Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
05 лютого 2026 р. справа № 520/28575/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/28575/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив суд зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 або особу, яка виконує його обов'язки, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі №520/28575/24; попередити командира військової частини НОМЕР_2 про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заяви зазначено, що 11.06.2025 представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_2 з листом щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі №520/28575/24. Однак, станом на 11.09.2025 відповідач не надав жодної відповіді та, будучи обізнаним про факт набуття рішенням суду законної сили, ухиляється від його виконання, у зв'язку з чим, позивач вважає, що з метою належного контролю виконанням рішення суду необхідно зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 подати звіт.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі №520/28575/24 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/28575/24 відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі №520/28575/24 скасовано. Справу №520/28575/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/28575/24 прийнято до провадження.
30.01.2026 від Військової частини НОМЕР_2 до суду надійшли заперечення на заяву, в яких представник просить суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №520/28575/24 відмовити з огляду на те, що військовою частиною НОМЕР_2 в межах її компетенції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі №520/28575/24 частково виконані. Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 проведено необхідний розрахунок (нарахування), в якому визначено суми, що підлягають виплаті ОСОБА_1 . Разом з тим, оскільки витрати військової частини НОМЕР_2 (в тому числі і ті, що пов'язані з виконанням судових рішень) фінансуються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету, є певна, незалежна від військової частини НОМЕР_2 , затримка у виділенні грошових коштів з виконанням судових рішень. Інших джерел фінансування у військової частини НОМЕР_2 - немає. Військова частина НОМЕР_2 просить суд звернути увагу на те, що грошові кошти, які належать ОСОБА_1 не є власністю військової частини, не знаходяться на її рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі військової частини. У військовій частині НОМЕР_2 відсутній умисел спрямований на невиконання рішення суду. Отже, враховуючи зазначене, військовою частиною НОМЕР_2 здійснюються всі можливі заходи щодо пришвидшення отримання фінансування для подальшого виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №520/28575/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи положення частин 1, 3 ст. 382-1 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №520/28575/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 100 000 гривень, як військовослужбовцю, який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 100 000 гривень, як військовослужбовцю, який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з за січень, липень, серпень та вересень 2024 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з за січень, липень, серпень та вересень 2024 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №520/28575/24 - скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалено в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/28575/24 - залишено без змін.
Викладено абзац п'ятий резолютивної частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі №520/28575/24 в наступній редакції:
"Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні, а саме за період з 09.02.2024 по 24.09.2024".
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №520/28575/24 набрало законної сили 11.06.2025.
14.07.2025 Харківським окружним адміністративним судом видано чотири виконавчі листи у справі №520/28575/24.
Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 ВП №78635897 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/28575/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2025, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні, а саме за період з 09.02.2024 по 24.09.2024.
Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 ВП №78635945 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/28575/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2025, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні.
Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 ВП №78636110 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/28575/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2025, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з за січень, липень, серпень та вересень 2024 року.
Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 ВП №78636111 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/28575/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2025, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 100 000 гривень, як військовослужбовцю, який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Представник позивача вважає, що відповідач уникає зобов'язання щодо виконання рішення у справі №520/28575/24, що стало підставою для звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України.
При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить з наступного.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 КАС України).
Згідно з ч. 4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №520/28575/24 фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 проведено розрахунок (нарахування) всіх сум, що підлягають виплаті ОСОБА_1 .
З доданих відповідачем до заперечень документів, судом вбачається, що військовою частиною НОМЕР_2 вчиняються усі можливі дії для виконання рішення суду, зокрема, шляхом направлення начальнику забезпечувального фінансового органу розрахунків потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на листопад - грудень 2025 року та січень 2026 року, в яких зазначено про нараховану ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №520/28575/24 суму.
Судом враховується, що військова частина НОМЕР_2 фінансуються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету. Інші джерела фінансування у військової частини НОМЕР_2 відсутні.
Частиною 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Військові частини підпорядковані центральним органам влади (МВС, Міноборони тощо), які є головними розпорядниками бюджетних коштів. Військові частини є розпорядники нижчого рівня (одержувачі коштів). Цей факт означає, що військові частини не мають самостійних повноважень на негайне фінансування виплат на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем вживається всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
Крім цього, суд зауважує, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття судом таких процесуальних заходів і надати докази на підтвердження наміру відповідача ухилятись від виконання рішення суду або ж наявності факту реального ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання рішення суду.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Лише наявність обґрунтованих та достатніх сумнівів у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення, надає право суду встановлювати судовий контроль.
Однак, подана до суду заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не містить жодних доводів та обґрунтувань і належних доказів на підтвердження того, що відповідач - суб'єкт владних повноважень умисно ухиляється від виконання рішення суду у цій справі, або ж вчиняє дії, які зумовлюють умисне ухилення від його виконання.
Надані ж відповідачем докази вчинення активних дій щодо виконання судового рішення свідчать про відсутність умисного ухилення від виконання рішення суду.
Правовою ж підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на час розгляду заяви відсутні об'єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі та зобов'язання командира військової частини НОМЕР_2 або особи, яка виконує його обов'язки, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №520/28575/24.
З огляду на викладене, подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/28575/24 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного суду України, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/28575/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.