Справа № 420/16707/25
04 лютого 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 28.05.2025 через засоби поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України стосовно ненарахуваня та невиплати ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний остаточний розрахунок на день виключення із списків особового складу та усіх видів забезпечення у зв?язку із звільненням з військової служби.
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України сплатити на користь ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за затримку остаточного розрахунку при звільненні за період з 08.12.2023 по 08.06.2024 включно відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
26 вересня 2025 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України стосовно ненарахуваня та невиплати ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний остаточний розрахунок на день виключення із списків особового складу та усіх видів забезпечення у зв?язку із звільненням з військової служби. Зобов'язано НОМЕР_4 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 125 339,76 грн. У задоволенні решти позовним вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року скасовано в частині зобов'язання вчинити певні дії. Прийнято нове рішення, яким зобов'язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.12.2023 року по 08.06.2024 року в сумі 54 083 (п'ятдесят чотири тисячі вісімдесят три) гривень 41 копійок. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року - залишено без змін.
27.01.2026 р. до суду надійшла заява позивача про повернення з Державного бюджету України сплаченого позивачем судового збору, оскільки згідно пункту 1 частини 1 статті 5 “Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI позивач є звільненим від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 р. № 26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 420/16707/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026 року заява про повернення судового збору по справі № 420/16707/25 передана на розгляд судді Дубровній В.А.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для повернення судового збору, суд враховує наступне.
Як встановлено судом предметом розгляду у даній справі були вимоги позивача щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн., що підтверджується квитанцією № 9583-7316-0288-0715 від 22.05.2025 року.
Щодо позиції позивача стосовно звільнення його від сплати судового збору згідно пункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, то суд вважає його помилковим з огляду на таке.
За змістом ст. 2 Закону України "Про оплату праці" (якою визначено структуру заробітної плати) та рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 і від 22.02.2012 № 4-рп/2012 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не може бути кваліфікований як заробітна плата, адже має зовсім іншу правову природу ніж винагорода за працю, позаяк є компенсаційною санкцією до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 згадано, що за змістом норм ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 сформульовано правову позицію, що середній заробіток за ст. 117 Кодексу законів про працю України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати".
Наведений правовий висновок відображено і в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.07.2023 у справі №522/16890/20.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є правовим аналогом платежу з оплати праці (служби), тому відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору, як надлишково сплаченого.
Керуючись ст.ст. 132, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви від 27.01.2026 про повернення судового збору.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна