Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
05 лютого 2026 року № 520/36661/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С. розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" (просп. Героїв Харкова, 274В,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61106, код ЄДРПОУ37394634) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 7418/6/20-40-07-11-10 від 17.02.2023 у повному обсязі;
- зобов'язати Головного управління ДПС у Харківській області прийняте нове вмотивоване рішення щодо застосування положень пп. 69.28. п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України до TOB «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» на підставі повідомлення про неможливість пред'явлення/вивезення/втрату первинних документів (в порядку підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) від 19.01.2023.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 19.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" подано повідомлення б/н про неможливість пред'явлення/вивезення/втрату первинних документів, у якому зазначено, що внаслідок обстрілу рф пошкоджено будівлю, де перебувала документація підприємства. Внаслідок постійних обстрілів Харкова головний бухгалтер ТОВ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» була вимушена виїхати до Полтавської області, через що доступ до бухгалтерських документів відсутній і перевірка їх фактичної наявності неможлива. Однак, за результатом розгляду вказаного повідомлення про неможливість надання первинних документів, Головним управлінням ДПС у Харківській області направлено лист № 7418/6/20-40-07-11-10 від 17.02.2023, у якому контролюючий орган повідомив про відмову у застосування положень п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.
Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що позивачем подано на адресу ГУ ДПС у Харківській області повідомлення від 19.01.2023 б/н (вх. № 3761/6/ЕКПП/76 від 19.01.2023) про знищення первинних документів. У вищезазначеному листі платником податків не надано підтверджуючих документів або обґрунтування обставин, що призвели до неможливості використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування) або якщо територія, де знаходяться документи, комп'ютерне та інше обладнання, тимчасово окупована збройними формуваннями російської федерації, відсутні податкові (звітні) періоди, а також відсутній загальний перелік первинних документів, що передбачено абз. 3 пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Представник відповідача вважає, що знаходження первинних документів на територіях, на яких велися бойові дії, не є автоматичною підставою неможливості їх пред'явлення, у т. ч. в електронному вигляді. Окрім цього, сам по собі факт звернення платника податків до правоохоронних органів з повідомленням про кримінальне правопорушення та відкриття кримінального провадження автоматично не підтверджують неможливість вивезення первинних документів або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, а також їх знищення без здійснення огляду таких приміщень. Отже, у контролюючого органу відсутнє документальне підтвердження неможливості вивезення первинних документів або їх знищення, встановленими органами влади. У зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позицію, викладену в позовній заяві та заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Позивач зазначив, що у листі № 7418/6/20-40-07-11-10 від 17.02.2023 та у відзиві на позов ГУ ДПС у Харківській області не наведено належних підстав та доказів, які б свідчили про неможливість застосування положень п. 69.28 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України, всупереч того, що обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень зазначеного пункту покладається саме на контролюючий орган.
Відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Згідно приписів ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" зареєстроване за адресою: пр. Героїв Харкова, буд. 274-В, Харківська обл., 61205. КВЕД основного виду діяльності: 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (основний); 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.
19.01.2023 на підставі підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України позивач звернувся до контролюючого органу з повідомлення з повідомленням про неможливість пред'явлення/вивезення/втрату первинних документів (в порядку підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) (вх. № до ГУ ДПС у Харківській області від 19.01.2023 № 3761/6/ЕКПП/76) (далі - повідомлення від 19.01.2023).
02.03.2023 за результатами розгляду повідомлення від 19.01.2023 позивач у відділенні Укрпошти отримав від відповідача рішення від 17.02.2023.
Зі змісту рішення від 17.02.2023 вбачається, що контролюючий орган відмовив позивачу у застосуванні положень підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Позивач не погодившись з вищевказаним рішенням, згідно положень ст. 56 ПК України подав скаргу № 1/090323 від 09.03.2023 на рішення від 17.02.2023 (вх. ДПС № 6606/6 від 10.03.2023) до Державної податкової служби України.
02.10.2023 за результатами розгляду скарги від 09.03.2023 позивач отримав від ДПСУ рішення № 28679/6/99-00-06-02-03-06 від 27.09.2023, згідно якого позивачу відмовлено у задоволенні скарги від 09.03.2023, а рішення від 17.02.202 залишено без змін.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови йому в застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, позивач звернувся суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі -ПК України).
У відповідності до пп. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, зазначений кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно зі ст. 16 ПК України, платників податків зобов'язано, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За правилами пункту 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Відповідно до пункту 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку. Отже, з 24.02.2022 та по теперішній час на території України триває воєнний стан.
З метою забезпечення прав і обов'язків платників податків протягом вказаного періоду, Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 69.
Підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст. 44 ПК України застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:
1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України;
2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У подальшому абзац 1 та 16 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ зазнали змін Законом № 3050-IX від 11.04.2023, та викладені у наступній редакції:
«Установити, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.»
Оскільки у абзацах другому та третьому зазначеної норми вказані підстави та обставини, пов'язані сполучником та/або, з метою застосування вказаних спеціальних правил вони можуть існувати як кожна окремо, так і в сукупності.
При цьому, конструкція норми п.п. 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що заява платника податків про втрату документів, не потребує будь-яких доказів, зокрема, документів, актів, фото, відео, свідчень очевидців та іншого, а тому для платника податків достатньо лише заявити про наявність обставин передбачених п.п. 69.28, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, загальний перелік первинних документів.
Між тим, єдиною обставиною, на підставі якої контролюючий орган має право прийняти рішення про відмову у застосуванні цієї норми, визначено втрату документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, бойових дій.
Крім того, нормою підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, як і загальною нормою ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення вказаної обставини покладено на контролюючий орган.
Таким чином, у разі незгоди з можливістю застосування до платника податків положень п.69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, саме контролюючий орган повинен надавати докази на підтвердження своєї позиції.
06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Так, згідно з пунктом 1 "Території можливих бойових дій" розділу І "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" чинного Переліку: Харківська міська територіальна громада (код території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (UA63120270000028556) віднесена до території можливих бойових дій; дата виникнення можливості бойових дій - 15.09.2022; дата припинення можливості бойових дій ще не визначена.
Згідно з пунктом 2 "Території активних бойових дій" розділу І "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" чинного Переліку: Харківська міська територіальна громада (код території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (UA63120270000028556) віднесена до території активних; дата початку бойових дій - 24.02.2022; дата завершення бойових - 15.09.2022.
З наданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи документів вбачається, що місцем провадження господарської діяльності позивача (станом на дату проведення господарської діяльності, яка підлягала до перевірки податковим органом) було м. Харків.
Обставини втрати документів внаслідок обстрілів за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 274-В, підтверджується актом втрати документів від 18.01.2023, який залучений позивачем до матеріалів справи (а.с. 16) та який долучено до повідомлення від 19.01.2023, в якому міститься інформація про відсутність наступних документів:
звітність за період 2020-2022 у кількості: 3;
виписки банку за період 2021-2022 у кількості :19;
акти звірки за період 2020-22 у кількості: 1;
договори зовнішньо-економічної діяльності за період 2016-2022 у кількості: 3;
договори з постачальниками за період 2016-2022 у кількості: 7;
вантажно-митні декларації за період 2020-2021 у кількості: 3;
основні засоби за період 2016-2021 у кількості: 2;
договори мережі за період 2016-2022 у кількості: 3.
Також, до повідомлення від 19.01.2023 ТОВ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН», у якості додатку додано витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №2202222000000001740 від 09.06.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України (а.с. 17), відповідно до якого підтверджувалися відомості щодо ворожого обстрілу із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру по будівлі супермаркету за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 274-В, що призвели до пошкодження вказаного об'єкту; наказ від 16.01.2023 (а.с. 15) про створення комісії для проведення інвентаризації фактичної наявності документів, які зберігалися за місцезнаходженням підприємства, а саме м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 274-В, та довідка тимчасово переміщеної особи ОСОБА_1 № 1630-5000832880 (а.с. 18).
При цьому, оцінюючи в межах даної справи правомірність відмови відповідача у застосуванні до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України, судом встановлено, що відповідачем, в якості причини такої відмови зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" не надано підтверджуючих документів або обґрунтування обставин, що призвели до неможливості використання чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування) або якщо територія, де знаходяться документи, комп'ютерне та інше обладнання, тимчасово окупована збройними формуваннями рф, відсутні податкові (звітні) періоди, а також відсутній загальний перелік первинних документів, що передбачено абз. 3 п.п. 69.27 п. 69 Підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України.
Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів, суд зазначає, що діюче законодавство України не містять вичерпного переліку документів, які необхідно додавати до повідомлення про втрату первинних документів, та, що відсутність таких документів, сама по собі, є достатньою підставою для прийняття негативного рішення.
Суд зауважує, що ані лист ГУ ДПС у Харківській області № 7418/6/20-40-07-11-10 від 17.02.2023, ані відзив на позовну заяву не містить пояснень, яких саме документів не вистачило податковому органу для прийняття рішення у застосуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Суд вважає, що вирішуючи спір необхідно зважити на те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до порушення принципу юридичної визначеності. Отже, є неприйнятним.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 815/2985/18.
Вищенаведена правова позиція узгоджується також з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.07.2019 по справі №140/2160/18, від 27.04.2023 по справі №460/8040/20, від 20.06.2023 по справі №200/6012/20-а, згідно яких загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Також, підпунктом 20.1.3 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали щодо платників податків.
Однак жодних дій з метою перевірки зазначених у повідомленні фактів шляхом направлення запитів ГУ ДПС у Харківській області не було здійснено.
При цьому, пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, як і загальною нормою ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення вказаної обставини покладено на контролюючий орган.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачем, виконано всі дії, які передбачені підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Водночас, суд зауважує, що контролюючий орган зобов'язаний розглянути повідомлення та прийняти вмотивоване рішення про мораторій на проведення перевірок або відмову у задоволенні повідомлення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Як встановлено під час розгляду справи, відповідач, за результатами розгляду повідомлення позивача про знищення первинних документів, видав лист, а не рішення про відмову у застосуванні до позивача положень п.п. 69.28 п. 69 Перехідних положень Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що підписання відповідачем листа, а не рішення, є порушенням процедури, встановленої п.п. 69.28 п. 69 "Перехідних положень" Податкового кодексу України, та створює перешкоди для належної реалізації позивачем права на оскарження такого документу у адміністративному або судовому порядку.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірності своїх дій.
У спірних правовідносинах, відповідач не здійснив належного розгляду заяви позивача та не прийняв жодного рішення, яке є актом суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України та Податкового кодексу України, та створювало б відповідні правові наслідки.
На підставі наведених обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у застосуванні до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" положень пп. 69.28 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оформленої листом ГУ ДПС у Харківській області № 7418/6/20-40-07-11-10 від 17.02.2023.
Суд зазначає, що оскільки відповідачем не розглянуто по суті повідомлення позивача та не надано жодної оцінки долученим доказам втрати первинних документів, суд дійшов до висновку, що належним способом захисту прав позивача в цій частині є зобов'язання відповідача повторно розглянути повідомлення позивача про неможливість надання первинних документів б/н від 19.01.2023 щодо застосування пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Частиною 1, 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі 440/3005/19.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" (проспект Героїв Харкова, буд. 274-В, м. Харків, Харківська область, 36003, код ЄДРПОУ 43227459) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 61205) про скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у застосуванні до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" положень пп. 69.28 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оформленої листом ГУ ДПС у Харківській області № 7418/6/20-40-07-11-10 від 17.02.2023.
Зобов'язати Головного управління ДПС у Харківській області повторно розглянути повідомлення позивача про неможливість надання первинних документів б/н від 19.01.2023 щодо застосування пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" (код ЄДРПОУ 43227459) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мороко А.С.