з питань залишення позову без розгляду
05 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8653/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військової частини НОМЕР_2 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_3 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 3), Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України (далі - відповідач 4), Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 5), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) та підйомної допомоги за період з 19.11.2019 по 24.05.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 у сумі 1 921,00 грн, Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 у сумі 2 102,00 грн та Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 у сумі 2 270,00 грн на встановлений Постановою №704 тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) та підйомну допомогу за період з 19.11.2019 по 24.05.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 у сумі 1 921,00 грн, Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 у сумі 2 102,00 грн та Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 у сумі 2 270,00 грн на встановлений Постановою №704 тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) та підйомної допомоги за період з 25.05.2021 по 07.12.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 у сумі 2 270,00 грн та Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у сумі 2 481,00 грн на встановлений Постановою №704 тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати Київське квартирно-експлуатаційне управління нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) та підйомну допомогу за період з 25.05.2021 по 07.12.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 у сумі 2 270,00 грн та Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у сумі 2 481,00 грн на встановлений Постановою №704 тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та військової частини НОМЕР_3 щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 08.12.2022 по 02.10.2025, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у сумі 2 481,00 грн, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 у сумі 2 684,00 грн, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у сумі 3 028,00 грн та Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 у сумі 3 028,00 грн на встановлений Постановою №704 тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 08.12.2022 по 31.12.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у сумі 2 481,00 грн, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 у сумі 2 684,00 грн на встановлений Постановою №704 тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2024 по 02.10.2025, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у сумі 3 028,00 грн та Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 у сумі 3 028,00 грн на встановлений Постановою №704 тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Ухвалою суду від 09.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
22.01.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України.
22.01.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Зазначає, що початок перебігу тримісячного строку для подання позову в частині вимог за період з 19.07.2022 слід обчислювати з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Отримуючи кожного місяця заробітну плату, презюмується обізнаність працівника щодо її розміру, а відтак і про ймовірні порушені права / інтереси. Наголошує, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності. Отже, при зарахуванні на грошове забезпечення від однієї військової частини до іншої позивачу було достеменно та беззаперечно відомо про нараховані та виплачені йому суми.
26.01.2026 від представника Київського квартирно-експлуатаційного управління через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом. В обґрунтування заявлено клопотання зазначає, що позивач проходив службу в Київському КЕУ з 25.05.2021 по 07.12.2022. Наголошує, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Враховуючи, що позивач був виключений зі списків особового складу частини наказом від 07.12.2022 №249, тому ним пропущено строк звернення до суду із позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 07.12.2022.
Розглянувши вказані клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема частиною другою цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком. Відтак, у межах даної справи до правовідносин за період з 19.11.2019 по 18.07.2022 строк звернення до суду не застосовується.
Водночас, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з Витягу із наказу начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління (по стройовій частині) №249 від 07.12.2022 позивач був виключений зі списків особового складу Київського квартирно-експлуатаційного управління з 07.12.2022.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 262 від 08.12.2022 старшого лейтенанта ОСОБА_1 з 08.12.2022 зараховано до списків особового складу частини.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №225 від 02.10.2025 позивача з 02.10.2025 виключено зі списків особового складу частини.
При цьому, фінансове забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 здійснювалось у період з 08.12.2022 по 31.12.2023 Фінансовим Управлінням Генерального Штабу Збройних сил України.
Отже, позов про перерахунок та виплату належного грошового забезпечення подано позивачем після виключення позивача зі списків особового складу як Київського квартирно-експлуатаційного управління, так і військової частини НОМЕР_2 .
У Рішенні від 05.10.2013 №8-рп/2013 Конституційний Суд України, аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення‚ виходив з того, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Конституційний Суд України зазначив, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому указані виплати‚ гарантовані державою‚ і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
З урахуванням викладеного Конституційний Суд України констатував, що під заробітною платою, що належить працівникові, або‚ за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу (у редакції, чинній до 19.07.2022)‚ належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Чинна редакція частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України містить поняття "суми, що належать працівникові при звільненні".
З огляду на викладене, строк звернення позивача до суду у межах спірних правовідносин регулюється частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі з вимогами щодо виплати грошового забезпечення, з урахуванням частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, слід пов'язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у якій Судова палата сформувала єдиний підхід до застосування частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, якого дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постанові від 25.09.2025 у справі №440/9690/24.
На час проходження військової служби позивачем та на даний час механізм фінансового забезпечення військових частин регулюється Правилами організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104, далі - Правила №104).
Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Правил №104 начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення (у тому числі в разі відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.
За змістом підпункту 11.1 пункту 11 Правил №104 грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, зокрема, у випадку вибуття до нового місця служби з виключенням зі списків особового складу військової частини.
Згідно з підпунктом 11.2 пункту 11 Правил №104 на грошовому атестаті зазначаються, серед іншого, розмір окладу за військовим званням і виплачена сума, тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума, розмір надбавки за вислугу років та виплачена сума, виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення, виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення, виплачена грошова допомога на оздоровлення, виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Підпунктом 11.3 пункту 11 Правил №104 визначено, що грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації. Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини.
Отже, у день виключення зі списків особового складу з військовослужбовцем має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат, й відтоді бере початок відлік строку звернення до суду у такій категорії спорів із вимогами за період з 19.07.2022.
Відповідачі у поданих клопотаннях про залишення позовної заяви без розгляду наголошують на обізнаності позивача із отриманими при виключенні зі списків особового складу сумами грошового забезпечення, разом з тим, доказів отримання позивачем грошового атестату або іншого письмового повідомлення про обсяг і характер виплачених йому сум у день виключення зі списків особового складу частини, або в інший день, ні до відзиву на позовну заяву, ні до клопотань про залишення позову без розгляду не долучили.
У свою чергу, позивач надав відповіді на свої запити Київського квартирно-експлуатаційного управління №517/6792 від 24.11.2025 із довідкою №517/6783 про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь період служби, Фінансового Управлінням Генерального Штабу Збройних сил України №305/5160 від 04.12.2025 та військової частини НОМЕР_2 №370/14065 від 25.11.2025.
Інші докази ознайомлення позивача із інформацією про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення при виключенні зі списків особового складу Київського квартирно-експлуатаційного управління та Фінансового Управлінням Генерального Штабу Збройних сил України матеріали справи не містять та відповідачам суду не надані.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами до Київського квартирно-експлуатаційного управління у цій справі слід відраховувати з дати отримання листа №517/6792 від 24.11.2025 із довідкою №517/6783 про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь період служби.
У свою чергу, зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 позивача виключено 02.10.2025, а до суду із цим позовом останній звернувся 25.12.2025, тобто у межах встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України тримісячного строку.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань представників відповідачів про залишення позову без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 240, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні клопотання Київського квартирно-експлуатаційного управління про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Київського квартирно-експлуатаційного управління про нарахування на виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 07.12.2022 - відмовити.
У задоволенні клопотання Фінансового Управлінням Генерального Штабу Збройних сил України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Фінансового Управлінням Генерального Штабу Збройних сил України про нарахування на виплату грошового забезпечення - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК