04 лютого 2026 року Київ Справа № 320/3459/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні клопотання відповідача ГУ ДПС у м. Києві про залишення без розгляду адміністративної справи
за позовом ФІРМА "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФІРМА "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.04.2024 за № 294110411 про застосування штрафу в сумі 258 539,67 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних.
Ухвалою суду від 04.02.2025 вказана позовна заява була залишена без руху.
10.03.2025 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
10.03.2025, ухвалою суду провадження у справі відкрито, визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.03.2025 позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, доповнивши заявлені вимоги додатковими позовними вимогами та виклав їх у наступній редакції:
1. Визнати протиправним та скасувати ППР ГУ ДПС у м. Києві від 12.04.2024 за №294110411 про застосування штрафу в сумі 258 539,67 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
2. Визнати протиправним та скасувати ППР ГУ ДПС у м. Києві від 06.03.2024 за №169740414 про застосування штрафу за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 2 025 135,00 грн., зобов'язання сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 101 256,75 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) 14010100.
3. Визнати протиправним та скасувати ППР ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2024 за №164980411 про застосування штрафу у сумі 397 224,95 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних.
4. Визнати протиправним та скасувати ППР ГУ ДПС у м. Києві від 06.03.2024 за №169750414 про застосування штрафу за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 47 148 181,97 грн., зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 4 714 818,23 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) 14010100.
5. Визнати протиправним та скасувати ППР ГУ ДПС у м. Києві від 12.02.2024 за №86930411 про застосування штрафу в сумі 838 378,66 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
17.03.2025, ухвалою суду задоволено заяву позивача про зміну предмета адміністративного позову у справі №320/3459/25, подальший розгляд справи ухвалено здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмета позову, у відповідній редакції.
Також, суд перейшов до розгляду адміністративної справи №320/3459/25 за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчих дій у справі.
В ході проведення підготовчих дій у справі, відповідачем ГУ ДПС у м. Києві подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду (04.04.2025), вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Наполягає, що позивач вже використав право на судове оскарження спірних податкових повідомлень - рішень, у справах 320/3462/25 (позов подано 21.01.2025 та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про усунення недоліків), №320/3460/25 (позов подано 21.01.2025, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 товариству продовжено строк на усунення недоліків зокрема щодо строку звернення до суду та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із невиконанням вимог суду у строк встановлений судом), №320/3464/25 (позов подано 21.01.2025, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву повернуто позивачеві з у зв'язку із невиконанням вимог суду у строк встановлений судом), №320/3457/25 (позов подано 21.01.2025 та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 позовну заяву ТОВ залишено без руху та недоліки позову не усунуто), №320/3459/25 (позов подано 21.01.2025).
Відповідач покликаючись на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 згідно якої норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності у один місяць з дня вручення позивачу рішення ДПС України про результати розгляду скарги по податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2024 №169750414, від 06.03.2024 №169740414, від 12.02.2024 № 86930411 та від 05.03.2024 № 164980411, а по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2024 № 294110411 пропущено шестимісячний строк щодо звернення до суду.
Позивачем подано до суду заяву (07.10.2025), в якій зазначено про те, що у період з 01 червня 2024 року по 01 вересня 2024 року ФІРМОЮ «Т.М.М» - ТОВ через особистий електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд» уповноваженого представника адвоката Ульяненко І.Г. було подано до Київського окружного адміністративного суду п'ять позовних заяв до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та до Державної податкової служби України про оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві: від 12.02.2024 за №86930411, від 06.03.2024 за №169750414, від 05.03.2024 за №164980411, від 12.04.2024 за №294110411, від 06.03.2024 за №169740414.
Крім того, 25 липня 2024 року ФІРМА «Т.М.М» - ТОВ подало до ГУ ДПС у м.Києві п'ять повідомлень про судове оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень (№ 130/07-ЮВ/1 від 24.07.2024, № 130/07-ЮВ/2 від 24.07.2024, № 130/07-ЮВ/3 від 24.07.2024, №130/07-ЮВ/4 від 24.07.2024, № 130/07-ЮВ/5 від 24.07.2024).
06 лютого 2025 року повноважним представником ФІРМИ «Т.М.М» - ТОВ Ульяненко І.Г. було подано через підсистему «Електронний суд» 5 клопотань про прийняття та реєстрацію вищезазначених позовів, але до лютого 2025 року у підсистемі «Електронний Суд» була відсутня будь-яка інформація щодо реєстрації вищезазначених позовів, призначення складу суду та подальшого руху справи. У 2024 році-2025 роках в роботі Електронного суду в Україні спостерігалися технічні збої та періодичні технічні роботи, що впливали на його функціонування.
Позивач зокрема зазначив, що у лютому місяці 2025 року Фірма «Т.М.М.»-ТОВ через адвоката Подреза О.О. звернулося до Київського окружного адміністративного суду із адвокатським запитом щодо реєстрації зазначених вище позовів, призначення складу суду та подальшого руху справ за ними. На вказаний запит отримано лист КОАС від 05.03.2025 вих. № 01-21/3109/25 про те, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду, станом на 05.03.2025, матеріали позовних заяв Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю від 21.06.2024, 28.06.2024, 31.07.2024, 01.08.2024, 02.08.2024, надісланих через підсистему Електронний суд, з електронного кабінету уповноваженого представника Ульяненко І.Г. (РНОКПП НОМЕР_1 ), до Київського окружного адміністративного суду не надходили.
Відповідно, позивачем було повторно подано до суду позов з заявленими спірними вимогами, що з урахуванням зміни предмета позову прийняті до розгляду у даній справі №320/3459/25.
Позивач просить відмовити відповідачу у поданому до суду клопотанні та у тому випадку, якщо суд прийде до висновку про наявність факту пропуску строку на подання позову (позовів) про оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень, поновити пропущений процесуальний строк для подання зазначеного позову в зв'язку з його пропуском позивачем з поважних причин, які зазначені у вказаній заяві.
В поданих до суду запереченнях на заяву позивача, відповідач ГУ ДПС у м. Києві наполягає на не дотриманні позивачем строку звернення до суду визначеного ст. 122 КАС України, звертаючись окрім зазначеного раніше на постанову Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18.
28.01.2025 від представника відповідача ГУ ДПС у м. Києві до суду надійшла заява з проханням розглянути подане клопотання про залишення позову без розгляду у письмовому провадженні.
Додаткових пояснень, клопотань по суті поданого клопотання відповідачем до суду не надійшло.
Суддя вважає можливим розглянути клопотання відповідача ГУ ДПС у м. Києві у письмовому провадженні враховуючи подані сторонами заяви, зазначені в них доводи та долучені докази.
Вирішуючи клопотання відповідача ГУ ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду суддя враховує та зазначає наступне.
Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною 1 якої встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частинами 2 та 3 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах й, водночас, передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 10 травня 2024 року у справі №520/1810/23, констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Таким чином, що при зверненні позивача до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після оскарження цих рішень контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку підлягала застосуванню норма пункту 56.19 статті 56 ПК України, яка є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України.
Суд враховує, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, а отже, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З огляду на викладене суддя доходить висновку, що за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, що узгоджується із правовою позицією в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №280/10147/23 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі №500/2276/24.
Відповідно, що якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Також, суддя зазначає, що у справі № 160/11673/20 в постанові від 27.01.2022 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платник податків не скористався процедурою досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даній справі предметом спору є податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.02.2024 за №86930411, від 06.03.2024 за №169750414, від 05.03.2024 за №164980411, від 12.04.2024 за №294110411, від 06.03.2024 за №169740414.
Зокрема, даній у справі №320/3459/25 було відкрито провадження щодо оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.04.2024 за № 294110411 та ухвалою суду від 17.03.2025 задоволено заяву позивача про зміну предмета адміністративного позову та відповідно розглядається справа за вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2024 за № 294110411 а також від 12.02.2024 за №86930411, від 05.03.2024 за №164980411, від 06.03.2024 за №169750414, від 06.03.2024 за №169740414.
Суд враховує, що у 2024 - 2025 роках в роботі Електронного суду в Україні спостерігалися технічні збої та періодичні технічні роботи, що впливали на його функціонування.
По суті порядку та строків оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень позивач мав дотриматись такого порядку та строків звернення ще у 2024 році.
Відповідно встановлено:
1. Податкове повідомлення-рішення від 12.02.2024 № 86930411 отримано платником - 15.02.2024. ТОВ подано скаргу (вхідний №7222/6 від 28.02.2024) до Державної податкової служби України.
ДПС України за результатами розгляду скарги від 22.04.2024 №11644/6/99-00-06-03-01-06 прийнято рішення про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 12.02.2024 № 86930411, а скаргу - без задоволення.
Рішення ДПС про результати розгляду скарги отримано позивачем 25.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №06 009 124 443 14.
Відповідно строк звернення до суду становить один місяць з дати отримання рішення ДПС.
2. Податкове повідомлення-рішення від 06.03.2024 № 169750414 отримано платником - 18.03.2024. ТОВ подано скаргу (вхідний №12088/6 від 28.03.2024) до Державної податкової служби України.
ДПС України за результатами розгляду скарги від 24.05.2024 №15437/6/99-00-06-03-01-06 прийнято рішення про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №169750414, а скаргу - без задоволення.
Рішення ДПС про результати розгляду скарги отримано позивачем 30.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №06 009 237 707 87.
Відповідно строк звернення до суду становить один місяць з дати отримання рішення ДПС.
3. Податкове повідомлення-рішення від 06.03.2024 року № 169740414 отримано платником -15.02.2024. ТОВ подано скаргу (вхідний №12352/6 від 29.03.2024) до Державної податкової служби України.
ДПС України за результатами розгляду скарги від 24.05.2024 №15507/6/99-00-06-03-01-06 прийнято рішення про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №169740414, а скаргу - без задоволення.
Рішення ДПС про результати розгляду скарги отримано позивачем 30.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №06 009 239 451 61.
Відповідно строк звернення до суду становить один місяць з дати отримання рішення ДПС.
4. Податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 № 164980411 отримано платником -11.03.2024. ТОВ подано скаргу (вхідний №9447/6 від 13.03.2024) до Державної податкової служби України.
ДПС України за результатами розгляду скарги від 03.05.2024 №13017/6/99-00-06-03-01-06 прийнято рішення про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 05.03.2024 № 164980411, а скаргу - без задоволення.
Рішення ДПС про результати розгляду скарги отримано позивачем 06.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №06 009 167 162 38.
Відповідно строк звернення до суду становить один місяць з дати рішення ДПС.
5. Податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 за № 294110411 отримано платником - 18.04.2024.
В адміністративному порядку ТОВ вказане рішення не оскаржувало.
Відповідно строк звернення до суду становить шість місяців з дати отримання ППР.
Відтак, за податковими повідомленням-рішеннями від 06.03.2024 №169750414, від 06.03.2024 №169740414, від 12.02.2024 № 86930411 та від 05.03.2024 № 164980411 у позивача строк звернення до суду один місяць з дня вручення позивачу рішення ДПС України про результати розгляду скарги, а по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2024 № 294110411 шестимісячний строк щодо звернення до суду.
Позивач надав до суду доказ надіслання п'ять позовів до суду в період з червня по серпень 2024 року (скриншот з Електронного кабінету ТОВ).
Як вбачається з встановлених обставин звернення представника позивача через підсистему Електронний суд із позовами до Київського окружного адміністративного суду про оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 12.02.2024 за №86930411, від 06.03.2024 за №169750414, від 05.03.2024 за №164980411, від 12.04.2024 за №294110411, від 06.03.2024 за №169740414 слідує зокрема на запит представника товариства відповідь Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 вих. № 01-21/3109/25 про те, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду, станом на 05.03.2025, матеріали позовних заяв Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю від 21.06.2024, 28.06.2024, 31.07.2024, 01.08.2024, 02.08.2024, надісланих через підсистему Електронний суд, з електронного кабінету уповноваженого представника Ульяненко І.Г. (РНОКПП НОМЕР_1 ), до Київського окружного адміністративного суду не надходили.
Та, як встановлено, подані товариством позови були зареєстровані судом 21.01.2025.
Слід врахувати також обставини наступні.
У справі №320/3460/25, за якою позов подано до суду 21.01.2025, про оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.02.2024 № 86930411, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 позовну заяву повернуто позивачеві відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку із тим, що позивач не усунув недоліки.
У справі №320/3462/25, за якою позов подано до суду 21.01.2025, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 № 169750414, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву повернуто позивачеві відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку із тим, що позивач не усунув недоліки.
У справі №320/3464/25, за якою позов подано 21.01.2025, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 № 169740414, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву повернуто позивачеві відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку із тим, що позивач не усунув недоліки.
У справі №320/3457/25, за якою позов подано 21.01.2025, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 позовну заяву ТОВ залишено без руху.
Станом на зараз недоліки позовної заяви товариством не усунуті, не вирішено питання щодо повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
У даній справі №320/3459/25, за якою позов про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2024 за № 294110411 подано 21.01.2025, ухвалою від 10.03.2025 провадження у справі відкрито.
Відповідно, у справах №320/3462/25, №320/3460/25, №320/3464/25 позови повернуто, у справі №320/3457/25 позов залишено без руху. У справі №320/3459/25 відкрито провадження.
Суддя вказує, що за частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі Bellet V. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до положень п. 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00), п. 13 рішення ЄСПЛ у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункту 280 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№42310/04), суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції.
При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Враховуючи встановлене та вищезазначене, доводи сторін, суддя приходить до висновку, що товариство в умовах воєнного стану вчиняло усі можливі та необхідні дії щодо оскарження як в адміністративному порядку так і до суду означені рішення контролюючого органу. Судом не встановлено значних зволікань на використання позивачем обраного ним способу захисту, та через технічні збої в електронній підсистемі суду, суддя вважає, що товариство не має нести процесуальні наслідки такі як обмеження доступу до правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за необхідне задовольнити заяву позивача, визнати поважними причини пропуску строку звернення та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
В задоволенні клопотання відповідача ГУ ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду суддя відмовляє.
Суддя вважає необхідним продовжити проведення підготовчих дій у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 121, 122, 248, 256 КАС України, суддя, -
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у даній справі - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом за позовом ФІРМА "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2024 № 86930411, від 12.04.2024 № 294110411, від 06.03.2024 №169750414, від 06.03.2024 №169740414, та від 05.03.2024 № 164980411.
Поновити строк звернення до суду у справі №320/3459/25 за позовом ФІРМА "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2024 № 86930411, від 12.04.2024 № 294110411, від 06.03.2024 №169750414, від 06.03.2024 №169740414, та від 05.03.2024 № 164980411.
В задоволенні клопотання відповідача ГУ ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду - відмовити.
Призначити підготовче судове засідання на 11.03.2026 року об 11:00год.
Копію даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Войтович І. І.