04 лютого 2026 року м. Київ справа №320/16226/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчини дії,
04 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 03.03.2025 № 86669 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку.
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посилання контролюючого органу у рішенні від 03.03.2025 № 86669 на постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або їх переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів, є необґрунтованим, оскільки оптимальний строк зберігання указаної вище сільськогосподарської продукції становить від 12 місяців (сорго) до 24 місяців (кукурудза), і це без вжиття заходів щодо освіжування та провітрювання зерна. Будь-які посилання на нормативно-правову базу, якою визначається, що наявні у Товариства залишки продукції є товаром з обмеженим терміном придатності, у рішенні відсутні. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.2023 № 1239 (зі змінами та доповненнями) затверджено перелік сільськогосподарської продукції, яка має обмежений строк зберігання та перелік продукції, яка має особливий режим зберігання. До вказаних переліків не віднесено зерно кукурудзи, пшениці, сорго та насіння соняшнику, що вказує на безпідставність зроблених висновків контролюючого органу щодо наявності у Товариства залишків товарів з обмеженим терміном придатності. Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на наявність залишків сільськогосподарської продукції само по собі не свідчить про наявність підстав для віднесення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновків про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою від 14 квітня 2025 року по справі № 320/16226/25 суд також витребовував від Головного управління ДПС у м. Києві засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірного рішення.
30.05.2025 року до Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач з позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на Відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача, не породжує для платника негативних наслідків.
16.10.2025 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про прискорення розгляду справи, сформоване в системі «Електронний суд» 13.10.2025 року. Позивач зазначає, що оскільки предметом оскарження є рішення Головного управлінням ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 03.03.2025 № 86669 про відповідність ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку, то адміністративно-господарська діяльність Позивача з даного часу фактично є заблокованою. Так, Позивач позбавлений можливості вести підприємницьку діяльність, у тому числі щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, оскільки не має можливості зареєструвати податкові накладні за результатами відповідних взаємовідносин з клієнтом. Сам факт віднесення Позивача до категорії підприємств, які відповідають критеріям ризиковості негативно впливає на ділову репутацію ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК», що позбавляє можливості укладання нових контрактів та договорів з реалізації товару на території України, що також негативно впливає й на фінансовий стан підприємства та може призвести до зупинки його роботи.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК» (код за ЄДРПОУ 44667620), створене 04.10.2017 відповідно до чинного законодавства та має реєстрацію за адресою: 04136, м. Київ, вул. Виговського Івана, 13, оф. А-411. Статутний капітал Товариства складає 650 000, 00 грн.
Основним видом діяльності Позивача є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90). Також, Позивач займається неспеціалізованою оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21).
Упродовж ведення господарської діяльності Товариством укладено більше 300 договорів на поставку зернових, олійних та інших сільськогосподарських культур.
14.01.2025 Позивачем отримано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 14.01.2025 № 11552 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Згідно з вказаним рішенням Комісією регіонального рівня зазначено, що Товариство відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема щодо:
- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 11);
- постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або їх переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів (код 15).
Відповідно до рішення контролюючого органу в Товариства накопичено залишок нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання за період з 18.07.2024 по 14.01.2025, а саме: пшениці і суміші пшениці та жита (меслин): код УКТЗЕД 1001; кукурудзи: код УКТЗЕД 1005; сорго зернового: код УКТЗЕД 1007; насіння соняшнику подрібненого або неподрібненого: код УКТЗЕД 120600.
Так, з метою надання контролюючому органу документів щодо підтвердження місць зберігання залишків указаної сільськогосподарської продукції, Товариством в адресу ГУ ДПС у м. Києві направлено повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 24.02.2025 № 2402 з поясненнями щодо залишків, місць зберігання товару та долученням належним чином завірених копій відповідних документів, а саме: договору відповідального зберігання від 22.03.2024 № 2203-24-01, акту приймання-передачі від 22.03.2024, договору складського зберігання від 22.05.2024 № 22/05, акту приймання-передачі від 22.05.2024 № 1, договору відповідального зберігання від 25.10.2024 № 25/10-24, акту приймання-передачі від 25.10.2024, вантажно-митну декларацію від 07.01.2025 № 25UA500110000112U4, листа від 12.02.2025 № 1202, договору про надання перевалочно-складських послуг від 21.12.2023 № 21/12-2023-1, листа від 12.02.2025 № 316, оборотно-сальдовоу відомість щодо залишків товару по рахунку 281.
Відповідно до наданих пояснень у ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК» станом на 31.12.2024 згідно з бухгалтерським обліком сформовано наступні залишки товарів, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281, а саме: кукурудза врожаю 2023 року у кількості 51,280 тон, кукурудза врожаю 2024 року у кількості 950,000 тон, насіння соняшнику врожаю 2023 року у кількості 33,400 тон, насіння соняшнику чорного кольору врожаю 2023 року у кількості 46,200 тон, пшениця врожаю 2024 року у кількості 9,660 тон, червоне сорго врожаю 2024 року у кількості 27,330 тон.
Так, кукурудза врожаю 2023 року у кількості 51,280 тон, сформована як залишок після відвантаження товару, зберігається у складських приміщеннях АПП «Мічурінський», що розташовані за адресою: Вінницька обл., Теплицький р-н, на підприємстві, де вона була придбана на умовах FCA Правил Інкотермс-2020, що підтверджується договором відповідального зберігання від 22.03.2024 № 2203-24-01 та актом приймання-передачі від 22.03.2024.
Кукурудза врожаю 2024 року у кількості 950,000 тон зберігається у складських приміщеннях ТОВ «Агроленд-Петрівське», що розташовані за адресою: Чернігівська обл., Козелецький р-н, с. Мостище, на підприємстві, де вона була придбана на умовах FCA Правил Інкотермс-2020, що підтверджується договором відповідального зберігання від 25.10.2024 № 25/10-24, зі строком зберігання до 31.12.2025, та актом приймання-передачі від 25.10.2024.
Насіння соняшнику врожаю 2023 року у кількості 33,400 тон, сформовано як залишок після відвантаження товару, зберігається у складських приміщеннях ТОВ «Аграрне Майбутнє», на підприємстві, де воно було придбано на умовах FCA Правил Інкотермс-2020, що підтверджується договором складського зберігання від 22.05.2024 № 22/05, зі строком зберігання до 31.12.2025, та актом приймання-передачі від 22.05.2024 № 1.
Насіння соняшнику чорного кольору врожаю 2023 року у кількості 46,200 тон реалізовано в рамках зовнішньоекономічного контракту від 03.08.2023 № 03082023, укладеного між ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК» (Продавець) та RUGOAGRO LTD (Покупець), згідно з яким в адресу Покупця відвантажено насіння соняшнику чорного кольору українського походження, врожаю 2023 року у поліпропіленових мішках по 25 кг., вага нетто 46000 кг, 1840 мішків, що підтверджується ВМД від 07.01.2025 № 25UA500110000112U4.
Пшениця врожаю 2024 року у кількості 9,660 тон, сформовано як залишок після надання перевалочних послуг, зберігається у складських приміщеннях ТОВ «Біо-Лайн-Рені», що розташовані в межах Ренійського морського торгового порту по вул. Дунайська, 188, у м. Рені, Одеської області, що підтверджується листом від 12.02.2025 № 1202.
Червоне сорго врожаю 2024 року у кількості 27,330 тон, сформовано як залишок після надання складських послуг, пов'язаних з перетаркою вантажів (приймання/накопичення/видача вантажу) на перевалочно-складському комплексі ТОВ «ФОРМАГ» у м. Одеса, вул. Аеропортівська, 1, зберігається у складських приміщеннях вказаного товариства, що підтверджується договором про надання перевалочно-складських послуг від 21.12.2023 № 21/12-2023-1 та листом від 12.02.2025 № 316.
За результатами розгляду повідомлення від 24.02.2025 № 2402, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві винесено рішення від 03.03.2025 № 86669 про відсутність підстав для віднесення платника податку до таких, що не відповідають критеріям ризиковості платника податку. У даному рішенні зазначені аналогічні підстави віднесення ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК» до відповідності платника податку критеріям ризиковості, що визначені у рішенні від 14.01.2025 № 11552. Зазначено, що Товариство відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема щодо:
- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 11);
- постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або їх переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів (код 15).
У Товариства накопичено залишок нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання за період з 18.07.2024 по 14.01.2025, а саме: пшениці і суміші пшениці та жита (меслин): код УКТЗЕД 1001; кукурудзи: код УКТЗЕД 1005; сорго зернового: код УКТЗЕД 1007; насіння соняшнику подрібненого або неподрібненого: код УКТЗЕД 120600.
Додатково, у рішенні від 03.03.2025 № 86669 зазначено про ненадання копій документів, що можуть свідчити про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: договору з додатками до нього, довіреності, акту керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, первинних документів щодо зберігання, первинних документів щодо транспортування, первинних документів щодо навантаження продукції, первинних документів щодо розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних, розрахункових документів, банківської виписки з особових рахунків, документу щодо підтвердження відповідності продукції (декларація про відповідність), паспорту якості, сертифікату відповідності.
Не погоджуючись з даним рішенням контролюючого органу, ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК» направлено відповідну скаргу від 07.03.2025 № 1 до ДПС України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 20.03.2025 № 114134 про відмову в задоволенні скарги та залишення без змін рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Позивач категорично не погоджується з рішенням відповідача, тому звертається до суду з цим позовом з метою захисту своїх законних прав та інтересів.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
«пункт 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».
Разом із цим додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:
- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 11);
- постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або їх переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів (код 15).
Суд встановив, що підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення слугувала відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв'язку із наявністю наступної податкової інформації: «Код 11 та 15».
Однак спірне рішення містить лише загальну інформацію щодо причин його прийняття.
Суд наголошує, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Крім того, Порядком № 1165 передбачений чіткий перелік умов, за яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може віднести підприємство до категорії ризикових.
З оскаржуваного рішення та матеріалів справи вбачається, що воно прийняте комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби.
Зазначене вказує на те, що оскаржуване рішення, яке безумовно створює для позивача негативні наслідки, не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Суд також бере до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20, де Суд дійшов висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено. Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.
Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У спірному рішенні контролюючий орган зазначив про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: договору з додатками до нього, довіреності, акту керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, первинних документів щодо зберігання, первинних документів щодо транспортування, первинних документів щодо навантаження продукції, первинних документів щодо розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних, розрахункових документів, банківської виписки з особових рахунків, документу щодо підтвердження відповідності продукції (декларація про відповідність), паспорту якості, сертифікату відповідності.
Водночас позивачем неодноразово надавалися контролюючому органу копії первинних документів, а саме: договору відповідального зберігання від 22.03.2024 № 2203-24-01, акту приймання-передачі від 22.03.2024, договору складського зберігання від 22.05.2024 № 22/05, акту приймання-передачі від 22.05.2024 № 1, договору відповідального зберігання від 25.10.2024 № 25/10-24, акту приймання-передачі від 25.10.2024, вантажно-митну декларацію від 07.01.2025 № 25UA500110000112U4, листа від 12.02.2025 № 1202, договору про надання перевалочно-складських послуг від 21.12.2023 № 21/12-2023-1, листа від 12.02.2025 № 316, оборотно-сальдовоу відомість щодо залишків товару по рахунку 281.
Позивач надає пояснення, що кукурудза врожаю 2023 року у кількості 51,280 тон, сформована як залишок після відвантаження товару, зберігається у складських приміщеннях АПП «Мічурінський»; кукурудза врожаю 2024 року у кількості 950,000 тон зберігається у складських приміщеннях ТОВ «Агроленд-Петрівське»; насіння соняшнику врожаю 2023 року у кількості 33,400 тон, сформовано як залишок після відвантаження товару, зберігається у складських приміщеннях ТОВ «Аграрне Майбутнє»; насіння соняшнику чорного кольору врожаю 2023 року у кількості 46,200 тон реалізовано в рамках зовнішньоекономічного контракту, згідно з яким в адресу Покупця відвантажено насіння соняшнику чорного кольору українського походження, врожаю 2023 року у поліпропіленових мішках по 25 кг., вага нетто 46000 кг, 1840 мішків; пшениця врожаю 2024 року у кількості 9,660 тон, сформовано як залишок після надання перевалочних послуг, зберігається у складських приміщеннях ТОВ «Біо-Лайн-Рені»; червоне сорго врожаю 2024 року у кількості 27,330 тон, сформовано як залишок після надання складських послуг, пов'язаних з перетаркою вантажів (приймання/накопичення/видача вантажу) на перевалочно-складському комплексі ТОВ «ФОРМАГ», зберігається у складських приміщеннях вказаного товариства, а оптимальний строк зберігання указаної вище сільськогосподарської продукції становить від 12 місяців (сорго) до 24 місяців (кукурудза), і це без вжиття заходів щодо освіжування та провітрювання зерна.
Доказів зворотнього контролюючим органом до суду надано не було.
Суд зауважує, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 03.03.2025 № 86669 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому слід наголосити, що доводи та сумніви за наслідком отримання інформації контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності, повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом визнання його автоматично «ризиковим».
Що стосується вимог з приводу виключення позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до абзацу тридцять першого пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права.
Крім цього такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, вимога про зобов'язання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо прохання позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «НОРК ЛОГІСТИК» у розмірі 3028,00 грн. судового збору та 17000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) відповідно до платіжної інструкції № 707 від 24 березня 2025 року.
Отже, у силу приписів статті 139 КАС України, сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Однак, як випливає з матеріалів справи, жодних доказів, окрім договору про надання правничої допомоги не додано, водночас позивач не позбавлений права такі докази надати та подати заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат.
Статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 03.03.2025 № 86669 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРК ЛОГІСТИК» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.