Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань встановлення судового контролю
04 лютого 2026 р. справа № 520/1926/25
Харківський окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст. 382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі №520/1926/25 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерство у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера № 15/ІІІ/19/1 від 12 грудня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій. Зобов'язано Міністерство у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.11.2024 про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №520/1926/25 апеляційну скаргу Мінветеранів на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 - без змін.
Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі №520/1926/25 набрало законної сили 20.10.2025.
23.01.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку ст. 382 КАС України з проханням встановити судовий контроль за виконанням Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року по справі № 520/1926/25; зобов'язати керівника Міністерство у справах ветеранів України надати до суду звіт про виконання Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року по справі № 520/1926/25; зобов'язати кожного з членів міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера надати до суду звіт про виконання Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року по справі № 520/1926/25.
В обґрунтування поданої заяви посилався на те, що рішення суду відповідачем не виконано належним чином, оскільки при повторному розгляді заяви позивача про надання статусу учасника бойових дій свідки не викликались на засідання комісії та не надавали особистих пояснень, відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 взагалі відсутня незважаючи на те, що відповідний запит був направлений. Окрім того, комісією на надала відповідної оцінки фактам отримання ОСОБА_1 зброї та поранення, що підтверджується відповідною документацією. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для встановлення судового контролю за виконанням Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року по справі № 520/1926/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 прийнято до розгляду заяву в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/1926/25. Зобов'язано Міністерство у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера у триденний строк з дня отримання даної ухвали надати письмові пояснень на подану заяву в порядку ст. 382 КАС України та докази виконання рішення суду у справі №520/1926/25.
Від Міністерства у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера (далі - Мінветеранів) до суду надійшли письмові пояснення щодо виконання рішення суду по даній справі, в яких відповідач наполягав на тому, що рішення суду у даній справі ним виконано у повному обсязі. Так, з метою здійснення об'єктивного розгляду надісланих документів та прийняття рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій Мінветеранів зверталось до Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України з відповідним запитом. Після надходження уточненої інформації стосовно ОСОБА_1 . Мінветеранів невідкладно винесло подану позивачем заяву на розгляд міжвідомчої комісії. Міжвідомча комісія на своєму засіданні 15.01.2026 розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення № 2/19 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Міжвідомча комісія листом від 26.01.2026 № 2082/1.3/3.1-26 повідомила ОСОБА_1 про прийняте рішення.
Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера були зроблені запити до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_4 так і не була отримати, але Комісія не зважила на цю обставину та прийняла знову неправомірне рішення. Окрім того не були викликані на засідання комісії та неопитані свідки які підтверджували факти участі ОСОБА_1 в бойових діях. Стосовно листа військової частини яка повідомила про те, що їм невідомо про участь свідків у бойових діях позивач зазначив, що вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки двоє свідків мають посвідчення учасників бойових дій. В той же час третій свідок який нібито рахується зниклим безвісти, мешкає в місті Барвінково, його особа була встановлена нотаріусом під час надання письмових пояснень. Таким чином для усунення суперечностей свідки повинні були бути викликані на засідання комісії та надати особисті пояснення, проте цього зроблено не було. Окремо слід зазначити, що взагалі не були досліджені факти отримання ОСОБА_1 бойової зброї та факт його поранення. Таким чином Міністерство у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, на думку позивача, повністю проігнорувало висновки суду та знову прийняло неправомірне рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розглянути вищевказану заяву за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи та заяву у порядку ст. 382 КАС України, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
У рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Під час розгляду даної справи, суд дійшов наступного висновку: "згідно п. 3 розділу III Положення №43 міжвідомча комісія розглядає документи та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання (відмови у наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії, підприємства, установи, організації або їх працівників, осіб, зазначених у “пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону, за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення. Отже, міжвідомча комісія в силу діючого законодавства наділена повноваженнями вчиняти певні дії для вирішення питання щодо надання особі статусу учасника бойових дій. Проте, відповідачем не надано доказів направлення відповідних запитів щодо уточнення інформації про особу та заслуховування заявлених свідків. Окрім того, міжвідомчою комісією не враховано, що позивачем до поданої заяви від 18.11.2024 серед додатків були додані копії нотаріально завірених свідчень військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Тобто, відповідач відмовив позивачу в отриманні статусу учасника бойових дій, виходячи лише з пакету документів доданих до заяви, але не провівши всіх необхідних дій та не переконавшись у наявності у позивача наявності підстав для отримання такого статусу. Таким чином, відповідач не вчинив всіх необхідних дій з метою перевірки наявності підстав для отримання позивачем статусу учасника бойових дій. Суд зазначає, що під час розгляду поданих документів міжвідомча комісія повинна ретельно вивчати зміст поданих до розгляду первинних документів, в разі необхідності заслуховувати пояснення осіб. Наявність будь-яких документів не є автоматичною підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, разом із тим, саме на відповідача покладено обов'язок обґрунтувати прийняте рішення, а разі зауважень до поданих документів чи відсутність доказів участі позивача у бойових діях зазначити у рішенні підстави та мотиви прийнятого рішення. Належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура прийняття відповідного рішення".
Як встановлено судом, на виконання рішення суду у даній справі Мінветеранів винесло заяву позивача на найближче засідання міжвідомчої комісії.
Міжвідомча комісія на своєму засіданні 23.10.2025 розглянула заяву ОСОБА_1 та з метою детального дослідження доказів та встановлення всіх фактичних обставин справи міжвідомча комісія за результатом розгляду заяви прийняла рішення (витяг з протоколу засідання міжвідомчої комісії від 23.10.2025 №8) уточнити у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_5 інформацію із документальним підтвердженням щодо участі свідків ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в період з 02.03.2022 у селі Грушуваха, Ізюмського району, Харківської області із зазначенням посад, які вони займали в зазначений період, а також щодо фактичних заходів, які здійснювала цивільна особа ОСОБА_1 у взаємодії із військовою частиною НОМЕР_4 , із документальним підтвердженням у разі наявності.
Відповідно до пункту 21 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, заявниками з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону, або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі заявники брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про заявників, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких заявників, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи заявників, які звернулися до міжвідомчої комісії.
26.11.2025 Мінветеранів листом від 26.11.2025 № 26260/1.3/3.1-25 звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_9 Військова частина НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_10 , та просило надати інформацію із документальним підтвердженням щодо участі свідків ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в період з 02.03.2022 у селі Грушуваха, Ізюмського району, Харківської області із зазначенням посад, які вони займали в зазначений період, а також щодо фактичних заходів, які здійснювала цивільна особа ОСОБА_1 у взаємодії із військовою частиною НОМЕР_4 , із документальним підтвердженням у разі наявності. З метою здійснення об'єктивного розгляду надісланих документів та прийняття рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_11 надати уточнюючу інформацію у найкоротший термін.
Військовою частиною НОМЕР_2 Збройних Сил України надано відповідь листом від 20.12.2025 № 1571/22073 (вх. № 32724/14-25 від 23.12.2025), за змістом якої відсутня інформація про участь ОСОБА_1 та заявлених свідків в бойових діях, при цьому зазначено, що один із свідків а саме ОСОБА_3 зник безвісти ще в 2022 році.
Після надходження уточненої інформації стосовно ОСОБА_1 . Мінветеранів винесло подану позивачем заяву на розгляд міжвідомчої комісії, яка на своєму засіданні 15.01.2026 розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення № 2/19 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Міжвідомча комісія листом від 26.01.2026 № 2082/1.3/3.1-26 повідомила ОСОБА_1 про прийняте рішення.
Таким чином, міжвідомча комісія на своєму засіданні 23.10.2025 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025, повторно розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій.
Водночас, як встановлено судом, прийняте рішення базується лише на листі військової частини НОМЕР_2 від 20 грудня 2025 року.
При цьому, свідки не викликались на засідання комісії та не надавали особистих пояснень, відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 взагалі відсутня незважаючи на те, що відповідний запит був направлений.
Вказаних обставин міжвідомчою комісією не враховано під час повторного розгляду заяви позивача про надання статусу учасника бойових дій.
Окрім того, міжвідомча комісія на надала відповідної оцінки фактам отримання ОСОБА_1 зброї та поранення, що підтверджується відповідною документацією.
Враховуючи викладене, рішення суду у даній справі фактично виконано не у повному обсязі, оскільки при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 на засідання комісії не викликались свідки, була відсутня відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 незважаючи на те, що відповідний запит був направлений, та міжвідомчою комісією не враховано наявність статусу учасника бойових дій ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також не надано відповідної оцінки фактам отримання ОСОБА_1 зброї та поранення, що підтверджується відповідною документацією.
Положеннями ч.2 ст. 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із приписами ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд з огляду на приписи ст. 382-1 КАС України приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Міністерства у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі №520/1926/25, з урахуванням висновків суду викладених у даній ухвалі.
З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу двомісячного строку з дня отримання цієї ухвали для подання звіту.
Звіт суб'єкта владних повноважень повинен відповідати вимогам, установленим частинами 2 та 3 статті 382-2 КАС України.
Стосовно вимог заявника про зобов'язання керівника Міністерства у справах ветеранів України та кожного з членів міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера надати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що у даній справі відповідачем є Міністерство у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, отже саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень в силу положень частини 2 статті 382-1 КАС України необхідно покласти обов'язок подати вказаний звіт.
За таких обставин, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення поданої заяви в порядку ст. 382 КАС України.
Керуючись ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295, 381-1, 382, ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
Заяву представника позивача в порядку ст. 382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера подати протягом двох місяців з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі №520/1926/25, з урахуванням висновків суду викладених у даній ухвалі.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Марина Лук'яненко