05 лютого 2026 року справа № 340/3744/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Служба) про визнання протиправними дій і рішення,
Позивачка звернулася до суду зі заявою до Відділу про визнання протиправними дій і постанови від 20 травня 2025 року щодо застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.
06 червня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.29-30).
18 червня 2025 року суд залучив Службу до участі у справі, як співвідповідача (а.с.57-58).
Позивачка пояснила, що перевезення товару здійснював чоловік в межах її господарської діяльності.
Під час перевірки водій надав документи, що супроводжували вантаж (видаткові накладні).
Служба заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.33-37).
Пояснила, що Відділ є її структурним підрозділом і не може бути відповідачем.
Зазначила, що під час перевірки водій не надав товарно-транспортну накладну або інший, належним чином складений, документ на вантаж.
Відділ не подав відзиву на позов, будучи належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі (а.с.31).
20 жовтня 2025 року суд забезпечив позов, зупинивши стягнення на підставі постанови Відділу (а.с.73-75).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені факти і обставини, що стали підставами звернення до суду.
Так, 11 квітня 2025 року під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом інспектори Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті зупинили автомобіль марки MAN № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 на автодорозі Н-23 Кривий Ріг - Кіровоградське Шосе 4-А (а.с.48 (на звороті)).
Водій надав видаткові накладні від 10 і 11 квітня 2025 року №№11046, 11176 (а.с.22-23).
Служба визнає надання водієм під час перевірки видаткових накладних (а.с.33-37).
Згідно змісту видаткових накладних постачальником є Panfilov&company, а покупцем - ОСОБА_2 .
У видаткових накладних, які надав водій, відсутні підписи продавця і покупця (а.с.22-23).
Водій перевозив продукти харчування на значні суми, які реалізує позивачка в межах підприємницької діяльності (а.с.95-96).
Основним видом її діяльності є роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (а.с.48).
Товар замовляла ОСОБА_1 телефонним зв'язком (а.с.95-96).
Транспортний засіб належить позивачці на праві власності (а.с.49 (на звороті)).
Водій ОСОБА_2 не перебував з нею у трудових відносинах (а.с.95-96).
Позивачка і водій ОСОБА_2 перебувають у шлюбі (а.с.17-18, 95-96).
ФОП ОСОБА_3 підтвердив складання ним видаткових накладних і надав свої екземпляри накладних, на яких наявні підписи продавця і покупця (а.с.109-111).
02 травня 2025 року Відділ виготовив повідомлення про виклик на розгляд матеріалів перевірки (а.с.47 (на звороті)).
Зазначив, що розгляд відбудеться 20 травня 2025 року.
Повідомлення позивачка отримала поштовим зв'язком 07 травня 2025 року (а.с.47).
20 травня 2025 року ОСОБА_1 прибула до Відділу і надала пояснення (а.с.1-5).
20 травня 2025 року Відділ прийняв постанову про накладення на позивачку адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн (а.с.46).
Штраф застосовано на підставі приписів абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон) за порушення приписів статті 48 Закону.
Позов подано до суду 04 червня 2025 року (а.с.1-5).
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Перш за все, якщо оскаржують дії суб'єкта владних повноважень стосовно прийняття рішення і останнє, то предметом судового розгляду є виключно рішення, оскільки дії відобразились у ньому.
Відповідно до приписів абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно приписів частин 1-2 статті 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, притягти до відповідальності можна лише автомобільного перевізника.
Водій ОСОБА_2 за вказівкою дружини перевіз товар від продавця, який вона реалізувала в межах підприємницької діяльності.
Товар перевозив транспортним засобом, котрий належить позивачці на праві власності.
ФОП ОСОБА_3 підтвердив продаж товару (продукти харчування).
Тому покупцем і перевізником була ФОП ОСОБА_1 .
Позивачка погодилась з таким висновком (а.с.95-96).
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила).
Приписами пункту 1 Правил встановлено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.
Приписами підпункту 11.3 пункту 11 Правил визначено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Отже, обов'язок складання товарно-транспортної накладної виникає у вантажовідправника і вантажовідправника, який є і Замовником.
Однак існує виняток з такого правила.
Приписами пункту 1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та цими Правилами.
За текстом Правил нормотворець розділяє поняття «фізична особа» і «фізична особа-підприємець» (дивись визначення поняття «вантажовідправник»).
Отже, виняток стосується фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб.
ОСОБА_1 здійснювала перевезення в межах підприємницької діяльності.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що у ФОП ОСОБА_3 - вантажовідправника виник обов'язок скласти товарно-транспортну накладну при передачі товару, кількість якого доводила, що міг переміщатися у просторі лише завдяки транспортному засобу.
Таким чином водій ОСОБА_2 під час перевірки мав надати товарно-транспортну накладну.
Видаткова накладна не заміняє товарно-транспортну накладну (документи різної правової природи).
Водій ОСОБА_2 повен був вимагати складання товарно-транспортної накладної.
Відсутність товарно-транспортної накладної доводить перевезення вантажу з порушенням вимог Правил.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про правомірність притягнення позивачки до відповідальності.
Розмір штрафної санкції відповідає вимогам закону.
Отже, у задоволенні позову належить відмовити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору за розгляд позову у сумі 1211,20 грн і заяви про його забезпечення - 1453,44 грн (а.с.24, 66).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ