про залишення позовної заяви без руху
05 лютого 2026 року Справа № 480/653/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до 3-ого територіального Одеського вузлу урядового зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування висновку, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до 3-ого територіального Одеського вузлу урядового зв'язку та захисту інформації України, в якому просить:
- визнати підготовлений відповідачем висновок від 9 липня 2020 р. і дії відповідача при його підготовці протиправними та скасувати Висновок від 09 липня 2020 р;
- скасувати наказ Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 23-ф від 17.08.2020р «Про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- визнати, що позивач компенсацію по Закону №796- XII не отримував;
- визнати за ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги згідно документів, доданих до заяви від 08.08.2024 р.;
- зобов'язати 3 територіальний Одеський вузол урядового зв'язку та захисту інформації України направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України заяву позивача від 08.08.2024р. з доданими до заяви документами, на призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
- відновити строк на отримання позивачем ОГД відповідно поданої заяви.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, враховуючи наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 3 статті 122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону вбачається, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є висновок 3-ого територіального Одеського вузлу урядового зв'язку та захисту інформації України від 09 липня 2020 року, яким відмовлено ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги та наказ Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 23-ф від 17.08.2020 "Про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ".
У позовній заяві позивач зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався у жовтні 2024 року. Відтак, у зв'язку з пред'явленням позову 04.02.2026 очевидним є недотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки й аналізу всіх наведених доводів та з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 640/25046/19 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем обставин, які, на його думку, спричинили пропуск такого строку.
Так, позивач зазначає, що пропуск шестимісячного строку звернення до суду був зумовлений сукупністю об'єктивних та незалежних від його волі обставин. Зокрема, вказує, що справа є складною за своїм характером та стосується реалізації права на одноразову грошову допомогу, що ускладнило пошук адвоката, який погодився б підготувати та подати адміністративний позов. Позивач звертався до системи безоплатної правової допомоги, однак був попереджений, що адвокати неохоче беруть справи, пов'язані з призначенням та виплатою одноразових грошових допомог.
Однак, на переконання суду, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта для своєчасного подання позовної заяви у зв'язку з відсутністю кваліфікованого юриста не може вважатися об'єктивно непереборними обставинами, пов'язані з дійсно істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Суд також враховує, що законодавство не ставить можливість звернення до адміністративного суду у залежність від обов'язкової участі адвоката, а позивач не був позбавлений права самостійно подати позовну заяву або скористатися допомогою представника у будь-який інший спосіб.
Посилання позивача на стан здоров'я як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, суд також вважає непереконливими, оскільки надані пояснення та медичні документи свідчать про те, що погіршення стану здоров'я позивача не мало безперервного та постійного характеру, а відбувалося періодично. З матеріалів справи не вбачається, що протягом усього шестимісячного строку позивач був повністю позбавлений можливості звернутися до суду або вжити заходів для захисту свого права, у тому числі шляхом залучення представника. Наявність окремих періодів погіршення стану здоров'я сама по собі не може свідчити про об'єктивну неможливість своєчасного звернення до суду.
Так само, посилання позивача на перебої в електропостачанні, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не мали безперервного та тривалого характеру, а носили тимчасовий і періодичний характер, відтак не можуть бути визнані поважною причиною пропуску встановленого законом строку звернення до суду.
Отже, позивачем не було наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 КАС України вказано, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням у ній підстав для поновлення пропущеного строку та доказовим підтвердженням поважності причин його пропуску.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів. Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами ст. 5 КАС України.
Аналіз норми п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
При перевірці адміністративного позову встановлено, що позивачем зазначено відповідача - 3-й територіальний Одеський вузол урядового зв'язку та захисту інформації України.
Однак, предметом оскарження є зокрема наказ Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 23-ф від 17.08.2020р «Про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ".
Водночас, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України не зазначена стороною по справі, що свідчить про неузгодженість заявлених позовних вимог із суб'єктним складом сторін визначених позивачем у позовній заяві. Таке формулювання змісту позовних вимог суперечить п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки звернена до суду вимога позивача повинна бути адресована саме відповідачу з вказівкою на те, які дії, на думку позивача, повинні бути ним вчинені.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків шляхом подання до суду виправленої редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог до ч.1 ст. 160 КАС України та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України (відповідно до кількості учасників справи).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Частина 2 вказаної статті не містить виключень для позивача - фізичної особи.
Однак, як вбачається з матеріалів позову, позивачем не додано до позовної заяви копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Суд зазначає, що положення ч. 1 ст. 161 КАС України не містять виключень в частині встановлення обов'язку подання тих додатків до позовної заяви, які є наявними у відповідача або є публічно доступними.
Таким чином, вказана вимога про надання додатків є загальною для позивачів, які не є суб'єктами владних повноважень.
Крім того, ненадання вказаних додатків для відповідача унеможливлює виконання судом приписів ч. 2 ст. 174 КАС України, якою передбачено, що одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду копій усіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до 3-ого територіального Одеського вузлу урядового зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування висновку, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько