Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 лютого 2026 р. № 520/29527/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні 12.08.2025 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 правил військового обліку, внесені 12.08.2025 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним та перебуває з 01.05.2024 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З Військово-облікового документа, сформованого з «Резерв +» від 05.11.2025 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 12.08.2025 року вніс відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має Порушення правил військового обліку.
Також зазначений Військово-обліковий документ містить інформацію, що з 12.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до Національної поліції у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО.
Відповідно до графи Правопорушення Витягу з розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 05.11.2025 року дані щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення в реєстрі відсутні.
Також Витяг розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 05.11.2025 року не містить відомостей (інформації), що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має статус ВПО.
Листом № 220539-2025 від 19.09.2025 року Харківським районним управлінням поліції № 1 ГУНП України в Харківській області на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що станом на 19.09.2025 року наявне звернення від ІНФОРМАЦІЯ_8 до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Харківській області щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зареєстроване в ІКС ІПНП за № 26141 від 12.08.2025 року.
Відповідно до Розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 05.11.2025 року, сформованого з «Резерв +» (електронний кабінет призовника) дані про вчинення ОСОБА_1 правопорушень відсутні в реєстрі.
Позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 протиправно вніс відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , що останній має Порушення правил військового обліку у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 №1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (далі - Порядок №1487).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1951-VII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, складання відповідного протоколу, а також про розгляд справи та накладення стягнення.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що у військово-обліковому документі, сформованого з «Резерв +» від 05.11.2025 міститься інформація про порушення позивачем правил військового обліку.
Також зазначений Військово-обліковий документ містить інформацію, що з 12.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до Національної поліції у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО.
Суд звертає увагу, що саме по собі звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції із повідомленням про можливе порушення законодавства не є тотожним факту вчинення адміністративного правопорушення та не підтверджує притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як убачається з матеріалів справи, жодного протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідачем суду не надано.
Також відсутні відомості про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та про накладення на позивача адміністративного стягнення.
Натомість з Витягу з розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 05.11.2025 року вбачається, що у графі «Правопорушення» відомості щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень відсутні, що узгоджується з даними, сформованими з електронного кабінету «Резерв +» станом на 05.11.2025.
Крім того, листом Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Харківській області № 220539-2025 від 19.09.2025 року повідомлено лише про наявність звернення ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованого в ІКС ІПНП за № 26141 від 12.08.2025 року, без зазначення про складання протоколу чи притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відтак, відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку у встановленому законом порядку.
За таких обставин внесення ІНФОРМАЦІЯ_6 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про наявність у ОСОБА_1 порушення правил військового обліку не відповідає вимогам пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», оскільки Реєстр повинен містити саме відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, а не про припущення щодо можливого порушення.
Суд зауважує, що встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до відповідальності можливі виключно за наслідком здійснення передбаченої законом процедури, складання протоколу, розгляд справи уповноваженим органом, ухвалення постанови, чого у даному випадку не відбулося.
Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Водночас відповідач правом на подання відзиву не скористався та жодних доказів правомірності внесення спірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, суду не надав.
Отже, за відсутності документально підтвердженого факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку не відповідає пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, а тому здійснене без належних правових підстав та не у спосіб, визначений законом.
Суд зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема, факту притягнення до адміністративної відповідальності.
Як наслідок, відсутність юридичного факту притягнення до адміністративної відповідальності особи - унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про "порушення військового обліку" цією особою.
Отже, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні 12.08.2025 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 правил військового обліку, внесені 12.08.2025.
З огляду на встановлені у справі обставини та положення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні 12.08.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 правил військового обліку, внесені 12.08.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 лютого 2026 року.
Суддя Н.А. Полях