Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
05 лютого 2026 р. № 520/1213/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Анатолій Бідонько, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), яка полягає у невнесенні до нової довідки про розмір грошового забезпечення від 30.05.2025 р. № 31/32-0783 на ім'я ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р., виданої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/34903/24 від 05 березня 2025 р., відомостей щодо відсоткового розміру премії, які не відповідають середнім розмірам, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою.
2. Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/34903/24 від 05 березня 2025 р., оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам від 15.03.2018 № 200, та розпорядження ГУ НГУ від 10.02.2023 № Р-16 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням всіх відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, та інших надбавок, доплат, підвищень та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за прирівняною посадою «начальник фінансового відділення (головний бухгалтер) в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 » для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 р. ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 26.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
В ухвалі судом, визначено, довідка на підставі якої позивач просить внести відомості про надбавки за особливості проходження служби від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, та інших надбавок, доплат, підвищень та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за прирівняною посадою «начальник фінансового відділення (головний бухгалтер) в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 » для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 р. до оновленої довідки датована - 30.05.2025 року.
Проте, не погоджуючись з визначеними складовими у довідці, за захистом свого порушеного права позивач звернувся з даним позовом до суду лише 20.01.2026 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Ініціювавши спір щодо її видачі позивач мав знати про факт її видачі компетентним органом та після її отримання звернутись в межах 6 місяців для перерахунку його пенсії.
Позивачу надано термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду і зазначенням нових причин його пропуску та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.
На виконання вимог ухвали суду позивачем 30.01.2026 року заяву про усунення недоліків.
В заяві зазначає, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/34903/24 Відповідачем була виготовлена довідка про розмір грошового забезпечення від 30.05.2025 р. № 31/32-0783. З метою отримання довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням складових в належному розмірі за нормами чинними станом на 01.01.2023 р., Позивач звернувся до Відповідача з заявою від 03.10.2025 р. На вищевказане звернення Відповідачем було надано лист від 17.11.2025 р. № 31/32/16/С5578/04202556302025. Таким чином, про порушення своїх прав з боку відповідача позивачу стало відомо лише під час отримання листа-відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) № 31/32/16/С5578/04202556302025 від 17.11.2025 р.
Розглянувши подану зяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку, виходячи з наступних міркувань.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Предметом позову є невнесення до нової довідки про розмір грошового забезпечення від 30.05.2025 р. № 31/32-0783 на ім'я ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р., виданої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/34903/24 від 05 березня 2025 р., відомостей щодо відсоткового розміру премії, які не відповідають середнім розмірам, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою.
При цьому суд наголошує, що сама довідка на підставі якої позивач просить внести відомості про надбавки за особливості проходження служби від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, та інших надбавок, доплат, підвищень та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за прирівняною посадою «начальник фінансового відділення (головний бухгалтер) в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 » для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 р. до оновленої довідки датована - 30.05.2025 року.
Проте, не погоджуючись з визначеними складовими у довідці, за захистом свого порушеного права позивач звернувся з даним позовом до суду лише 20.01.2026 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Позовна заява не містить доказів вчинення будь-яких активних дій з боку позивача щодо отримання інформації з приводу складових грошового забезпечення визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 30.05.2025 р. № 31/32-0783 на ім'я ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р., виданої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/34903/24 від 05 березня 2025 р..
Звернення ж до відповідача через свого представника із запитом від 03.10.2025 свідчить лише про початок вчинення активних дій з боку позивача і не пов'язана із часом, коли позивач повинен був дізнатись про порушені права.
Таким чином, позовні вимоги заявлені поза межами строку звернення до суду, а підстави, вказані представником позивача у клопотанні про поновлення строків, суд визнає неповажними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Частиною 1, 2 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2026 надано заяву на виконання ухвали суду, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України
Визнати неповажними підстави, викладених у заяві ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Анатолій Бідонько