Ухвала від 04.02.2026 по справі 320/4843/26

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

04 лютого 2026 року м. Київ № 320/4843/26

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький центр замісної підтримувальної терапії» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування окремих положень постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький центр замісної підтримувальної терапії» з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування окремих положень постанов, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 №781 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» в частині змін пункту 6, яким доповнено Ліцензійні умови, зокрема, пункт 91 такого змісту: «Не допускається провадження медичної практики в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних засобів, зокрема, фізичними особами - підприємцями, які провадять медичну практику за лікарською спеціальністю «наркологія»;

- визнати протиправною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 13.08.2025 №996 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» в частині змін пункту 18, яким доповнено Порядок пунктом 85-2 такого змісту: «Не допускається провадження діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримуючої терапії з використанням наркотичних засобів.».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження колегією суддів та призначено підготовче засідання.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії:

- постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 №781 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» в частині змін пункту 6, яким доповнено Ліцензійні умови, зокрема, пункт 91 такого змісту: «Не допускається провадження медичної практики в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних засобів, зокрема фізичними особами - підприємцями, які провадять медичну практику за лікарською спеціальністю «наркологія»;

- постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2025 №996 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» в частині змін пункту 18, яким доповнено Порядок пунктом 852 такого змісту: «Не допускається провадження діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримуючої терапії з використанням наркотичних засобів».

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивачем зазначено про необхідність вжиття таких заходів, оскільки в разі не зупинення дії оскаржуваних положень постанов Кабінету Міністрів України, господарська діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький центр замісної підтримувальної терапії» буде зупинена, адже вказане товариство, як заклад охорони здоров'я, здійснює лікування наркозалежних пацієнтів шляхом безпосередньої видачі препаратів «Метадон», «Бупренорфін» безпосередньо в самому медичному центрі, як то передбачено пунктами 11, 19 Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України вді 27.03.2012 №200, який є чинним дотепер.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький центр замісної підтримувальної терапії» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії:

- постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 №781 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» в частині змін пункту 6, яким доповнено Ліцензійні умови, зокрема, пункт 91 такого змісту: «Не допускається провадження медичної практики в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних засобів, зокрема фізичними особами - підприємцями, які провадять медичну практику за лікарською спеціальністю «наркологія»;

- постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2025 №996 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» в частині змін пункту 18, яким доповнено Порядок пунктом 852 такого змісту: «Не допускається провадження діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримуючої терапії з використанням наркотичних засобів».

Як було зазначено судом, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Водночас, положеннями вказаної статті також передбачено шляхи та способи, якими не допускається забезпечення позову в адміністративній справі.

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що установлена наведеною нормою заборона є імперативною і будь-яких винятків із встановленого нею правила чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 17.11.2021 у справі №9901/315/21 виклала наступні висновки :

« 26. Конструкція цієї норми передбачає два альтернативні способи забезпечення позову - заборона зупинення дії актів перелічених у ній органів державної влади та встановлення для цих органів державної влади заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

27. Однак жоден з них окремо або обидва одночасно беззастережно не можуть бути застосовані судом, оскільки частина третя статті 151 КАС чітко визначає, що забезпечення позову не допускається ані шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, ані встановлення для цих органів державної влади заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

28. Зацікавлена особа може заявити клопотання про забезпечення позову одним із цих способів або обома одночасно, однак суд таке клопотання задовольнити не може з огляду на безальтернативність заборони законодавцем забезпечувати позов такими способами.

29. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу від 05 серпня 2021 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову з огляду на імперативний припис пункту 1 частини третьої статті 151 КАС.»

Таким чином, спірні положення постанов є актами Кабінету Міністрів України, а тому в силу вимог статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову у спосіб зупинення їх дії не допускається.

Таке недопущення забезпечення судом адміністративного позову шляхом зупинення постанов КМУ та встановлення для заборони вчиняти певні дії пов'язане зі значущістю їх діяльності, презумпцією конституційності прийнятих ними актів та вчинених дій і зумовлене тим, що використання таких засобів забезпечення в інтересах позивача може призвести до порушення прав невизначеного кола осіб. Неможливість застосування судом заходів забезпечення позову у виключних випадках не є обмеженням конституційного права громадян на судовий захист.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 17.11.2021 у справі № 9901/217/21.

Окрім цього, у межах розгляду вказаної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваної постанови, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький центр замісної підтримувальної терапії» про забезпечення позову (вх. від 03.02.2026 №4123) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.

Попередній документ
133850256
Наступний документ
133850258
Інформація про рішення:
№ рішення: 133850257
№ справи: 320/4843/26
Дата рішення: 04.02.2026
Дата публікації: 09.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (09.02.2026)
Дата надходження: 02.02.2026
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування окремих положень постанов
Розклад засідань:
16.03.2026 13:00 Київський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПЕРЕПЕЛИЦЯ А М
ПЕРЕПЕЛИЦЯ А М
відповідач (боржник):
Кабінет Міністрів України
заявник з питань забезпечення позову (доказів):
ТОВ "Вінницький центр замісної підтримувальної терапії"
позивач (заявник):
ТОВ "Вінницький центр замісної підтримувальної терапії"
суддя-учасник колегії:
ГОЛОВЕНКО О Д
КОЛЕСНІКОВА І С