Справа № 567/36/26
Провадження №3/567/90/26
04 лютого 2026 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт НОМЕР_1 , виданий 12.08.2020 підрозділом 5623,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
22.12.2025 о 16 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме кричав, погрожував та вдарив по голові, внаслідок чого було завдано шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої (погіршення якості життя, настання втоми, негативі переживання, емоційне напруження), що не спричинило тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що шлюб між ним та ОСОБА_2 на даний час розірваний рішенням Острозького районного суду Рівненської області і на даний час вирішується питання про поділ спільного майна подружжя. Вказує, що питання про оплату комунальних послуг між ними не вирішено, однак колишня дружина заявила, що коштів на їх оплату не надаватиме. Зазначає, що 22.12.2025 він перебував в місті по справах та повернувся додому близько 15 год. Вказує, що близько 17 год. вийшов на кухню, щоб випити чаю, коли туди вийшла ОСОБА_2 , то почала його провокувати на конфлікт. Вказує, що колишня дружина вказала, що все зніматиме на мобільний телефона та при цьому вживала до нього образливі слова. Зазначив, що слова ОСОБА_2 його зачепили та він вирішив забрати в неї телефон, у зв'язку з чим вона посковзнулася та впала і стала кричати. Зазначив, що після цього він повернувся до кухні, а колишня дружина пішла на вулицю.
Пояснив, що до дружини він не кричав, ножем їй не погрожував та по голові її не бив.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 22.12.2025 вона перебувала вдома та лягла відпочити. Вказала, що близько 17 год. до її кімнати зайшов колишній чоловік ОСОБА_1 , з якими вони проживають в одному будинку, та почав приставляти їй до шиї ножа та погрожувати, на що вона відхилилася, а ОСОБА_1 вдарив її рукою по голові. Вказує, що після цього вона сіла на ліжку та хотіла зняти дії ОСОБА_1 на телефон, однак, перебуваючи в стресовому стані, не змога ввімкнути камеру, однак колишній чоловік про це не знав.
Пояснила, що вона хотіла втекти, але ОСОБА_1 , думаючи, що його дії та розмова фіксуються, почав забирати в неї телефон, у зв'язку з чим вона, вибігши в коридор, впала, при цьому ОСОБА_1 продовжував забирати телефон, але їй вдалося втекти.
Зазначила, що на момент вказаних подій окрім неї та ОСОБА_1 вдома нікого не було.
Крім того зазначила, що коли приїхали працівники поліції, то ОСОБА_1 почав заперечувати вчинені ним дії щодо неї.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, дослідивши письмові докази та відеозапис, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а також необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №754965 від 30.12.2025, витягом з журналу єдиного обліку, висновком оцінки потреб сім'ї та іншими матеріалами справи.
З висновку оцінки потреб сім'ї встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: кричав, погрожував ножем та вдарив по голові. Своїми діями ОСОБА_1 завдав шкоду психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, що призвело до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої, яке виразилося у настанні втоми, фізичному дискомфорті, емоційній напруженості. ОСОБА_2 перебуває у пригніченому тривожному стані.
Вирішуючи справу, суд бере до уваги наданий суду працівниками поліції відеозапис та приходить до висновку, що даючи показання в судовому засіданні щодо обставин подій, які мали місце 22.12.2025 о 16 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 був нещирим, оскільки приховав той факт, що під час спілкування з працівниками поліції вказував, що під час конфлікту з колишньою дружиною 22.12.2025 затуляв для неї рота, з тим, щоб сусіди не почули її крику.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що 22.12.2025 о 16 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме кричав, погрожував та вдарив по голові.
З довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області вбачається, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Факт скоєння правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються зібраними доказами, які повністю узгоджуються між собою.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також всі обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинення даного правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Враховуючи наведені обставини та особу правопорушника, при альтернативі стягнень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП, постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Таким чином, відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.24, 40-1, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Реквізити для сплати штрафу:
Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Острозька м.тг/21081100. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA658999980313090106000017469. Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 05.02.2026.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.