Номер провадження: 22-ц/813/1378/26
Справа № 523/10221/24
Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.
Доповідач Погорєлова С. О.
03.02.2026 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Дяченко В.Г. 02 січня 2025 року у м. Одеса -
встановила:
У червні 2024 року представник АТ «Перший Український міжнародний банк» звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 82765,11 грн. та судового збору в сумі 2422,40 грн.
Позов обґрунтований тим, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого став АТ «Перший Український міжнародний банк», та відповідачем 30.08.2014 року було укладено кредитний договір №26255019617619 та видано відповідачу кредитну картку з кредитним лімітом 1000,00 грн., який у наступному збільшено до 55630,27 грн.
ОСОБА_1 кредитні зобов'язання не виконувала, у зв'язку із чим станом на 30.04.2024 року утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 82765,11 грн., з яких: 55630,27 грн. заборгованості за кредитом, 27134,84 грн. - заборгованості за процентами.
Позивач направляв відповідачу письмову вимогу про сплату заборгованості, яку не було виконано.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02.01.2025 року у задоволенні позову АТ «Перший Український міжнародний банк» було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ «Перший Український міжнародний банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: судом першої інстанції не було надано оцінки кредитному договору, який наданий Банком в обґрунтування позовних вимог, як на підставу виникнення спірних правовідносин; Банк на підтвердження позовних вимог та розміру заборгованості, надав розрахунок заборгованості та виписку з особового рахунку відповідача; позивач є правонаступником ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та, відповідно, до позивача перейшли усі права первісного кредитора за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема і право вимагати стягнення заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду не надходив, що не заважає розгляду справи у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника АТ «Перший Український міжнародний банк» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно п.п. 1-3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого став АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 30.08.2014 року укладено кредитний договір №26255019617619 та видано відповідачу кредитну картку з кредитним лімітом 1000,00 грн., який збільшено до 55630,27 грн. на підставі довідки про збільшення кредитного ліміту.
ОСОБА_1 підписала Пропозицію укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферти), згідно з яким запропонувала АТ «Банк Ренесанс Капітал» укласти з нею Договір страхування й Договір карткового рахунку, в рамках яких: відкрити картковий рахунок на її ім'я; випустити на її ім'я платіжну картку міжнародної платіжної системи Master Card; встановити ліміт овердрафту (кредитування) за рахунком на умовах, визначених в цій пропозиції; оформити страхування його майнових інтересів, пов'язаних із життям, здоров'ям та працездатністю, як це зазначено у відповідній заяві. ОСОБА_1 просив банк встановити в момент укладання або протягом дії договору рахунку ліміт овердрафту та строк користування овердрафтом в межах максимально погодженої суми, яка не перевищує 50000 грн. Відповідач підтвердила, що до підписання цієї пропозиції була ознайомлена в письмовій формі з інформацією про умови кредитування рахунку (у формі овердрафту) та орієнтовну сукупну вартість кредиту, зокрема умови кредитування (щодо можливої суми кредиту, строку, на який кредит може бути одержаний, мети, для якої кредит може бути використаний, форми та видів його забезпечення, наявних форм кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями позичальника, типу процентної ставки (фіксованої, плаваючої тощо), переваг та недоліків пропонованих схем кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту (з урахуванням: а) процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань позичальника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, б) варіантів погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги, в) можливості та умов дострокового повернення кредиту, податковий режим сплати процентів та про державні субсидії, на які позичальник має право, або відомості про те, від кого позичальник може одержати докладнішу інформацію тощо, а також з Правилами страхування.
Згідно розрахунку Банка, станом на 30.04.2024 року утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 82765,11 грн., з яких: 55630,27 грн. заборгованість за кредитом, 27134,84 грн. заборгованість за процентами, 0 грн. заборгованість за комісією.
19.07.2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який став правонаступником усіх прав та зобов'язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал».
Відповідно до п. 1.1 Статуту АТ «Перший Український Міжнародний Банк», є правонаступником всіх прав та зобов'язань зокрема ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» і АТ «Банк Ренесанс Капітал», в результаті реорганізації АТ «Банк Ренесанс Капітал» шляхом приєднання до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», згідно рішення загальних зборів акціонерів АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (протокол № 68 від 14.03.2015 року) та згідно рішення єдиного акціонера АТ «Банк Ренесанс Капітал» (рішення № 2 від 14.03.2015 року).
Оскільки АТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником АТ «Банк Ренесанс Капітал», про що свідчить детальна інформація про юридичну особу, позивач є правонаступником його прав, у тому числі права на стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між АТ «Банк Ренесанс Капітал» і ОСОБА_1 .
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 634 ЦК України ,договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно зі вказаною нормою Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Матеріали справи містять виписку з рахунку ОСОБА_1 , яка містить повну інформацію про рух коштів по Кредитному договору із зазначенням суми заборгованості, а відтак, приймається судом апеляційної інстанції як належний доказ існуючої у відповідача заборгованості.
Крім того, до позову АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надано Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за Кредитним договором, з якому зазначений порядок нарахування відсотків, дата погашення заборгованості та проведення відповідних розрахунків відповідно договору, укладеного між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 .
Розрахунок заборгованості, здійснений Банком, ОСОБА_1 не спростований, свого розрахунку відповідачем не наведено, висновків експертиз щодо правильності проведення відповідних розрахунків не надано, клопотань про призначення такої експертизи боржником у ході розгляду справи не заявлялося. Відтак, необґрунтованими є доводи суду першої інстанції щодо неналежності вказаного доказу.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Перший Український Міжнародний Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Банк, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за процентами в розмірі 27134,84 грн.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» станом на 30.04.2024 року становить 82765,11 грн., з яких: 55630,27 грн. заборгованість за кредитом, 27134,84 грн. заборгованість за процентами, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
При вищевказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із юридичною природою спірних правовідносин і закон, що їх регулює, та необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог Банку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку із чим заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.01.2025 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог АТ «Перший Український міжнародний банк» у повному обсязі.
Крім того, у ч. 2 ст. 141 ЦПК України зазначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів доходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» належить стягнути 6056 грн. судових витрат за подання позовної заяви та апеляційної скарги (2422,40 грн.+3633,60 грн.).
Керуючись ст. 367, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» - задовольнити.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 січня 2025 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором №26255019617619 від 30 серпня 2014 року в сумі 82765,11 гривень, з яких: 55630,27 гривень заборгованості за кредитом, 27134,84 гривень заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829) судові витрати у розмірі 6056 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 лютого 2026 року.
Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова
Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе