Постанова від 05.02.2026 по справі 750/5095/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

іменем України

05 лютого 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/5095/25

Головуючий у першій інстанції - Рахманкулова І. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/340/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді - Шарапової О.Л.,

суддів - Онищенко О.І., Скрипки А.А.

з участю секретаря: Шапко В.М.,

Сторони:

позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідачка: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство «Універсал Банк».

Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 жовтня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року АТ «УніверсалБанк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.10.2020 року у розмірі 59 062,00 грн станом на 08.01.2025 та судові витрати в розмірі 3 028 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 24.10.2020.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24 жовтня 2020 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 51 000.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, але відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка відповідачкою у добровільному порядку не погашена.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що суд першої інстанції зазначив, що банком не надано доказів того що, несанкціонованому доступу до рахунків відповідачки сприяла її недбалість чи повідомлення стороннім особам відповідних ідентифікуючих даних. Проте не звернув уваги на те, що сама відповідачка у відзиві на позов зазначила, що саме вона своїми діями сприяла отриманню третіми особами доступу до її мобільного телефону, додатків банків та платіжних засобів. ОСОБА_1 підтвердила, що виконувала інструкції невідомих осіб, які представились працівниками оператора мобільного зв'язку, отримала SMS-повідомлення і самостійно підтвердила дії, виконуючи вказівки шахраїв та після цього, втратила контроль над своїм смартфоном, через який здійснювався доступ до мобільних банківських додатків та рахунків.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що саме необережна поведінка відповідачки сприяла несанкціонованому доступу до рахунків і використанню кредитних коштів, що є порушенням правил безпечного користування електронними платіжними засобами. Звертає увагу, що товариство звільняється від відповідальності у випадках, коли несанкціонований доступ став можливим через дії або недбалість клієнта. Водночас клієнт несе повну відповідальність за всі операції, що були авторизовані до моменту звернення про блокування картки або рахунку, а також за передачу чи втрату контролю над мобільним пристроєм.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу АТ «Унаверсал Банк» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у АТ «Універсал Банк» запустило проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

24 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк».

У анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

В анкеті-заяві зазначено, що дана заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/ratеs, складають Договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank, відповідачка:

- підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку monobank;

- підтвердила своє ознайомлення та згоду з умовами договору;

- підтвердила укладення нею договору;

- зобов'язалась виконувати умови договору;

- підтвердила, що інформація передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надана їй шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.

Згідно з анкети-заяви ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 у гривні на її ім'я.

Також згідно анкети-заяви ОСОБА_1 просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.

У п. 6 анкети-заяви зазначено, що ОСОБА_1 просила вважати її власноручний підпис або його аналоги (у тому числі удосконалений електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть йому відкриті в Банку. Із цією метою, засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем. Він буде використовуватися УЕП у додатку для засвідчення її дій. ОСОБА_1 визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у т.ч. підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею із використанням простого електронного підпису або УЕП (а.с. 13).

Згідно довідки про рух коштів по картці клієнта ОСОБА_1 від 08.01.2025 вбачається, що починаючи з 24.10.2020 жодних операцій по картковому рахунку і до 12.01.2024 не проводилось. 12.01.2024 о 21 год. 08 хв. картковий рахунок позивачки був поповнений на 50 грн, відбулося підвищення кредитного ліміту до 52 000,00 грн. та зняття всіх коштів цього ж вечора у проміжку часу з 21 год.15 хв. до 22 год. 15 хв. (а.с. 10).

16.01.2024 за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270340000227 за ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 57).

З інформації Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 30.03.2024 видно, що матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024270340000227 передані за територіальною підслідністю до Відділу поліції №4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (а.с. 58).

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1-2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказами у справі підтверджено факт несанкціонованого та протиправного доступу до банківських рахунків відповідача сторонніми особами, що обумовило виникнення кредитної заборгованості, банком не доведено факт отримання кредитних коштів за договором саме відповідачем.

Крім того, банком не надано суду доказів того, що несанкціонованому доступу до рахунків відповідача сприяла її недбалість чи повідомлення стороннім особам відповідних ідентифікуючих даних. Крім того, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд.

Відповідно до Постанови правління національного банку України № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» пункту 140 слідує, що користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

У пункті 146 положення, зазначено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідачка повідомила сторонній особі SMS-код, що спричинило блокування телефону та несанкціоноване списання коштів ( а.с. 52 зворот).

Розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд знаходить, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 жовтня 2025 року- скасувати.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерне товариство «Універсал Банк», заборгованість за кредитним договором в сумі 59062 грн. та у відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції 7 570 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: Судді:

Попередній документ
133849790
Наступний документ
133849792
Інформація про рішення:
№ рішення: 133849791
№ справи: 750/5095/25
Дата рішення: 05.02.2026
Дата публікації: 09.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чернігівський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (05.02.2026)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 15.04.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
30.06.2025 09:30 Деснянський районний суд м.Чернігова
09.09.2025 12:00 Деснянський районний суд м.Чернігова
22.10.2025 12:00 Деснянський районний суд м.Чернігова