Справа 563/116/26>
04.02.2026 Корецький районний суд
Рівненської області
у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Корець адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить суд:
- визнати поважною пропуску десятиденного строку звернення до суду та такий строк поновити;
- скасувати постанову серії ЕНА № 6166108 від 16.11.2025, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого. ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень;
- провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП закрити за відсутності події складу адміністративного правопорушення;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування поданого позову зазначив, що відповідачем була порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення та відповідно винесена постанова. Зокрема, вказав, що проїзна частина в м. Корець по вул. Київська, Рівненського району, Рівненської області не відноситься до територіальної юрисдикції УПП в Рівненській області ДПП, а тому притягувати до адміністративної відповідальності на вказаному відрізки дороги за порушення правил дорожнього руху України, уповноважені посадові особи іншого територіального відділу поліції, а саме відділу поліції № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області. Про що в неодноразово повідомляв поліцейську ОСОБА_2 . Проте остання не довела до нього інформацію, у відповідності до якого нормативного чи відомчого документу їй були надані повноваження притягувати його до адміністративної відповідальності за межами й зони патрулювання, тобто за межами адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються юрисдикція УПП в Рівненській області ДПП. Розуміючи незаконність дій інспектора Цепух К.В., ним було заявлено усне клопотання про перенесення розгляду справи для забезпечення права на захист під час розгляду справи, ознайомлення із матеріалами справи та дачі пояснення. Інспектор Цепух К.І. надала йому повідомлення про запрошення по підрозділу поліції для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення на 20:00 год. 16.11.2025 за адресою м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14А, а саме в приміщення УПП в Рівненській області. 16.11.2025 ним на офіційну електронну пошту УПП в Рівненській області на ім'я інспектора Цепух К.В. за цифровим підписом направлено клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із тим, що його адвокат не зможе прибути та взяти участь у розгляді справи на призначену дата та час, оскільки це вихідний день та позаробочий час. 15.12.2025 за вихідним № 36501/41/30/01-2025 йому направлено відповідь із зазначенням, що його клопотання не задоволено без належного обґрунтування самої відмови та проведено розгляд справи, за результатами якого складено постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП із призначенням штрафу в розмірі 3400 грн. Повідомлення про розгляд клопотання без постанови отримав 27.12.2025.
Ухвалою судді від 26.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
30.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечено позовні вимоги та зазначено, що оскаржувана постанова постановлена правомірно з дотриманням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також у відзиві зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду. Щодо тверджень позивача ОСОБА_1 що проїзна частина в м. Корець по вул. Київська не відноситься до територіальної юрисдикції УПП в Рівненській області ДПП, зазначено про те, що відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - ЗУ “Про Національну поліцію»), Національна поліція здійснює свої повноваження щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії правопорушенням та забезпечення безпеки дорожнього руху на всій території України. Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо реагування поліцейських на виявлені ними правопорушення виключно межами територіального обслуговування відповідного підрозділу, у випадку безпосереднього виявлення такого правопорушення. Позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу на спростування інкримінованого йому адміністративного правопорушення та не заперечує факт керування транспортним засобом його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість наводить безліч надуманих підстав для скасування постанови серії ЕНА №6166108 від 16.11.2025 року. На місці зупинки ОСОБА_1 заявив усне клопотання про відкладення адміністративних матеріалів, розгляд був перенесений на 20 год. 00 хв. того ж дня. 17.11.2025 УПП в Рівненській області ДПП отримало клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 . Інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 (з обслуговування Рівненського району) полку УПП в Рівненській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 не задовільнила зазначене вище клопотання та, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, 16.11.2025 провела розгляд справи та винесла постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6166108 за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу на суму 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6166108 направлена за адресою місця проживання ОСОБА_1 17.11.2025 за вихідним номером № 33259/41/30-2025.
Крім того, представник відповідача подав заяву, в якій просив, визнати причини строку на оскарження постанови ЕНА № 6166108 від 16.11.2025 неповажними, а адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду, оскільки ще 27.12.2025 позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови.
В судове засідання позивач не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові докази, надані сторонами у справі, суд приходить до таких висновків.
Згідно матеріалів справи, 16 листопада 2025 року о 00 год. 38 хв. на вул.Київська в м.Корець, Рівненського району, Рівненської області працівниками УПП в Рівненській області було виявлено транспортний засіб (далі - тз) RENAULT SCENIC з номерним знаком НОМЕР_1 , який був зупинений. Під час перевірки документів у осіб, які перебували у зупиненому тз, було виявлено, що водієм даного автомобіля є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збоку на пасажирському сидінні перебував батько останнього - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Після чого інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №2 УПП в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, молодшим лейтенантом поліції Цепух Катериною Валеріївною було прийнято рішення про розгляд справи щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. На місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 скористався правом та заявив усне клопотання про відкладення адміністративних матеріалів, розгляд був перенесений на 16.11.2025 року 20 год. 00 хв. У зв'язку із неявкою ОСОБА_1 , молодшим лейтенантом поліції Цепух К.В. було проведено розгляд адміністративних матеріалів та винесено постанову серії ЕНА №6166108.
Відповідно до оскаржуваної постанови, 16.11.2025 о 00:38 в м.Корець, вул.Київська 55 ОСОБА_1 , будучи батьком малолітнього ОСОБА_3 передав керування т/з RENAULT SCENIC з номерним знаком НОМЕР_1 останньому, який не має права керування таким т/з та не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.2 ПДР України та ст.15 ЗУ «Про дорожній рух». ОСОБА_1 не погодився із правомірністю притягнення його до адміністративної відповідальності з вказаною постановою, а відтак 22.01.2026 звернулася до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
Копія постанови 17.11.2025 направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку на його зареєстровану/задекларовану адресу проживання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на переконання суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За правилами частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Таким чином, у спірному випадку строк звернення до адміністративного суду необхідно обчислювати не з часу отримання оскаржуваної постанови, як у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, а саме з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Положеннями ст. 287 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 288 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Таким чином, ст. 286 КАС України, яка кореспондується із ст. 287 КУпАП, встановлено спеціальний строк протягом якого за загальним правилом особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності має право оскаржити в суді постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, у позовній заяві позивач просив поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що він не брав участі при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП, постанова йому не направлялася, про її існування дізнався лише після відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи, що якість доданої позивачем до позовної заяви копії оскаржуваної постанови, а також відсутність у суду інших даних про її вручення та повідомлень про її існування, які вже були подані відповідачем згодом, не дала можливості суду встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів, суд в ухвалі про відкриття провадження поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду.
У цій справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 був повідомлений про час і місце про розгляд справи щодо нього за ч.2. ст.126 КУпАП, дана обставина позивачем не заперечується. За наслідками якого ОСОБА_1 постановою поліцейського було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, копія якої була надіслана 17.11.2025 на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку Укрпошта, рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується інформацією Укрпошти №R067058989867.
Більше того, вже 27.12.2025, що не заперечується позивачем, він отримав повідомлення від УПП в Рівненській області, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без його участі та відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
А отже, вже 27.12.2025 року позивач знав про існування складеної відносно нього постанови, а тому не надано належних допустимих доказів, що він на протязі трьох тижнів не мав можливості оскаржити спірну постанову, додаткових причин пропуску звернення до суду позивач не навів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.
Отже, будь-яких причин, що об'єктивно, всупереч волі позивача перешкоджали йому вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, ним не наведено, і матеріали справи не свідчать про наявність таких. При цьому підстави вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку на оскарження з посилання на те, що він дізнався про накладення адміністративного стягнення від Корецького ВДВС, не свідчать про поважність пропуску ним строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п.8 ч. 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, суд наголошує, що питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 123, 240, 248 КАС України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, яка подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя