про залишення позовної заяви без руху
05 лютого 2026 рокусправа №380/1905/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області (далі - відпвоідач-2, Дрогобицький РВП ГУНП у Львівській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як видно із матеріалів справи, позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору, заявивши клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з тим, що він є членом багатодітної сім'ї.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до підпункту г) пункту 2 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаній статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами частини 1 статті 133 КАС України, якою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення таких норм спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, пункт 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково необхідно враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, пункт 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, пункт 47).
Таким чином, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про незадовільний майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, довідка про склад сім'ї тощо), довідка про доходи інших членів сім'ї позивача.
Позивач таких доказів до суду не надав.
Вказане зумовлює висновок про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 02.12.2025 № 4659-ІХ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру до різних відповідачів.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з пунктом 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір ставки судового збору за подання такої заяви до суду з урахуванням понижуючого коефіцієнта становить 2 129 грн 92 коп. (3 328 грн х 2 х 0,4 х 0,8 = 2 129 грн 92 коп.).
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Для надання позивачу можливості подати суду докази на підтвердження незадовільного майнового стану або доказів сплати судового збору відповідно до положень Закону № 3674-VI та для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160 та 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову у розмірі 2 129 грн 92 коп. або достатніх документів, які підтверджують незадовільний майновий стан для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Оплата судового збору здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди : призначення платежу:*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Хома О.П.