виключно при завершенні їх дії або при зміні. Крім цього, представник позивача вказав на невідповідність оскаржуваного рішення формальним вимогам спеціального закону.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що підприємству позивача було визначено конкретний перелік документів, які необхідно було надати до перевірки, однак позивач до перевірки не надав всіх необхідних документів, за що й було застосовано адміністративно-господарські санкції. ГУ Держпродспожислужби в Одеській області є органом, який уповноважений на проведення перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16 жовтня 2025 року відмовив у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства “Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій № 7 від 21.05.2025.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що КП “Чорноморськводоканал» своєчасно отримало Перелік документів необхідних для проведення позапланової перевірки КП “Чорноморськводоканал», Перелік № 2 та Перелік № 3.
Наведений у вказаних документах перелік необхідних для надання до перевірки документів, на думку суду першої інстанції , є чітко та доступно викладеним з відображенням вимог до змісту документів, що мають бути перевірені.
Також, суд першої інстанції зазначив, що акт перевірки містить перелік документів, які не були надані до перевірки із обґрунтованим роз'ясненням у чому полягає перешкоджання ненаданням вказаних документів проведенню перевірки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Комунальне підприємство “Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що використання посадовими особами Відповідача в тексті адміністративних актів фрази «Повний перелік документів», а тим паче зазначення в якості об'єктивної сторони правопорушення розпливчатого нечіткого формулювання, є абсолютно протиправним, адже при цьому не можливо встановити, які саме документи не були надані;
- суд першої інстанції проігнорував, що у відповідності до ст. 11 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний серед іншого ...надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним;
- суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що враховуючи, що тарифи на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є чинними, посилання на п. 40 Порядку №869 в Акті від 25.04.2025 №1017 є безпідставним, оскільки на дату проведення перевірки тариф не змінився і продовжує діяти;
- без уваги суду першої інстанції залишилось те, що використана в Акті № 1017 від 25.04.2025 в описі негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства нормативно-правова база, що не стосується діяльності підприємства, а відповідно не може мати ніяких правових наслідків ні для КП «Чорноморськводоканал», ні для господарської діяльності підприємства;
- суд першої інстанції взагалі проігнорував у рішенні та не обґрунтував підстави для відхилення цих доводів позивача, що у Рішенні про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення №7 від 21 травня 2025 року в порушення абз. 6 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про адміністративну процедуру» не зазначено строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов);
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст позову.
30.01.2026 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із тим, що Головний спеціаліст відділу претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення Сильченко І.О. - знаходиться на лікарняному, а начальник Управління правового забезпечення Шкурко К.В., 03.02.2026 здійснює представництво інтересів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у кримінальній справі.
Колегія суддів зазначає, що обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб'єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2022 року по справі № 640/11534/21.
Отже, враховуючи строки розгляду справи унормовані статтею 309 КАС України, а також те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що 01.04.2025 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло колективне звернення № 15.2.2-378135 мешканців Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області щодо обґрунтованості тарифів на послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, граничного розміру плати за абонентське обслуговування.
01.04.2025 Держпродспоживслужба надала погодження на проведення перевірки № 15.2.2-3/8135.
На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області “Про проведення позапланової перевірки» від 07.04.2025 № 852 та Направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 07.04.2025 16549, посадовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в період з 14.04.2025 по 25.04.2025 доручено здійснити позапланову перевірку за додержанням законодавства про ціни і ціноутворення КП “Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі - КП “Чорноморськводоканал») (місцезнаходження: проспект Миру, буд.41-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область, 68003).
Предметом здійснення заходу було: дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
25.04.2025 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складено Акт складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 1017, згідно з яким встановлено: порушення абз.3 ст. 11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
В акті перевірки зазначено, що 14.04.2025 посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області прибули на підприємство за фактичною адресою. 14.04.2025 посадовими особами Головного управління було вручено під відеозапис директору Підприємства документи на проведення позапланової перевірки: копії направлення та погодження ДПІСС на проведення перевірки, перелік документів, необхідних для проведення позапланової перевірки. Крім того, під час перевірки виникла необхідність отримання додаткових документів та пояснень з питань формування, встановлення та застосування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Перелік № 2 документів для проведення перевірки був наданий 16.04.2025; перелік № 3 - 18.04.2025. При цьому, повного переліку необхідних документів для проведення позапланової перевірки надано не було, а саме: не були наданні фактичні витрати суб'єкта господарювання за 2024 рік за статтями витрат, у тому числі фактичну кількість витрачених матеріалів (ПММ у літрах, інші витрати у натуральних одиницях, тощо), фактичну чисельність робітників водопостачання та водовідведення, загальновиробничого та адміністративного персоналу, відділу збуту за 2024 рік; показники електричних лічильників по об'єктах водопостачання, каналізації та очисних споруд за 2024 рік по кожному лічильнику; фактичні витрати суб'єкта господарювання за 2023 рік за статтями витрат у грошовому виразі, а також фактичну кількість електроенергії в кВт/год за електричними лічильниками по водопостачанню, водовідведенню та очисним спорудам, витрачених матеріалів (ПММ у літрах, інші витрати у натуральних одиницях, тощо). Підприємство надало загальні витрати в сумарному виразі, проте без підтвердних документів в натуральних одиницях витрачених матеріалів по фактичним витратам у розмірі господарської діяльності, на підставі яких розраховувалися натуральні одиниці планованих матеріальних витрат. Наприклад, фактична чисельність штатного персоналу була вказана підприємством за 2023 рік у розмірі 219 одиниць, тоді як у штатному розписі на 01.01.2024 вказано - 272, 1 штатних одиниць. Не надання фактичних витрат, у тому числі у кількісному виразі, не унеможливлює здійснити економічний аналіз відповідності розміру планованих витрат, які включені до складу планованих витрат.
В акті зазначено, що вказані дії Підприємства створили перешкоди для виконання посадовими особами Головного управління, які здійснювали позапланову перевірку, своїх функціональних обов'язків, внаслідок чого не уявилося можливим перевірити формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Листом від 09.05.2025 № 1619/10 КП “Чорноморськводоканал» надало заперечення до Акту № 1017 від 25.04.2025.
Листом від 29.04.2025 Вих-4866/05.3/31-25 Головне управління повідомило КП “Чорноморськводоканал» про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про ціни і ціноутворення.
Проте, згідно з рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушенням законодавства про ціни та ціноутворення № 7 від 21 травня 2025 року, що прийняте Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області стягнуто з Комунального підприємства “Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області штраф у розмірі 34 000,00 грн. за порушення абзацу 3 статті 11 Закону України “Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
КП “Чорноморськводоканал» з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що належить до скасування, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (надалі Закон № 877-V).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частинами першою та восьмою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України “Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI (далі Закон № 5007-VI).
Згідно частини 1 статті 2 Закону № 5007-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Відповідно до статті 16 Закону № 5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
За змістом статті 18 Закону № 5007-VI, уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику з контролю за цінами.
До переліку основних завдань Держпродспоживслужби Положенням віднесено, у тому числі, реалізацію державної політики з контролю за цінами (підпункт 1 пункту 3 Положення).
Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (підпункт 11 пункту 4 Положення).
Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; вимагати відповідно до закону від суб'єктів господарювання усунення виявлених порушень; вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону (підпункти 8-10 пункту 6 Положення).
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
За приписами частини першої статті 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є, у тому числі перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно абзацу першого частини 6 статті 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Згідно зі ст. 11 Закону № 877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 5007-VI, до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: 4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що КП “Чорноморськводоканал» своєчасно отримало Перелік документів необхідних для проведення позапланової перевірки КП “Чорноморськводоканал», Перелік № 2 та Перелік № 3.
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що наведений у вказаних документах перелік необхідних для надання до перевірки документів є чітко та доступно викладеним з відображенням вимог до змісту документів, що мають бути перевірені.
Також, матеріалами справи підтверджено, що акт перевірки містить перелік документів, які не були надані до перевірки із обґрунтованим роз'ясненням у чому полягає перешкоджання ненаданням вказаних документів проведенню перевірки.
Відхиляючи посилання КП “Чорноморськводоканал» на відсутність у переліках документів, які мають бути надані до перевірки, та які не надані до перевірки на відсутність їх назв, дат прийняття та інших реквізитів, суд першої інстанції виходив із того, що посадові особи ГУ Держпродспоживслужби не могли і не повинні були володіти точною інформацією щодо назв та дат прийняття, інших реквізитів документів, які підлягали перевірці, оскільки обов'язок щодо надання вказаних документів лежить на позивачеві, а відповідач у виставлених переліках відобразив питання, які мають бути розкриті під час перевірки із коротким описом документів, які мають містити відповідні відомості.
Не наведено жодних важливих аргументів з цього приводу і в апеляційній скарзі.
Також суд першої інстанції з дотриманням положень чинного законодавства відхилив посилання представника позивача на відсутність у відповідача повноважень на проведення вказаної позапланової перевірки, оскільки відповідні повноваження визначені Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667, а незгода з предметом та обсягом питань, які мали бути перевірені є підставою для оскарження рішення, прийнятого уповноваженим суб'єктом по суті порушеного питання, а не підставою для невиконання, передбачених ст. 11 Закону № 877-V обов'язків.
Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що відповідач діяв правомірно приймаючи оскаржуване рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушенням законодавства про ціни та ціноутворення № 7 від 21 травня 2025 року про стягнення з Комунального підприємства “Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відхиляючи доводи апелянта про те, що суд першої інстанції проігнорував, що у відповідності до ст. 11 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний серед іншого ...надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, колегія суддів зазначає про таке.
Так, Актом від 25.04.2025 № 41017 будо зафіксовано не надання документів згідно Переліками документів для проведення перевірки № 1, 2, 3, а саме:
- не були наданні фактичні витрати суб'єкта господарювання за 2024 рік за статтями витрат, у тому числі фактичну кількість витрачених матеріалів (ПММ у літрах, інші витрати у натуральних одиницях, тощо), фактичну чисельність робітників водопостачання та водовідведення, загальновиробничого та адміністративного персоналу, відділу збуту за 2024 рік;
- показники електричних лічильників по об'єктах водопостачання, каналізації та очисних споруд за 2024 рік по кожному лічильнику;
- фактичні витрати суб'єкта господарювання за 2023 рік за статтями витрат у грошовому виразі, а також фактичну кількість електроенергії в кВт/год за електричними лічильниками по водопостачанню, водовідведенню та очисним спорудам, витрачених матеріалів (ПММ у літрах, інші витрати у натуральних одиницях, тощо).
Щодо доводів апелянта про не дотримання Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області Закону України « Про адміністративні процедури».
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.
До того ж, в протоколі №8 від 20.05.2025 засідання у справі про порушення законодавства про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін зазначено, що при вивчені матеріалів справи 15 травня 2025 року було встановлено, що в Акті перевірки була допущена технічна помилка, а саме: в колонці акту перевірки «Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності)» замість «на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» були включені слова «на лікарські засоби».
В аспекті наведеного вище, такі процедурні порушення на переконання апеляційного суду (а саме зазначення в описі негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства зазначення слів «на лікарські засоби») є не суттєвим та не свідчить про протиправність такого рішення та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Чорноморськводоканал" Чорноморської міської ради Одеської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чорноморськводоканал" Чорноморської міської ради Одеської області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 420/18781/25- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 05 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик