Справа № 500/5473/25
05 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Лев Роман Васильович, звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач, або ГУ ДПС у Тернопільській області) у якому просила суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Тернопільській області від 12.06.2025р. №00078302405, форми «С», яким на підставі ч.5 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» було визначено ОСОБА_1 суму штрафних санкцій - пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 449 277,83 грн.
Позовні вимоги у заявах по суті справи (позові та відповіді на відзив) обґрунтовані тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області №791-п від 03.04.2025р. в період з 05.05.2025 по 07.05.2025 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податку - фізичної особи ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період діяльності з 01.04.2023р. по 13.02.2025р. з метою здійснення контролю за дотриманням вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту №1/23 від 01.04.2023. Результати перевірки зафіксовані в Акті від 07.05.2025 №6185/19 00-24-05/2854107369, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове-повідомлення рішення.
Позивач вважає, що перевірка призначена за відсутності підстав, визначених Податковим кодексом України, а саме без попереднього надіслання контролюючим органом письмового запиту про надання пояснень та документальних підтверджень.
Також позивач зазначає, що по експорту товару за МД №23UA403020005467U5 від 13.04.2023р. з урахуванням додаткової угоди від 11.07.2023 до зовнішньо-економічного договору від 01.04.2023 №1/23 сума поставки товару склала 6 781,54 євро, що є еквівалент 270 868,95 грн. (1 евро - 39,9421 грн.) та не підпадає під дію абз.1 пункту 143 постанови НБУ №18, оскільки є меншою порогової суми в 400 000 грн.
З огляду на наведене, вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому звернулася з даним позовом до суду.
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень у заявах по суті справи вказує, що ГУ ДПС отримано інформацію ДПС України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів по зовнішньоекономічному договору від 01.04.2023 №1/23:
від 18.12.2023 №31760/7/99-00-24-04-02-07 (вх. №3492/8 від 18.12.2023), від 05.06.2024 №16541/7/99-00-24-04-02-07 (вх. №1518/8 від 06.06.2024), від 25.12.2024 №35903/7/99 00-24-04-02-07 (вх. №3558/8 від 25.12.2024), від 30.01.2025 №2464/7/99-00-24-04-02-07 (вх. №290/8 від 30.01.2025) та від 26.02.2025 №5249/7/99-00-24-04-02-07 (вх. №589/8 від 26.02.2025) - де зазначено номер зовнішньоекономічного контракту - №1/23; дата зовнішньоекономічного контракту - 01.04.2023; дата експорту товару - 13.04.2023; код банку (МФО) - 300335 (АТ «Райффайзен Банк»), найменування нерезидента - Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka, код валюти - 978, сума валюти - 11 675 євро;
від 05.06.2024 №16541/7/99-00-24-04-02-07 (вх. №1518/8 від 06.06.2024), від 25.12.2024 №35903/7/99-00-24-04-02-07 (вх. №3558/8 від 25.12.2024), від 30.01.2025 №2464/7/99 00-24-04-02-07 (вх. №290/8 від 30.01.2025) та від 26.02.2025 №5249/7/99-00-24-04-02-07 (вх. №589/8 від 26.02.2025) - де зазначено номер зовнішньоекономічного контракту - №1/23; дата зовнішньоекономічного контракту - 01.04.2023; дата експорту товару - 13.04.2023; код банку (МФО) - 300335 (АТ «Райффайзен Банк»), найменування нерезидента - Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka, код валюти - 978, сума валюти - 10 129 євро.
Головне управління ДПС у Тернопільській області зверталося до ФОП ОСОБА_1 про надання письмових пояснень та документальних підтверджень, щодо завершення господарських операцій по контракту №1/23 від 01.04.2023, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за адресою проживання та адресою фактичного перебування: 20.12.2023 №22923/6/19-00-24-05-04 (підтверджено поштовим повідомленням від 20.12.2023 №4602510924597, вручено 27.12.2023) - відповідь не надходила; 14.02.2024 №2477/6/19-00-24-05-04 (підтверджено поштовим повідомленням від 14.02.2024 №4601200756990, вручено 17.02.2024) - відповідь не надходила; 24.05.2024 №9385/6/19-00-24-05-04 (підтверджено поштовим повідомленням від 24.05.2024 №4600119211257, повернулося по причині відмови адресатом від вручення 01.06.2024) - відповідь не надходила; 01.10.2024 №19202/6/19-00-24-05-04 (підтверджено поштовим повідомленням від 01.10.2024 №4601602488495, вручено 10.10.2024) відповідь не надходила; 01.01.2025 №4/6/19-00-24-05-04 (підтверджено поштовим повідомленням від 02.01.2025 №4602100044581, - згідно даних сервісу сайту vidstezhyty.com.ua вручено 01.04.2025 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не повернулося, направлено лист на ТД АТ «Укрпошта» (вих. від 04.06.2025 №12382/6/19-00-24-05-04) про надання інформації про отримання запиту).
Для підтвердження відсутності оплати по договору від 01.04.2023 №1/23 ФОП ОСОБА_1 були надані банківські документи, відповідно до яких перевіркою встановлено відсутність надходження валютної виручки, а саме:
виписка АТ «Райффайзен Банк» по особовому рахунку № НОМЕР_2 (978-євро) за період 01.01.2023 по 31.12.2023;
виписка АТ «Райффайзен Банк» по особовому рахунку № НОМЕР_2 (978-євро) за період 01.01.2024 по 31.12.2024.
ФОП ОСОБА_1 надані копії митних декларацій на експорт товару "деревне вугілля із твердолистяних порід дерева" згідно УКТ ЗЕД 4402900000, на загальну суму 21 804,24 євро. Сальдо Дт станом на 13.02.2025 становить 21 804,24 євро. Листом-поясненням від 13.02.2025 №б/н (вх. від 17.02.2025 №8766/6) ФОП ОСОБА_1 повідомила, що станом на 13.02.2025 оплату від покупця (Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka) не отримала.
У своїх запереченнях ФОП ОСОБА_1 не погодилася з проведенням позапланової перевірки та висновками, викладеними в акті перевірки. Однак, позивачкою не надано жодних документів на спростування висновків, зазначених у акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2023 №1/23 за період з 01.04.2023 по 13.02.2025. Аргументи щодо протиправності перевірки спростовуються інформаційними листами ДПС України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів по зовнішньоекономічному договору від 01.04.2023 №1/23 та запитами, надісланими до ФОП ОСОБА_1 , про надання письмових пояснень та документальних підтверджень, щодо завершення господарських операцій по контракту №1/23 від 01.04.2023.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) встановлено порушення пункту 1, пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) та пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями) по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2023 №1/23 за період з 01.04.2023 по 13.02.2025, а саме: несплата контрагентом (нерезидент Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka) валютних коштів в сумі 11 674,80 євро (449 277,83 грн.) по МД №23UA403020005467U5 від 13.04.2023, внаслідок чого донараховано пеню в сумі 449 277,83 грн.
З урахуванням викладеного вважає, що оспорюване рішення відповідачем прийнято правомірно, а тому відсутні підстави для його скасування.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 29.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не звертались.
Інших заяв та клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 13.11.2017 по 09.08.2024, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.06.2025.
В період з 05.05.2025 по 06.05.2025 відповідно до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 03.04.2025 №791-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2023 №1/23 за період з 01.04.2023 по 13.02.2025, за результатами якої складено Акт від 07.05.2025 №6185/19-00-24-05/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
У Акті зафіксовано порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ № 18), а саме: порушення граничного строку розрахунку, встановленого Національним банком України (далі - НБУ), за окремою операцією з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 01.04.2023 № 1/23 у сумі 11 674,80 євро (449 277,83 грн.) на 493 дні, що полягає у несплаті контрагентом (нерезидент Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka) валютних коштів в зазначеній сумі по МД №23UA403020005467U5 від 13.04.2023.
На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025р. №00078302405, форми «С», яким ОСОБА_2 нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 449 277,83 гривень.
Рішенням ДПС України від 03.09.2025р. №25595/6/99-00-06-01-03-06 скаргу адвоката Лева Р.В. в інтересах ОСОБА_1 від 01.07.2025р. залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025р. без змін.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України (ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що передбачено пунктом 75.1 статті 75 ПК України.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України унормовано, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Судом встановлено, що в період з 05.05.2025 по 06.05.2025 відповідно до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 03.04.2025 №791-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2023 №1/23 за період з 01.04.2023 по 13.02.2025, за результатами якої складено Акт від 07.05.2025 №6185/19-00-24-05/2854107369.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Одним із ключових доводів позивача щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, є невиконання контролюючим органом вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки, а тому таким доводам суд зобов'язаний надати оцінку в межах розгляду цієї справи.
Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
За приписом пункту 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Отже, підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні статтею 78 ПК України, однією з яких є отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, обов'язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Платник податків зобов'язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.
У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень.
Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За правилами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
При цьому, добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У силу вимог статей 73-76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як стверджує відповідач, Головне управління ДПС у Тернопільській області зверталося до ФОП ОСОБА_1 про надання письмових пояснень та документальних підтверджень, щодо завершення господарських операцій по контракту №1/23 від 01.04.2023, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за адресою проживання та адресою фактичного перебування: 20.12.2023 №22923/6/19-00-24-05-04; 14.02.2024 №2477/6/19-00-24-05-04; 24.05.2024 №9385/6/19-00-24-05-04; 01.10.2024 №19202/6/19-00-24-05-04; 01.01.2025 №4/6/19-00-24-05-04.
Однак, доказів вручення позивачу вказаних запитів контролюючого органу відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
До того ж, як стверджує позивач, вказані запити були підставою для призначення попередньої перевірки згідно з наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 19.03.2025 №693-п, що не заперечується у заявах по суті справи відповідача.
Крім того, у рішенні ДПС України від 03.09.2025р. №25595/6/99-00-06-01-03-06 зазначено: «…попередню документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, у т. ч. валютного законодавства за період діяльності з 01.10.2018 по 08.08.2024 (наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 19.03.2025 № 693-п) фактично призначено у зв'язку з отримання відомостей з ЄДР про припинення підприємницької діяльності, що підтверджується доповідною запискою від 19.03.2025 № 301/19-0-24-05 (у зазначеній доповідній записці відсутня інформація щодо пенадання відповідей на запити контролюючого органу). Водночас, під час проведення зазначеної попередньої перевірки ОСОБА_1 не надала посадовим особам контролюючого органу документів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності, а тому такі посадові особи не мали можливість встановити наявність або відсутність порушень валютного законодавства. Таким чином, питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 01.04.2023 № 1/23 за період діяльності з 01.04.2024 по 08.08.2024 фактично не охоплене під час попередньої перевірки ОСОБА_1 та не може вважатися повторно перевіреним на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 03.04.2025 №791-п. …».
Отже, дотримання валютного законодавства ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.10.2018 по 08.08.2024 було предметом перевірки згідно з наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 19.03.2025 № 693-п.
Відтак, питання дотримання валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій на підставі контракту №1/23 від 01.04.2023 повинні були досліджуватись контролюючим органом в межах перевірки, призначеної на підставі наказу від 19.03.2025 № 693-п, а тому за результатами цієї перевірки необхідно було вирішити питання щодо застосування до платника фінансових санкцій за перевищення термінів повернення виручки в іноземній валюті.
При цьому, не надання відповіді платником на запити контролюючого органу від 20.12.2023 №22923/6/19-00-24-05-04, 14.02.2024 №2477/6/19-00-24-05-04, 24.05.2024 №9385/6/19-00-24-05-04, 01.10.2024 №19202/6/19-00-24-05-04, 01.01.2025 №4/6/19-00-24-05-04, на переконання суду, не створює для відповідача підстав для призначення нової перевірки за той самий період та з тих самих питань, і, як наслідок, порушення заборони, передбаченої пунктом 78.2 статті 78 ПК України.
Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки відповідно до наказу від 03.04.2025 №791-п.
У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Отже, зміст висновків наведеної постанови свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у справі № 120/17765/21-а від 27 червня 2024 року.
Оскільки судом встановлено протиправність призначення та проведення відповідачем перевірки на підставі наказу від 03.04.2025 №791-п, суд дійшов висновку, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025р. №00078302405 не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України, а відтак підлягає скасуванню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Тож, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судові витрати
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4492,78 грн, що підтверджується квитанцією №1.305137567.1.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 4492,78 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 12.06.2025р. №00078302405.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4492 (чотири тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 78 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 лютого 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637).
Головуючий суддя Юзьків М.І.