23 січня 2026 року Справа № 480/10723/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Бондаренко Л.В.,
представника позивача адвоката Іващенка О.М.,
представника відповідача Сахнюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10723/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
16 грудня 2024 року позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підставі акта про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів від 02.07.2024 № 7554/А/18-28-09-01/ НОМЕР_1 Головним управління ДПС в Сумській області 15.08.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення № 1028618280901 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 362 100 ( триста шістдесят дві тисячі сто) грн. 00 коп., та № 1029518280901 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 127800 ( сто двадцять сім тисяч вісімсот) грн 00 коп.
На думку контролюючого органу, позивач вчинив порушення ч.3 ст.16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пального», які полягали у несвоєчасному поданні Звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв ( форма №2-РС) за січень 2023 року та неподання таких Звітів за лютий 2023 року - травень 2024 року, а також подання Звітів з недостовірними відомостями за липень-жовтень 2021 року та червень-липень 2022 року.
Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями, просить визнати їх протиправними і скасувати, вказуючи на допущені податковим органом як процедурні порушення, так і по суті виявлених порушень.
Зокрема, позивач зазначив, що відповідачем не дотримані вимоги п.80.2 ст.80 Податковго кодексу України стосовно вручення наказу про проведення фактичної перевірки платнику податків або його уповноваженому представнику, або особі, яка проводить розрахункові операції. При цьому вказівка в акті перевірки про вручення наказу копії наказу від 25.06.2024 №1328-кп «Про проведення фактичної перевірки» бармену ОСОБА_2 , особі, яка фактично проводить розрахункові операції, не відповідає дійсності. Тобто до перевірки посадові особи податкового органу не допускалися.
Крім того, зі змісту акта фактичної перевірки вбачається, що перевіряємий період відповідачем визначений з 27.06.2021 по 25.06.2024. Проте частина цього періоду з 27.06.2021 по 31.12.2022 охоплений раніше проведеною документальною плановою виїзною перевіркою, за наслідками якої складений акт 20.11.2023 № 7172/18-28-24-04/3078217337/207, в ході якої порушень виробництва /зберігання/обліку підакцизних товарів встановлено не було. Тобто, відповідач повторно провів перевірку за відсутності законодавчо визначених підстав.
Також позивач вважає, що відповідач провів документальну невиїзну перевірку замість фактичної. Так, у акті перевірки відображено тривалість перевірки з 14-00 год 25.06.2024 по 15-15 год 02.07.2024, тобто 8 діб. Проте, за місцем провадження господарської діяльності позивача перевіряючи не було, а фактично перевірка проводилася у приміщення податкового органу і виключно на підставі інформації, що є у розпорядженні податкового органу.
Позивач зазначив також, що податковим органом не дотримані положення п.п. 58.1.1, 58.1.2 п.58.1 ст.58 Податкового кодексу щодо форми податкового повідомлення.
Як на підставу для скасування спірних рішень, позивач також посилається на неправильне визначення штрафних санкцій відповідачем, який застосував положення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-ІХ ( далі - Закон №3817-ІХ), оскільки порушення мали місце під час дії Закону України 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пального» ( далі - Закон №481-ВР), який встановлював відповідальність у вигляді штрафних санкцій у меншому розмірі.
Такж позивач звертає увагу на невиконання податковим органом сервісної функції в чатсині своєчасного інформування про неподання звітітв.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, представник відповідача в судовом засіданні пояснив, що доповідною запискою управління контролю за підакцизними товарами №461/18-28-09-01-07 від 25.06.2024 повідомлено в. о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області про те, що за результатами проведеного аналізу встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст. 16 Закону №481/95-ВР в частині несвоєчасного подання звіту про обсяги виробництва та реаолізації алкогольних напоїв ( форма №2-РС ( місячна) за січень 2023 року та неподання таких звітів за лютий-травень 2024 року).
На підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу, ст.16 Закону №481/95-ВР та отриманої в установленому порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, Головним управлінням ДПС у Сумській області видано наказ від 25.06.2024 року № 1328-кп «Про проведення фактичної перевірки» за місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу перед початком фактичної перевірки у ресторані за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ФОП ОСОБА_1 , проведена контрольно розрахункова операція, 25.06.2024 о 13 год. 47 хв., придбано пиво світле в кількості 2 л за ціною 110,00 грн. за літр на загальну суму 220,0 грн. Реалізація товару здійснена особою, яка фактично проводить розрахункові операції - барменом ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з видачею розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (фіскальний чек №0009368 від 25.06.2024).
Відповідно до умов та порядку допуску до проведення фактичної перевірки, визначених п.81.1 ст.81 Податкового кодексу, особі, яка фактично проводить розрахункові операції - бармену ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 25.06.2024 о 14:00 вручено копію наказу від 25.06.2024 №1328-кп «Про проведення фактичної перевірки» та пред'явлено для ознайомлення під підпис направлення на проведення перевірки від 25.06.2024 за №2261/Н/18-28-09-01 та №2262/Н/18-28-09-01 та службові посвідчення.
ОСОБА_2 після отримання копії наказу та ознайомлення зі службовими посвідченням та направленнями на проведення перевірки відмовилась від підпису в направленнях, про що складено відповідний акт №808/С/18-28-09-01/ НОМЕР_1 від 25.06.2024, який відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу є підставою для початку проведення перевірки.
Перевіркою встановлено несвоєчасне подання Звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) за січень 2023 року (кількість днів порушення граничного терміну - 4 дні) та неподання Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) за лютий 2023 року - травень 2024 року ФОП ОСОБА_1 , чим, у свою чергу, порушено ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР.
Також, у ході перевірки поданих ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області «Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) встановлено факти подання таких звітів з недостовірними відомостями, а саме у графі 8 та графі 9 Розділу І Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма 2-РС) за липень - жовтень 2021 року та червень - липень 2022 року ФОП ОСОБА_1 зазначено обсяг реалізованих алкогольних напоїв (пива власного виробництва) у кількості дал (декалітрів), що не відповідає фактичним обсягам реалізації, які розраховані згідно з електронними копіями розрахункових документів (фіскальних чеків), сформованих по реєстратору розрахункових операцій моделі Екселліо ОР-15, заводський номер КФ00007770, фіскальний номер №3000807545. Зокрема, відхилення між звітом 2-РС та фактичним обсягом реалізації становлять: за липень 2021 року 2,364 дал; за серпень 2021 року 0,50 дал; за вересень 2021 року - 0,05 дал; за жовтень 2021 року -3,843 дал; за червень 2022 року 1,20 дал; за липень 2022 року 0,20 дал.
За результатами фактичної перевірки складено акт №7554/А/18-28-09- 01/3078217337 від 02.07.2024 та зроблено висновок про
порушення позивачем ч.3 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у частині несвоєчасного подання Звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) за січень 2023 року та неподання Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) за лютий 2023 року - травень 2024 року;
порушення ч.3 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та розділу ІІ Порядку заповнення форми звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року №49 у частині подання з недостовірними відомостями Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) за липень - жовтень 2021 року та червень - липень 2022 року.
За результатами фактичної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, розмір санкції яких визначено за нормами Закону №3817-ІХ враховуючи наступне.
З 27.07.2024 набрав чинності Закон № 3817-ІХ, пунком 2 розділу XII «Прикінцеві положення» якого встановлено, що Закон №481/95-ВР втрачає чинність з 1 січня 2025 року, крім:
- статті 8 Закону №481/95-ВР, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону № 3817-ІХ;
- положення Закону №481/95-ВР до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817-ІХ.
При цьому, відповідальність за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, встановлена статтею 17 Закону №481/95-ВР, зокрема за неподання, несвоєчасне подання, подання з недостовірними відомостями звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, суперечить відповідальності за аналогічні порушення, встановлені статтею 73 Закону № 3817-ІХ, а саме:
розмір штрафної санкції, встановлений абзацом 23 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, становить - 17 000,0 грн.;
розмір штрафної санкції, встановлений пунктом 30 частини 2 статті 73 Закону № 3817-ІХ, становить - 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (відповідно до ст.8 Закону України № 3460-ІХ «Про державний бюджет» станом на 01.01.2024 мінімальна заробітна плата становить - 7100 гривень), тобто 7 100,0 х 3 = 21 000,0 грн.
Таким чином, у зв'язку з наявністю суперечностей між розміром відповідальності, визначеного статтею 17 Закону № 481/95-ВР та статтею 73 Закону № 3817-ІХ, для розрахунку розміру штрафних санкцій застосовані положення статті 73 Закону № 3817-ІХ та прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №1028618280901 від 15.08.2024 на суму 362 100,0 грн. ((1 несвоєчано поданий звіт 2-РС + 16 неподаних звітів 2-РС) х 21 300,0 грн = 362 100,0 грн.));
- №1029518280901 від 15.08.2024 на суму 127 800,0 грн (6 поданих звітів 2-РС з недостовірними відомостями х 21 300,0 грн = 127 800,0 грн.).
Щодо твердження позивача про те, що фактична перевірка проведена за період, який вже був перевірений плановою документальною виїзною перевіркою, відповідач зазначив, що відповідно до наказу від 09.10.2023 №1494-кп проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2022, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2022 за результатами якої складено акт від 20.11.2023 №7172/18-28-24-04/3078217337/207. При цьому, питання своєчасності подання, а також достовірності відомостей поданих «Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) не було предметом зазначеної документальної перевірки.
Також відповідач зазначає, що податковим органом проведено саме фактичну перевірку позивача у відповідності до вимог п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, ст.80 Податкового кодексу України а не документальну, на чому наполягає позивач, зокрема, перевірка проводилася за місцем здійснення господарської діяльності платника податків, перед початком фактичної перевірки здійснено контрольно розрахункову операцію, проводився хронометраж господарських операцій. При цьому, використання під час фактичної перевірки податкової інформації (відомості з єдиного реєстру ліцензіатів, електронні копії розрахункових документів, звіти про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв та ін.), як підстави для висновків, є правомірним.
Стосовно оформлення податкових повідомлень-рішень та відповідності їх встановленій формі, відповідач вказав, що спірні рішення прийняті у відповідності до вимог п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, яким затверджений Порядк надіслання контроллючими органами податкових повідомлень-рішень платника податків.
З приводу тверджень позивача про невиконання контролюючим органом сервісної функції, відповідач зауважив, що чинним законодавством визначено обов'язок виробників алкогольних напоїв подавати до контролюючих органів, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (Форма 2-РС). Даний обов'язок виникає з моменту отримання відповідної ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, та не ставиться у залежність від будь-яких інших умов. При цьому, «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) не є податковою звітністю у розумінні Податкового кодексу, та не підлягає щомісячній камеральній перевірці відповідно до ст.76 Податкового кодексу. Разом з тим, підставою та предметом фактичної перевірки може слугувати виявлена інформація, (щодо неподання звітів форми 2-РС), яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Тому, твердження ФОП ОСОБА_1 щодо порушення Головним управлінням ДПС у Сумській області сервісної функції є помилковими.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.06.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області у зв'язку з наявністю інформації про несвоєчасне подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв ( форма №2-РС ( місячна) за січень 2023 року та неподання таких звітів за лютий 2023 року - травень 2024 року та з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законнодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів прийнятий наказ №1328-кп Про проведення фактичної перевірки за місцем провадження діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( том 1 а.с.143).
На підставі акта про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів від 02.07.2024 № 7554/А/18-28-09-01/ НОМЕР_1 Головним управління ДПС в Сумській області 15.08.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення № 1028618280901 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 362 100 ( триста шістдесят дві тисячі сто) грн. 00 коп., та № 1029518280901 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 127800 ( сто двадцять сім тисяч вісімсот) грн 00 коп ( а.с.33, 34).
Зі змісту акта перевірки та податкових повідомлень-рішень вбачається, що позивач вчинив порушення ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пального», які полягали у несвоєчасному поданні Звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв ( форма №2-РС) за січень 2023 року та неподання таких Звітів за лютий 2023 року - травень 2024 року, а також подання Звітів з недостовірними відомостями за липень-жовтень 2021 року та червень-липень 2022 року ( а.с.7-9).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що ключовими питаннями, що підлягають вирішенню під час розгляду даної справи є:
перевірка дотримання відповідачем порядку призначення та проведення фактичної перевірки Позивача;
перевірка правильності висновків податкового органу щодо наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 16 Закону №481/95-ВР та притягнення платника до відповідальності за пунктом 30 частини 2 статті 73 № 3817-ІХ.
Досліджуючи зазначені питання, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності підстав, зокрема
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України);
Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 Податковго кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем дотримані вимоги наведених в норм стосовно повідомлення платника податків про перевірку, зокрема особі, яка фактично проводила розрахункові операції - бармену ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 25.06.2024 о 14:00 вручено копію наказу від 25.06.2024 за №1328-кп «Про проведення фактичної перевірки» та пред'явлено для ознайомлення під підпис направлення на проведення перевірки від 25.06.2024 за №2261/Н/18-28-09-01 та №2262/Н/18-28-09-01 та службові посвідчення. ОСОБА_2 після отримання копії наказу та ознайомлення з службовими посвідченням та направленнями на проведення перевірки відмовилась від підпису в направленнях, про що складений акт №808/С/18-28-09-01/3078217337 від 25.06.2024, який відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу є підставою для початку проведення перевірки ( том 1 а.с.116). Окрім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посадові особи відповідача, які проводили фактичну перевірку, підтвердили вручення копії наказу особі, яка фактично проводила розрахункові операції та її відмову від підпису в направленнях.
Водночас, суд вважає протиправним проведення фактичної перевірки за період з з 27.06.2021 по 31.12.2022, охоплений попередньою документальною плановою виїзною перевіркою, результати якої оформлені актом перевірки від 20.11.2023 № 7172/18-28-24-04/3078217337/207 ( том 1 а.с.44-58) і, як наслідок, притягнення позивача до відповідальності за цей період. Так, Податковий кодекс України надає можливість проведення контролюючими органами перевірок раніше перевіреного періоду в межах позапланової документальної перевірки за наявності підстав передбачених статтею 78 ПК України та не надає такої можливості в рамках фактичної перевірки.
При цьому, твердження відповідача про те, що питання своєчасності подання, а також достовірності відомостей поданих «Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (форма № 2-РС) не було предметом зазначеної документальної перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Судом встановлено, зокрема із п.2.7 акту документальної планової виїзної перевірки позивача № 7172/18-28-24-04/3078217337/207 від 20.11.2023 ( том 1 а.с. 44-58), що предметом перевірки було питання правильності сплати акцизного податку та під час перевірки порівнювалися обсяги виробленого та реалізованого пива зазначені в даних платника та встановлених контролюючим органом. За результатами дослідження цього питання податковим органом відхилень у спірний період не встановлено, а зазначені в акті фактичної перевірки висновки про розбіжності між даними платника та даними податкового органу суперечать висновкам того ж податкового органу.
Крім того, суд вважає, що проведена податковим органом перевірка за своїм змістом є документальною перевіркою з огляду на таке.
Як вже зазначалось згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Отже, виходячи з буквального аналізу змісту норми підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України проведення фактичної перевірки вимагає чіткого з'ясування місця безпосереднього провадження платником податків конкретного виду діяльності та фактичного проведення цієї перевірки у такому місці або ж за місцем розташування тих чи інших об'єктів, які використовуються господарюючим суб'єктом у його діяльності, яка охоплюється предметом фактичної перевірки.
На відміну від фактичної перевірки документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих податковим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, що охоплюється предметом саме документальної перевірки: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів.
Суд звертає увагу, що особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто за змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це кореспондується із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб'єкта господарювання.
Тому, така перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Суд зазначає, що витяги з реєстру електронних копій розрахункових документів (том 1 а.с.121-126) та копії звітів за минулий час ( а.с. 127-140) , зроблений в приміщенні ГУ ДПС, не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України відносно порушень, що мають бути встановлені в ході проведення фактичної перевірки.
Проведення ж перевірки документів позивача, отриманих контролюючим органом з електронної бази в приміщенні ГУ ДПС за минулий час в ході фактичної перевірки, і використання відповідачем в якості підстави для висновку про наявність порушень законодавства з боку позивача фактично носить характер документальної перевірки.
Відповідач при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення використовував відомості, які не були ним отримані в ході проведення фактичної перевірки позивача. Натомність інші дії, які зафіксовані в акті, а саме контрольно-розрахункова операція та хронометраж не мають жодного відношення до зазначених у акті порушень, не підтверджують їх та не спростовують.
Відповідно до п.81.3 ст.81 Податковго кодексу України К України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Норми Кодексу не містять положень щодо можливості використання контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів платника податків за минулі періоди.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відсутність правової норми, що уповноважує податковий орган використовувати в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів за минулі періоди, нівелює таку можливість.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки в ході розгляду справи встановлено допущення контролюючим органом порушень вимог законодавства в ході проведення перевірки позивача, такі порушення тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Крім того, перевіряючи правомірність застосування податковим органом штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними, зокрема, у Рішенні від 12 лютого 2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Так, описані в акті фактичної перевірки обставини і події, які, на думку податквого органу, утворюють склад правопорушення, мали місце під час дії Закону № 481/95-ВР, так само і акт фактичної перевірки складений 02.07.2024 під час дії Закону № 481/95-ВР. Цей Закон втратив чинність на підставі Закону №3817-ІХ , який набрав чинності 27.07.2024.
Частиною 2 розділу ХІІ Прикінцеві положення Закону №3817-ІХ установлено, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) (далі - Закон) і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 346) втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону; положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.
При цьому, відповідальність за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, встановлена статтею 17 Закону №481/95-ВР, зокрема за неподання, несвоєчасне подання, подання з недостовірними відомостями звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв у вигляді штрафу у розмірі 17 000,0 грн ( абзац 23 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР).
Водночас, розмір штрафної санкції, встановлений пунктом 30 частини 2 статті 73 Закону № 3817-ІХ, становить 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, що на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень складало 21 000 грн (відповідно до ст.8 Закону України № 3460-ІХ «Про державний бюджет» станом на 01.01.2024 мінімальна заробітна плата становила - 7100 гривень, тобто 7 100,0 х 3 = 21 000,0 грн).
Таким чином, Закон № 3817-ІХ не пом'якшував відповідальність за вказані в акті фактичної перевірки порушення, відтак не підлягав застосуванню при прийнятті податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 4899,00грн. сплаченого при поданні позовної заяви згідно квитанції ( том 1 а.с.71).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43995469, вул.Іллінська,13, м.Суми, 40009) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №1028618280901 від 15.08.2024 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 362 100 ( триста шістдесят дві тисячі сто) грн 00 коп, та № 1029518280901 від 15.08.2024 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 127800 ( сто двадцять сім тисяч вісімсот) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4899,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах