про витребування доказів
05 лютого 2026 р. Справа № 380/2666/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. розглянув в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, про стягнення коштів,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 97859,74 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, з відрахуванням податків та обов'язкових платежів.
Ухвалою суду від 14.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Суд оглянув докази у справі, з'ясував обставини та предмет спору і дійшов висновку про необхідність отримання додаткових доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Предметом доказування згідно з частиною 2 статті 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Докази суду надають відповідно до частини 4 статті 77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Предметом розгляду справи є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.
Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При цьому, для належного розрахунку середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку при звільнені застосовується принцип співмірності, згідно з яким для визначення розміру суми, що підлягає стягненню з роботодавця, враховується розмір виплачених працівнику при звільненні сум.
Так, ухвалою суду від 14.02.2025 зобов'язано відповідача надати до суду довідку про розмір отриманого грошового забезпечення ОСОБА_1 за два місяці, що передували місяцю звільнення - грудень 2019 року - січень 2020 року (із зазначенням всіх складових грошового забезпечення (основних та додаткових; щомісячних та одноразових).
Натомість відповідач надав довідку про середньоденний розмір грошового забезпечення, де самостійно здійснив розрахунок середньоденного заробітку позивача.
Однак розрахунок позивача та відповідача містять розбіжності між сумами грошового забезпечення за грудень 2019 року - січень 2020 року. При цьому, у справі відсутня інформація про нараховані позивачу при звільненні суми.
Оскільки розрахунки сторін містять суперечності щодо місячного доходу позивача, а у справі немає інформації про нараховані суми при звільненні, з метою виконання вимог Порядку №100 та належного встановлення всіх обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача:
- належним чином засвідчення картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2019-2020 року із обов'язковим зазначенням усіх складових грошового забезпечення (основних та додаткових; щомісячних та одноразових);
- інформаційну довідку про всі суми, що нараховані ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби 27.02.2020.
Керуючись статтями 72-77, 80, 94, 241-246, 248, 256 КАС України, суд,-
1. Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України:
- належним чином засвідчення картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2019-2020 року із обов'язковим зазначенням усіх складових грошового забезпечення (основних та додаткових; щомісячних та одноразових);
- інформаційну довідку про всі суми, що нараховані ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби 27.02.2020.
2. Витребувані докази надіслати на адресу суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду.
3. У випадку неможливості надання витребуваних доказів, слід завчасно повідомити про це суд письмово, зазначивши причин неможливості їх подання.
4. Попередити відповідача, що у випадку невиконання ухвали суду без поважних причин суд застосує передбачені статтею 149 КАС України заходи процесуального примусу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Кравців О.Р.