04 лютого 2026 року Справа № 480/2156/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України", у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», що прийняте на підставі акту огляду МСЕК № 135 від 13.12.2024 про скасування рішення про встановлення II групи інвалідності ОСОБА_1 та встановлення III групи інвалідності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ від 13.12.2024 позивачці змінено раніше встановлену другу групу інвалідності, загальне захворювання, безстроково, на третю групу інвалідності, загальне захворювання, безстроково.
Позивачка зазначає, що підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення їй інвалідності були відсутні, оскільки рішення про встановлення інвалідності було прийняте безстроково та не підлягало переогляду.
Крім того, позивачка вказує, що її не було повідомлено про проведення повторного огляду, їй не надходили запрошення на проведення переогляду на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, а фактичний огляд не проводився.
Також позивачка зазначає, що оскаржуване рішення прийняте без її участі, без проведення повного медичного обстеження та необхідних досліджень.
На думку позивачки, відповідач діяв з порушенням вимог законодавства, вийшов за межі наданих повноважень, порушив принципи правової визначеності та законності, у зв'язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 15.05.2025 задоволено клопотання представника Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" про заміну первісного відповідача належним відповідачем та замінено первісного відповідача у справі № 480/2156/25 - Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України", належним відповідачем - Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" (пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, ЄДРПОУ 03191673).
Ухвалами суду від 02.09.2025, 19.09.2025, 16.10.2025, 13.11.2025 судом витребувались докази.
20.10.2025 Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» надала суду відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначила, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ мала повні законодавчо обґрунтовані підстави для перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення позивачці другої групи інвалідності безстроково та прийняття нового рішення.
У відзиві зазначено, що відповідно до абзаців четвертого та десятого пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ уповноважена проводити перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, міськими, міжрайонними та районними медико-соціальними експертними комісіями, та у разі потреби скасовувати такі рішення.
Відповідач зазначає, що перевірка проводилась на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, які містились у медико-експертній справі позивачки, а участь особи є необхідною лише у разі недостатності таких документів або наявності сумнівів щодо визначення групи інвалідності.
Також у відзиві вказано, що проведення огляду позивачки не передбачалось, оскільки здійснювалася перевірка обґрунтованості первинного встановлення інвалідності за наявними документами, без проведення переогляду.
Відповідач вважає, що рішення від 13.12.2024 про встановлення позивачці третьої групи інвалідності, загальне захворювання, безстроково, прийняте у межах повноважень, у спосіб та порядку, визначених чинним законодавством, а тому підстав для його скасування немає.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 11 липня 2023 року ОСОБА_1 за результатами проходження медико-соціальної експертизи Сумською обласною медико-соціальною експертною комісією було встановлено ІІ групу інвалідності, загальне захворювання, безстроково.
Як убачається з медико-експертної справи та довідки до акта огляду МСЕК, підставою для встановлення позивачці інвалідності були наявні стійкі, виражені порушення функцій організму, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, зокрема:
хронічні захворювання із тривалим перебігом, ускладненнями, що мають незворотний характер, відсутність позитивної динаміки стану здоров'я, а також потреба у постійному лікуванні та медичному нагляді.
За результатами обстежень та висновків лікарів-спеціалістів прогноз відновлення працездатності був визначений як несприятливий, у зв'язку з чим групу інвалідності встановлено безстроково.
Після встановлення ІІ групи інвалідності безстроково позивачка не зверталась із заявами про повторний огляд, не ініціювала перегляд встановленої групи інвалідності, а також не повідомлялася про необхідність проходження будь-яких додаткових медико-соціальних експертиз.
У листопаді 2024 року до Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України надійшли запити Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань щодо перевірки правомірності встановлення інвалідності окремим особам.
У зазначених запитах містилася загальна інформація про необхідність перевірки законності рішень МСЕК, без зазначення конкретних нових медичних обставин щодо позивачки.
На підставі вказаних запитів Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ України було ініційовано перевірку обґрунтованості рішення Сумської обласної МСЕК від 11.07.2023 року щодо ОСОБА_1
13 грудня 2024 року Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ України (функції якої на момент прийняття рішення виконувала Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України») за результатами перевірки медико-експертної справи було прийнято рішення про зміну позивачці ІІ групи інвалідності на ІІІ групу інвалідності, загальне захворювання, безстроково.
З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення зазначеної перевірки фактичний медичний огляд позивачки не проводився, вона не викликалась, про дату, час та місце розгляду питання щодо зміни групи інвалідності не повідомлялась, участі у засіданні Центральної МСЕК не брала.
Як зазначає відповідач у відзиві Центральна МСЕК дійшла висновку про відповідність функціонального стану позивачки критеріям ІІІ групи інвалідності, посилаючись на положення Розкладу хвороб, затвердженого наказом МОЗ України №402.
27 січня 2025 року позивачка отримала лист Сумського обласного центру медико-соціальної експертизи, яким її було повідомлено про зміну групи інвалідності на підставі рішення Центральної МСЕК від 13.12.2024 року.
Після отримання зазначеного повідомлення позивачка звернулась із запитами щодо надання копій рішення, протоколу засідання та матеріалів, на підставі яких здійснювалася перевірка та приймалося рішення про зміну групи інвалідності, однак відповідні документи їй надані не були.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи його таким, що прийняте без законних підстав та з порушенням встановленого порядку, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 прийнято рішення Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.
Означене рішення введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024.
Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Згідно підпунктів б-ґ пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» Кабінету Міністрів України рекомендовано:
- забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);
- у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;
- підготовку та подання Міністерством охорони здоров'я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;
- проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.
На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу», від 08.11.2024 №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317.
26.10.2024 Міністерством охорони здоров'я України видано наказ №1809 Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Пунктом 1 цього наказу права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" з дати підписання цього наказу.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.
У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов'язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов'язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" згідно з актом приймання-передачі.
Перелік повноважень, якими наділено комісію визначений в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2024 №1809, згідно із яким комісія, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.
Судом встановлено, що 04.11.2024 Службою безпеки України на адресу Міністерства охорони здоров'я України направлено лист №14/1-6971 щодо перевірки достатності підстав для встановлення груп з переліком осіб з числа працівників органів державної влади та місцевого самоврядування для перевірки достатності підстав для встановлення груп інвалідності та для можливого використання у роботі міжвідомчої робочої групи з перевірки обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
Крім того Державним бюро розслідувань 07.11.2024 року на адресу Міністерства охорони здоров'я України також скеровано лист № 10-2-02-01-27449, в якому просило витребувати з територіальних підрозділів МСЕК документи на підставі яких встановлено групу інвалідності особам за переліком, що додавався. Також викладено прохання у разі встановлення порушень, вжити заходи у межах компетенції щодо перегляду прийнятих рішень про встановлення групи інвалідності та про виявлені факти порушень повідомити Головне слідче управління ДБР (а.с.62).
Як зазначив відповідач, Міністерством охорони здоров'я України були направлені листи, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров'я України на виконання запитів служби безпеки України від 04.11.2024 року та ДБР від 07.11.2024 року здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.
Серед медико-експертних справ, які були передані була і справа ОСОБА_1 (а.с.64).
З аналізу пункту 13 Положення №1317 (у редакції від 12.11.2024) вбачається, що на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладено повноваження на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.
Зазначене стало підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення групи інвалідності, зокрема, позивачу та винесення оскаржуваного рішення у формі довідки про невизнання позивача інвалідом 2 групи.
Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи (пункт 5 Положення про медико-соціальну експертизу).
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року №561 затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція).
Пунктом 1.4 Інструкції визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії (п. 1.10 Інструкції).
Матеріалами справи встановлено, що огляд позивача відповідачем 13.12.2024 відбувся заочно, тобто вказаний огляд фактично полягав у складані акту огляду МСЕК №135 від 13.12.2024 на підставі якого була складена довідка серія 12ААД №393118, якою позивачу встановлено третю групу інвалідності (а.с. 8, 91)
При цьому, доказів проведення повного медичного обстеження позивача та проведення необхідних досліджень суду відповідачем не надано.
Отже, медико - соціальна експертиза відповідачем проведена без опитування хворого і об'єктивного повного медичного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
За п. 13 Положення №1317 у разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
Однак, відповідачем не подано жодних доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також таким не подано докази неприбуття позивача до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з'явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров'я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.
Згідно з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а, суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Водночас реалізація таких повноважень не є дискреційною у довільний спосіб та має здійснюватися з обов'язковим дотриманням процедури, визначеної вказаними нормативно-правовими актами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано процедуру проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача.
Також суд на виконання п.3 та п.5 ст.2 КАС України вважає за необхідне надати оцінку акту огляду МСЕК №135 від 13.12.2024.
Правовідносини, пов'язані із встановленням, переглядом та зміною групи інвалідності, як на момент первинного встановлення позивачці ІІ групи інвалідності 11.07.2023 року, так і на момент прийняття оскаржуваного рішення Центральної МСЕК від 13.12.2024 року, регулювалися Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 №561, а також наказом МОЗ України від 30.07.2012 №577, яким затверджено форми первинної облікової документації МСЕК та Інструкцію щодо їх заповнення.
З аналізу зазначених норм вбачається, що медико-соціальна експертиза є комплексною процедурою, яка передбачає обов'язкове вивчення медичних документів, оцінку клініко-функціонального стану особи, аналіз стійких порушень функцій організму та ступеня обмеження життєдіяльності, а також належне документальне оформлення результатів такої оцінки у встановленій формі акта огляду МСЕК.
Судом встановлено, що акт огляду МСЕК №1063 від 11.07.2023, на підставі якого позивачці було встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, відповідає вимогам Інструкції №577, містить заповнені розділи щодо аналізу стану здоров'я, клінічного діагнозу, детальний опис встановлених діагнозів, функціональних порушень та їх оцінку відповідно до критеріїв Розкладу хвороб, що свідчить про проведення повного та належного медико-експертного дослідження (а.с.94-98).
Натомість акт огляду МСЕК №135 від 13.12.2024 (а.с.91-92), на підставі якого прийнято оскаржуване рішення про зміну групи інвалідності, не містить будь-яких записів у розділах 23-27, 30.1, 30.2, 30.3, 30.8, 31, 31.1, 31.2, 32, 33, які відповідно до Інструкції №577 повинні містити відомості про досліджені медичні документи, результати аналізу клінічного стану, ступінь порушення функцій організму та обґрунтування прийнятого експертного рішення, що свідчить про фактичну відсутність дослідження будь-яких медичних документів у тому числі і медичної документації на підставі яких раніше було встановлено II групу інвалідності.
Зокрема, у пункті 33 акта відсутні будь-які дані про перелік документів, які були досліджені комісією, що свідчить про те, що медико-експертна справа позивачки фактично не була предметом жодного аналізу або ж такий аналіз не був відображений у спосіб, передбачений нормативно-правовими актами.
Висновок комісії у вказаному акті зводиться до загального формулювання про невідповідність попереднього рішення чинному законодавству, без зазначення конкретних медичних, функціональних чи клінічних підстав, що позбавляє суд можливості перевірити законність та обґрунтованість прийнятого рішення.
За таких обставин суд доходить висновку, що ключовим порушенням у даній справі є не саме по собі питання відсутності виклику позивачки, а формальний характер проведеної перевірки, відсутність підтвердження дослідження медичних документів та неналежне оформлення результатів медико-соціальної експертизи, що суперечить вимогам Інструкції №561 та Інструкції №577, оскільки оскаржуване рішення прийнято без належного дослідження документів та без наведення мотивів, які б об'єктивно обґрунтовували зміну раніше встановленої групи інвалідності.
Суд окремо звертає увагу, що сам по собі заочний характер перевірки не може автоматично свідчити про протиправність рішення, оскільки законодавство не виключає можливості аналізу матеріалів справи без безпосередньої присутності особи.
Водночас у даному випадку відсутність повідомлення та участі позивачки поєднується з відсутністю будь-яких доказів дослідження її медичної документації, що у сукупності свідчить про порушення обов'язкових процедурних вимог та позбавлення позивачки можливості реалізувати свої процесуальні права під час проведення перевірки.
З огляду на положення статті 2 КАС України щодо меж судового контролю, суд не підміняє собою медико-соціальну експертну комісію у питаннях визначення діагнозу або ступеня втрати працездатності, проте зобов'язаний перевірити, чи прийняте рішення у спосіб, визначений законом, та чи є воно обґрунтованим і добросовісним.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте без належного дотримання встановленої процедури, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Вище викладена правова оцінка узгоджується, окрім іншого, з підходом, викладеним у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 року у справі №560/1036/25.
Суд також зважає на те, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру»).
Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов'язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов'язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків.
Однак, в даному випадку відповідачем не було дотримано зазначених положень Закон України «Про адміністративну процедуру» та не повідомлено позивача про здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким йому встановлено інвалідність, не забезпечено право позивача на участь в адміністративному провадженні.
Вказана позиція відповідає позиції Другого апеляційного адміністративного суд яка викладена у постанові від 15 січня 2026 року у справа № 440/10815/25.
Враховуючи вище викладені обставини суд констатує, що оскаржуване рішення не відповідає ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України», що прийняте на підставі акту огляду МСЕК ОСОБА_1 № 135 від 13.12.2024 та оформлене довідкою до акту огляду МСЕК від 13.12.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, ЄДРПОУ 03191673).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько