Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 лютого 2026 р. № 520/31987/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 викладене в листі №26731 від 03.10.2025р. про відмову у внесені змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «РЕЗЕРВ+» та «ОБЕРІГ» за заявою ОСОБА_1 в частині виключення відомостей «Порушення військового обліку» та «Розшукує ТЦК та СП» з реєстру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «РЕЗЕРВ+» та «ОБЕРІГ» відомості про ОСОБА_1 в частині «Порушення військового обліку» та «Розшукує ТЦК та СП».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач має мобільний застосунок Міністерства оборони України «Резерв+», у якому 09.06.2025 з'явилась інформація про те, що він не прибув до органів ТЦК та СП за повісткою, а також відображено відомості: «Розшукує ТЦК та СП, порушення військового обліку», із зазначенням причини розшуку - «не прибув за повісткою до ТЦК та СП».
Позивач вважає зазначені відомості недостовірними та такими, що внесені без належних правових підстав, у зв'язку з чим 15.09.2025 року звернувся до керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виключення відомостей про розшук та порушення військового обліку з реєстру, а також про повідомлення органів Національної поліції щодо відсутності підстав для його адміністративного затримання та доставлення.
Листом № 26731 від 03.10.2025 року відповідач повідомив позивача, що рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення військового обліку не приймалося, а підстави для виключення відомостей про розшук відсутні.
В адміністративному позові позивач посилається на те, що станом на 14.07.2024 року ним було оновлено свої військово-облікові дані через застосунок «Резерв+», зокрема зазначено адресу фактичного проживання за межами України - АДРЕСА_3 . Позивач зазначає, що з 26.06.2022 року перебуває за кордоном, що підтверджується відомостями закордонного паспорта.
Також позивач посилається на те, що є внутрішньо переміщеною особою, має довідку ВПО та тимчасову реєстрацію у місті Харкові.
На переконання позивача, жодних повісток від органів ТЦК та СП він не отримував, за місцем проживання за кордоном поштові відправлення не надходили, а доказів належного оповіщення про виклик відповідачем не надано.
Позивач вважає, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення військового обліку можливе виключно за наявності відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення, якої стосовно нього не існує.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 №1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (далі - Порядок №1487).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1951-VII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, суд зазначає, що до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Матеріали справи не містять жодного документального підтвердження притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача складався і постанова про адміністративне стягнення виносилась. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку Резерв+, відповідач відобразив інформацію про те, що позивач вчинив порушення правил військового обліку.
Суд зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема, факту притягнення до адміністративної відповідальності.
Як наслідок, відсутність юридичного факту притягнення до адміністративної відповідальності особи - унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про "порушення військового обліку" цією особою.
Оскільки відповідно до відомостей, наявних у матеріалах справи, притягнення до відповідальності позивача не було, відомості про порушення правил військового обліку до Реєстру стосовно нього внесені безпідставно. Протилежного відповідачем не доведено.
Отже, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у внесені змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за заявою ОСОБА_1 в частині виключення відомостей про порушення військового обліку та зобов?язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
Водночас суд зазначає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладеного в листі № 26731 від 03.10.2025 року, не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, лист № 26731 від 03.10.2025 року є відповіддю відповідача на звернення позивача та за своїм змістом містить роз'яснення щодо відсутності підстав для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не є індивідуальним актом, прийнятим у формі рішення суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин відсутній предмет оскарження у вигляді рішення суб'єкта владних повноважень, що унеможливлює його скасування в судовому порядку.
Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «ОБЕРІГ» та «РЕЗЕРВ+» є похідними від вимоги щодо внесення змін до самого Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як до інформаційної системи охоплює оновлення відомостей у пов'язаних інформаційних ресурсах та електронних сервісах, зокрема в системах «ОБЕРІГ» та мобільному застосунку «РЕЗЕРВ+».
З огляду на встановлені у справі обставини та положення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольни ти частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесені змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за заявою ОСОБА_1 в частині виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку.
Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 лютого 2026 року.
Суддя Н.А. Полях