вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
04 лютого 2026 року Справа № 480/5599/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Павлічек В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5599/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
1. Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.07.2025 року за №184250013374 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - протиправним та скасувати його.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 15.12.1999р. по 25.07.2001р. на посаді «насипальник-вагар» виробництва №5 Шосткинського заводу «Імпульс».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період навчання за фахом та спеціальністю з 01.09.1995р. по 25.06.1999 р. (відповідно до Форми РС-право 03 роки 09 місяців 25 днів) в Шосткинському хіміко-технологічному коледжі.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 18.07.2025 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 26.06.2025 р. позивач звернулася із заявою до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1. Однак рішенням від 04.07.2025 року за №184250013374 відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку та необхідного пільгового стажу. При цьому до пільгового стажу позивача не було зараховано період 15.12.1999р. по 25.07.2001р. з підстав відсутності атестації робочого місця в цей період, а також з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків до ПФУ. Окрім цього, до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період навчання за фахом 01.09.1995р. по 25.06.1999р. в Шосткинському хіміко-технологічному коледжі. Позивач не погоджується з даним рішення відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує її права.Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача. Також даною ухвалою було залучено до участі у даній справі Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якості співвідповідача та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.
Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі заяву про призначення пенсії, розписку-повідомлення та розрахунок стажу.
Копія даної ухвали була направлена відповідачу через систему "Електронний суд" та отримана ним 22.07.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 30). Проте вимоги суду не виконано, відзиву на позовну заяву суду надано не було.
На виконання вимог суду, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було надано суду витребувані докази.
Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 , позивач, зокрема, у період з 10.08.1999 року по 19.07.2005 року працювала на посаді насипальника-вагара виробництва №5 в Шосткинського казенному заводі «Імпульс», який перейменований у Казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Імпульс", яке перетворене у Державне підприємство "Шосткинський завод "Імпульс", яке перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинський завод "Імпульс" (а.с.88-97, 135 (зворотній бік).
Про даний факт також зазначено у довідці від 19.08.2024 року № 314 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ТОВ "Шосткинський завод "Імпульс" (а.с. 111 (зворотній бік).
Позивач 26.06.2025 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 (а.с. 116-117).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 04.07.2025 року за №184250013374 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку та необхідного пільгового стажу (а.с. 137).
При цьому в даному рішенні зазначено, що вік заявниці 44 роки 11 місяців 9 днів. Страховий стаж особи становить - 34 роки 6 місяців 19 днів. Стаж роботи заявника у важких і шкідливих умовах праці за Списком №1 становить - 6 років 1 місяць 12 днів
Крім того в оскаржуваному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутнє свідоцтво про народження дитини (наказ по підприємству про надання відпустки по догляду за дитиною до 3-х річного віку заявниця надала). Для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004 необхідно надати свідоцтво про народження дитини.
Водночас вказано про те, що до пільгового стажу не враховано період роботи з 15.12.1999 по 25.07.2001 згідно уточнюючої довідки від 19.08.2024 №314, оскільки відсутня атестація робочого місця в зазначений період та період з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України у період з 01.01.2004 по 31.12.2004 та відсутнє свідоцтво про народження дитини. Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004 необхідно надати свідоцтво про народження дитини.
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Отже з матеріалів справи та оскаржуваного рішення судом встановлено, що підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, є відсутність необхідного пільгового стажу роботи та досягнення необхідного пенсійного віку. При цьому до пільгового стажу позивача не зарахований період роботи 15.12.1999 по 25.07.2001 та період з 01.01.2004 по 31.12.2004. Крім того до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутнє свідоцтво про народження дитини. Проте позивачем не оскаржується не зарахування до її пільгового стажу періоду її роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004 та до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
За приписами статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно з пунктом “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом від 02.03.2015 № 213-VІІІ) (далі по тексту - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже, у статті 13 Закону №1788-XII до внесення змін Законом №213-VIII було встановлено такий пенсійний вік: у пункті “а», зокрема. для жінок - 45 років. При цьому, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, зокрема, на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Законом від 02.03.2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" статтю 13 Закону №1788-XII викладено в новій редакції, пунктом “а» якої, зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Отже Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року (далі Закон № 213-VІІІ), який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років. При цьому, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, на 1 рік 4 місяці - жінкам.
З 01.01.2004 року набув чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV), який відповідно до його преамбули розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Пунктом 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до абз.1 п.2 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (в редакції до внесення змін Законом України №2148-VIII від 03.10.2017 року, далі Закон №2148-VIII) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Абзацом 2 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (в редакції до внесення змін Законом №2148-VIII) визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону №1058-IV правила призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №1 регламентувались п. “а» статті 13 Закону №1788-XII.
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Законом №2148-VIII (до 11.10.2017 року), яким текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У силу спеціальної вказівки у Законі №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017 року.
Відтак, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: ст.13 Закону №1788-XII в редакції Закону №213-VIII та ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.
Положення згаданих законів щодо підстав призначення пенсій на пільгових умовах за Списками були повністю ідентичними.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII.
Відповідно до п.2 резолютивної частини цього рішення Конституційного Суду України стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п.3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам".
Також, у пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме:
застосуванню підлягають положення Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Отже, з 23.01.2020 року чинними є два закони, котрі одночасно і по-різному регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. “а» ст.13 Закону України №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII.
Вирішуючи питання щодо того, норми якого саме закону - №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII чи Закону №1058-ІV в редакції Закону №2148-VIII підлягають застосуванню у даному випадку, суд зважає на вищенаведені приписи п.3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020р. №1-р/2020, якою чітко визначено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
При цьому Конституційний Суд України у рішенні від 23.01.2020р. №1-р/2020 зазначив, що особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Отже, визначальним у даному випадку є з'ясування обставин щодо того чи працювала особа, яка звертається з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на посадах, визначених у нормах статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII), саме до 1 квітня 2015 року і у разі якщо так, то при вирішенні питання про призначенні такій особі пільгової пенсії слід керуватися саме статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII).
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом по зразковій справі №360/3611/20 в постанові від 21.04.2021 року.
Аналогічна позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 16.06.2025 року по справі № 200/4104/24.
З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки НОМЕР_1 , довідки про підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.08.2024 року № 314, виданої ТОВ "Шосткинський завод "Імпульс" (а.с. 111 (зворотній бік) та довідок про підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.11.2024 року № 375, від 06.11.2024 № 376, виданих Державним підприємством "Шосткинський завод "Зірка", суд вбачає, що позивач, у спірний період, працювала на посадах визначених у нормах статті 13 Закону №1788-XII до 1 квітня 2015 року, а саме: з 10.08.1999 по 19.07.2005, з 27.07.2005 по 13.08.2013 (а.с. 88-96, 111-116).
А отже в даному випадку до позивача підлягають застосуванню положення ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та, відповідно, не підлягають застосуванню положення ст. 114 Закону №1058-ІV.
З матеріалів справи, а саме з копії оскаржуваного рішення судом встановлено, що на момент звернення до пенсійного органу із заявою від 26.06.2024 року, вік позивача становить 44 років 11 місяців 09 днів, що фактично відповідає приписам Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020.
При цьому судом враховано, що п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Водночас з оскаржуваного рішення, суд вбачає, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 15.12.1999 по 25.07.2001 згідно уточнюючої довідки від 19.08.2024 №314, оскільки відсутня атестація робочого місця в зазначений період.
Проте суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19) зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 року по справі №620/1534/22.
Водночас з довідки від 19.08.2024 року № 314 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ТОВ "Шосткинський завод "Імпульс", судом встановлено, що позивач з 10.08.1999 року по 19.07.2005 року працювала на посаді насипальника-вагара виробництва №5 в Шосткинського казенному заводі «Імпульс» (а.с. 111 (зворотній бік).
В даній довідці зазначено, що позивач працювала повний робочий день у технологічному процесі виробництва засобів ініціювання (складання, розбирання, спорядження, розспорядження засобів ініціювання)
Крім того, в вище зазначеній довідці зазначено, що дана посада передбачена позицією 9.7-3а підрозділу 7 розділу ІХ Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
Окрім того, як вбачається з розрахунку стажу, зазначений спірний період був частково зарахований по пільгового стажу позивача по Списку № 1 (а.с. 136).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи з 15.12.1999 р. по 25.07.2001 року, з підстав відсутності за цей період атестації робочого місця.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.07.2025 року за №184250013374; зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, період роботи з 15.12.1999 р. по 25.07.2001 р. на посаді насипальника-вагара виробництва №5 в Шосткинського казенному заводі «Імпульс».
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоду навчання за фахом та спеціальністю з 01.09.1995р. по 25.06.1999 р. (відповідно до Форми РС-право 03 роки 09 місяців 25 днів) в Шосткинському хіміко-технологічному коледжу, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом “д» частини третьої статті 56 Закон України “Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" (в редакції, чинній на день звернення із заявою про призначення пенсії) визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу саме за здобутою спеціальністю.
З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки НОМЕР_1 та диплома НОМЕР_2 , виданого 25.06.1999 року, суд вбачає, що позивач з 01.09.1995 по 25.06.1999 навчалася в Шосткинському хіміко-технологічному коледжі Сумської області за спеціальністю "Виробництво обладнань з високоенергетичними і швидкодіючими сполуками" і здобула кваліфікацію техніка-технолога (а.с. 9).
Відповідно до розрахунку стажу, даний період було зараховано до страхового стажу позивача.
При цьому, вперше позивач була прийнята на роботу з 10.08.1999 в Шосткинський казенний завод «Імпульс» на посаду насипальника-вагара виробництва №5. Отже позивач після закінчення коледжу працевлаштувався на роботу менше чим через три місяці після його закінчення. Проте позивач працевлаштувалася на роботу за не набутою у Шосткинському хіміко-технологічному коледжі Сумської області спеціальністю.
А відтак у відповідача були відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача період навчання з 01.09.1995 по 25.06.1999 в Шосткинському хіміко-технологічному коледжі Сумської області.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоду навчання за фахом та спеціальністю з 01.09.1995р. по 25.06.1999 р. (відповідно до Форми РС-право 03 роки 09 місяців 25 днів) в Шосткинському хіміко-технологічному коледжу, є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 18.07.2025 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того у даному спорі суд не обраховує загальний та спеціальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу та спеціального стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 26.06.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
А відтак позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 18.07.2025 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії, задоволенню не підлягають.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суму судового збору в розмірі 605,60 грн., сплаченого згідно квитанції від 09.07.2025 (а.с. 23).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.07.2025 року за №184250013374.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, період роботи з 15.12.1999 р. по 25.07.2001 р. на посаді насипальника-вагара виробництва №5 в Шосткинського казенному заводі «Імпульс».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 26.06.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек