справа№380/16329/25
04 лютого 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2025 про відмову зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років час навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років час навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут в період з 11 серпня 1997 року по 30 липня 1999 року; в період з 31 липня 1999 року по 17 червня 2000 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач протиправно відмовив позивачу в зарахуванні до календарної вислуги років час навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово - фізичною підготовкою імені Героїв Крут в період з 11.12.1997 по 17.06.2020. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 18.08.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
29.08.2025 від відповідача за вх. №69925 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги заперечив, пояснивши, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 15.03.2025, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.03.2025 № 76 позивача звільнено з військової служби та виключено із списку особового складу частини та всіх видів забезпечення. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Тобто, про ймовірне порушення своїх прав, позивачу було відомо ще в момент винесення наказу про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а саме 15.03.2025. Також представник відповідача зазначив, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №76 від 15.03.2025 майора ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації на особливий період, звільненого у запас за п.п. «б» (за станом здоров'я), вважати таким, що 15.03.2025 справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з звільненням з військової служби 31.03.2025 за вих. №821/365/ДСК/01-51 особова справа ОСОБА_1 направлена та знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого обліку та введення відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищезазначене, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 15.03.2025, та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.03.2025 № 76 позивача звільнено з військової служби та виключено із списку особового складу частини та всіх видів забезпечення.
26.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про зарахування до календарної вислуги років час навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут в період з 11.08.1997 по 17.06.2000.
Рішенням військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2025 позивачу відмовлено в зарахуванні до календарної вислуги років час навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут в період з 11.08.1997 по 17.06.2000.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу періоду навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут з 11.08.1997 по 17.06.2000 до календарної вислуги років протиправною, останній звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України щодо проходження в Україні військової служби, регулюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку) (ч. 1 ст. 15 Закону № 2232-XII).
Тобто, необхідною умовою прийняття на строкову військову службу в мирний час є, зокрема, досягнення громадянином України чоловічої статті призовного віку, передбаченого у вказаній вище нормі.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2232-XII громадяни призовного віку в добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Видами військової служби згідно з ч 4 ст 2 Закону № 2232-XII є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Так, відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону 2232-XII (в редакціях Закону, які діяли в періоди з 25.03.1992 по 18.06.1999) початком перебування на військовій службі вважався, зокрема, й день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Починаючи з 18.06.1999 (Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 18.06.1999 №766-XIV до Закону 2232-XII внесено зміни) ст. 24 Закону №2232-XII не пов'язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею).
Положеннями п. «в» ст. 24 Закону №2232-XII в редакції, чинній на час вступу позивача до Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут передбачалося, що початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу.
Частиною 2 ст. 24 Закону №2232-XII у цій же ж редакції визначалося, що закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу.
Тобто, станом на час зарахування позивача до Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут 11.08.1997 навчання в ньому положення Закону №2232-XII пов'язують початок перебування на військовій службі з днем призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 №490 «Про реформу системи військової освіти» визначено перелік військово-навчальних закладів, у якому відсутні військові ліцеї.
Згідно з п. 2 указаної постанови Кабінету Міністрів України з метою якісної підготовки кандидатів для вступу до військових навчальних закладів, надання державної допомоги у вихованні дітей-сиріт, дітей з багатодітних сімей, а також дітей учасників бойових дій та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи утворено Львівський військовий ліцей з присвоєнням йому імені Героїв Крут утворено на базі Львівської спеціальної школи-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Навчання вирішено розпочати з 1 вересня 1992 року.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.1996 №643 «Про військові ліцеї та ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою» Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут реорганізовано у Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут.
Відповідно до положень Закону України «Про загальну середню освіту» ліцей (ліцей-інтернат) - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу).
Відповідно до Положення про ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.1999 № 717, ліцей є середнім загальноосвітнім навчальним закладом з військово-професійною спрямованістю навчання та виховання і належить до середньої загальноосвітньої школи ІІІ ступеня з поглибленим вивченням програми допризовної підготовки юнаків, створений з метою загальноосвітньої та військово-фізичної підготовки юнаків для подальшого вступу до вищих навчальних закладів єдиної системи військової освіти.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, який створений з метою якісної підготовки кандидатів для вступу до військових навчальних закладів, не можна вважати військовим навчальним закладом, а отже навчання в ньому - проходженням військової служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.03.2012 у справі №21-7а12, від 16.04.2013 у справі №21-107а13, від 01.10.2013 у справі №21-330а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №825/1086/17.
За вказаних обставин, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду навчання позивача з 11.07.1997 по30.07.1999 та з 31.07.1997 по 17.06.2000 у вищевказаному ліцеї до календарної вислуги років його військової служби, оскільки період навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, як і в інших військових ліцеях, за загальним правилом не зараховується до календарної вислуги років ,так як ліцеїсти не є військовослужбовцями.
Тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат у суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2026.
Суддя Потабенко В.А.