05 лютого 2026 року Справа № 480/5762/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву Головного управління ДПС у Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду по справі №480/5762/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №781518280707 від 01.12.2023.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/5762/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
В подальшому, представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що на думку відповідача, позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, а вказані представником позивача причини не є поважними.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд відмовляє у задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, виходячи із наступного.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 (провадження № К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що «стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України».
Тому з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі № 826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі № 803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала правовий висновок згідно з яким процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, з Єдиного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/1715/24 від 03.07.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025, відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення від 01 грудня 2023 № 781518280707.
Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №480/1715/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення.
В подальшому, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення від 01 грудня 2023 № 781518280707 з новими підставами протягом місяця з моменту відмови у відкритті касаційного провадження, що є достатнім та належним доказом дотримання строків звернення до суду.
А відтак клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Воловик