05 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/2979/26
Провадження № 11-сс/820/76/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницький в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2026 року, якою стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянки, громадянки України, уродженки м. Георгиу-Деж, Воронежської області РФ, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженої, не працюючої, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27 березня 2026 року включно, без визначення застави,
В провадженні слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 22026240000000011 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
29 січня 2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_7 прохає ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, підозрювану та захисника, які прохали задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу захисника такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 N 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 перебуваючи на території російської федерації, точний час та дата органом досудового розслідування не встановлена, познайомилась з невстановленим на даний час органом досудового розслідування громадянином російської федерації.
В подальшому ОСОБА_7 повернувшись в м. Хмельницький Хмельницької обл., продовжила спілкуватись з останнім, зокрема за допомогою програмного забезпечення - мобільного додатку «Telegram» з обліковим записом під назвою «Надежда», зареєстрованим на абонентський номер оператора електронних комунікацій НОМЕР_1 , встановленого у належному їй мобільному телефоні марки «Infinix HOT 20» ІМЕІ1: НОМЕР_2 та ІМЕІ2: НОМЕР_3 із SIM-карткою оператора електронних комунікацій з абонентським номером НОМЕР_1 , із невстановленим на даний час представником іноземної організації - спеціальної служби держави-агресора рф, який користується програмним забезпеченням «Telegram» з обліковим записом користувача під назвою « ОСОБА_8 », ім'я користувача « ОСОБА_8 », зареєстрований на номер телефону НОМЕР_4 .
Надалі ОСОБА_7 , в ході спілкування, достовірно розумівши, що невстановлена особа, яка користується програмним забезпеченням «Telegram» з обліковим записом користувача під назвою «Aleks» є представником іноземної організації, який бере участь у бойових діях проти ЗС України й інших військових формувань України, здійснює збір інформації різного характеру з метою її подальшого використання проти держави Україна, надала останньому добровільну згоду на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України у вигляді збору та передачі представнику іноземної організації, якого знала як «Aleks», відомостей військового характеру за відповідну допомогу.
В січні 2026 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 20.01.2026, ОСОБА_7 надала згоду на передачу представнику іноземної організації, якого знала як «Aleks», інформації щодо актуальної обстановки на території однієї із військових частин м. Хмельницького, зокрема фактичної наявності, чисельності та напрямків переміщення особового складу й військової техніки на її території, а також періоди їхньої відсутності в межах зони візуального спостереження, шляхом розміщення відеокамери з доступом до мережі Інтернет та подальшим наданням онлайн-доступу до відеотрансляції з вказаної відеокамери вищевказаній особі.
В подальшому ОСОБА_7 , в січні 2026 року, але не пізніше 20.01.2026, отримала завдання щодо встановлення відеокамери для здійснення візуального спостереження за територією військової частини НОМЕР_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та надавши згоду на його виконання, здійснила пошук та придбання відеокамери чорного кольору із маркуванням «LAID000027266XH2D», флеш носія чорного кольору марки «T&G» microSD 128GB із маркуванням «MMC128GAYB58-YFVCHAX2507 made in Taiwan» та сім-картки мобільного оператора «Київстар» із маркуванням « НОМЕР_6 », організувала її налаштування з можливістю здійснення відповідної відеофіксації та віддаленого доступу до неї, при цьому передала відповідні відомості для доступу до неї представнику іноземної організації, якого знала як «Aleks».
Після цього, з метою забезпечення прихованої фіксації військової частини, недопущення виявлення її протиправних дій працівниками правоохоронних органів, використовуючи заходи та методи конспірації, ОСОБА_7 підшукала в м. Хмельницькому, по вул. Проскурівська, буд. 74А офісні приміщення, які надавались в оренду, з вікон яких видно внутрішню та зовнішню територію військової частини НОМЕР_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому повідомивши орендодавцю вказаного приміщення щодо бажання розміщення в ньому салону з надання послуг у б'юті індустрії, після чого обрала для подальшої оренди кабінет № 453.
Після цього, ОСОБА_7 шляхом передачі грошових коштів представнику власника офісного приміщення АДРЕСА_3 отримала у тимчасове користування вказане нерухоме майно з можливістю безперешкодного та цілодобового доступу до нього.
В подальшому ОСОБА_7 в січні 2026 року, але не пізніше 28.01.2026 маючи у своєму володінні попередньо налаштовану відеокамеру чорного кольору із маркуванням «LAID000027266XH2D», із встановленим в неї флеш носієм чорного кольору марки «T&G» microSD 128GB із маркуванням «MMC128GAYB58-YFVCHAX2507 made in Taiwan» та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» із маркуванням « НОМЕР_6 », прибула до орендованого нею офісного приміщення № НОМЕР_7 , що знаходиться по вулиці Проскурівська, буд. 74А в м. Хмельницькому де розмістила наявну в неї відеокамеру на підвіконні, під'єднала до мережі живлення, а об'єктив спрямувала в напрямку спостереження за внутрішньою та зовнішньою територією військової частини НОМЕР_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому розуміючи про можливість безперешкодного та безперервного доступу до неї представника іноземної організації, якого знала як «Aleks».
28.01.2026 протиправні дії ОСОБА_7 були припиненні шляхом виявлення та вилучення встановленої нею відеокамери та затримання співробітниками СБУ після вчинення нею протиправних дій.
Збір та передача ОСОБА_7 вищевказаної інформації представнику іноземної організації в період воєнного стану, завдали шкоду обороноздатності та державній безпеці України, могли призвести до тяжких наслідків, у зв'язку з тим, що ворог може володіти досить точною інформацією та застосовувати різні види диверсій, обстрілів тощо задля заподіяння шкоди Україні, а також нанесення різного роду шкоди».
За таких обставин, ОСОБА_7 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності та державній безпеці України: наданні представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в мовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В матеріалах судової справи містяться матеріали щодо обґрунтованості підозри саме у вчиненні вказаного злочину.
Крім того, колегія суддів бере до уваги і тлумачення поняття, «обґрунтованості підозри», надане Європейським судом з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р. Так, суд зазначив, що стосується ступеня «підозри», то суд перш за все хоче відмітити, що як вказано в його рішенні по справі Броуган та ін.., «стаття 5 п.1 «С» не передбачає, що слідчі органи повинні мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення або в момент - арешту, або в період тримання під вартою. Метою допиту під час затримання є подальше просування кримінального переслідування шляхом підтвердження, або усунення конкретної підозри, яка обґрунтовує арешт: факти, які викликали підозру ще не досягли того рівня, який є необхідним для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, яке відбувається на наступній стадії кримінального процесу.
Судом було встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_7 , у випадку визнання її винуватою, співставляючи можливі негативні для неї наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя правильно вважав, що ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, є достатньо високими.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи особу підозрюваної, обставини за яких вчинений злочин, в якому її підозрюють, існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя правильно вважав, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, так як жоден більш м'який запобіжний захід, на вказаній стадії досудового розслідування, не здатний запобігти ризикам, встановленим в судовому засіданні та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2026 року, про обрання щодо ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 27 березня 2026 року включно, без визначення застави - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді