про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 року м. Київ № 320/2986/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши позовну заяву ТОВ «ДРУГА КВАДРА» до ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ДРУГА КВАДРА» з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2025р. № 40456/44196055/2 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.12.2024 в ЄРПН;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 18.12.2024 датою її первісного подання ТОВ «ДРУГА КВАДРА» до реєстрації;
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2025р. № 40455/44196055/2 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 27.12.2024 в ЄРПН;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 27.12.2024 датою її первісного подання ТОВ «ДРУГА КВАДРА до реєстрації.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 18 КАС України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до забезпечення початку функціонування ВСІХ підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості у судді.
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до п. 15.1, п. 15.3. пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Суд звертає увагу, що рішенням Ради Судів України від 05.08.2022 №26 було зазначено, що пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (зі змінами), визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
За таких умов Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Суд зауважує, що поданий позивачем через електронний суд адміністративний позов містить велику кількість додатків, що унеможливлює для суду його роздрукування та приєднання до матеріалів справи.
Відтак, позивачу необхідно подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 5 ст. 5 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду або її законним представником.
Аналогічно, відповідно до приписів п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім іншого, в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:
скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 56.23.1);
скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику ) (підпункт 56.23.2);
скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (підпункт 56.23.3);
якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (підпункт 56.23.4).
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165), визначає механізм розгляду скарг:
щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
щодо рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
щодо рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" і реєструються ДПС у день їх надходження (додатки 1-4).
Судом встановлено, що 08.10.2025 позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України на рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2025 №13309788/44196055 та №13309789/44196055 про відмову у реєстрації податкових накладних № 2 від 18.12.2024 та № 8 від 27.12.2024.
Рішеннями комісії ДПС України від 20.10.2025 №40455/44196055/2 та №40456/44196055/2, яка приймає рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві - без змін.
Дослідивши матеріали позовної заяви та оцінивши їх у сукупності, суд зауважує про наявність юридичної невизначеності щодо предмету оскарження.
Зокрема, рішення з реквізитами №40455/44196055/2 та №40456/44196055/2 від 20.10.2025 було прийняте комісією центрального рівня ДПС України за результатами розгляду адміністративної скарги позивача на рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2025 №13309788/44196055 та №13309789/44196055 про відмову у реєстрації податкової накладної.
Таким чином, рішення №40455/44196055/2 та №40456/44196055/2 від 20.10.2025 не є первинними рішеннями про відмову у реєстрації, а є рішеннями, прийнятими за результатами адміністративного оскарження, тобто вторинними актами, що підтверджують або змінюють рішення регіонального органу. Юридична природа цих рішень відрізняється від рішень, які безпосередньо впливають на право платника податку на реєстрацію податкових накладних.
Відповідно до пункту 14.1.60 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, тобто ДПС України.
Приписи Порядку №1165 визначають, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної приймається комісією регіонального рівня (ГУ ДПС), а скарги на такі рішення розглядаються комісією центрального рівня (ДПС України). Відтак, ГУ ДПС у м. Києві є належним відповідачем у випадку оскарження первинного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а ДПС України - у випадку оскарження рішення за результатами розгляду скарги, а також у разі вимоги про зобов'язання зареєструвати податкову накладну.
Зважаючи на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви з обґрунтування позовних вимог, а саме вказати, які саме рішення є предметом оскарження - рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних чи рішення комісії центрального рівня Державної податкової служби України, прийняті за результатами розгляду скарги на рішення регіонального органу, зазначивши правильні реквізити оскаржуваних рішень.
Вказані обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд,
Позовну заяву ТОВ «ДРУГА КВАДРА» до ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.