04 лютого 2026 року справа № 320/17073/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторожук» про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторожук» до Міністерства економіки України про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Сторожук» (далі - позивач, ТОВ «Сторожук») з позовом до Міністерства економіки України (далі - відповідач, Мінекономіки), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України №7698 від 27.03.2024 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторожук", ідентифікаційний код 32849298;
- зобов'язати Міністерство економіки України повторно розглянути заяву на одержання висновку від 12.03.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторожук", ідентифікаційний код 32849298.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
29.05.2024 на адресу суду від позивача надійшла позовна заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.07.2024 до суду від ТОВ «Сторожук» надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши вказане клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що предметом позову є вимога про визнання протиправним і скасування наказу Мінекономіки від 27.03.2024 № 7698 про відмову у видачі ТОВ «Сторожук» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
Ураховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assali№contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на те, що представником позивача переконливо не обґрунтована необхідність проведення відкритого судового засідання із повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання та можливість розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 241 - 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторожук» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кушнова А.О.