Номер провадження: 33/813/287/26
Номер справи місцевого суду: 504/4051/25
Головуючий у першій інстанції Литвинюк А. В.
Доповідач Назарова М. В.
14.01.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Вишньовської Юлії Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу захисника Вишньовської Юлії Станіславівни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Постановою Доброславського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000 гривень.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 23.09.2025 о 09:00 год перебував на території ВЧ НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник Вишньовська Ю.С., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, витребувати у Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради» копію акту огляду ОСОБА_1 від 23.09.2025, скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що висновки суду є помилковими, оскільки суд першої інстанції не врахував усі докази, які були у матеріалах справи, а саме пояснення ОСОБА_1 , про те, що він є учасником замісної метадонової програми, вживає метадон законно. ОСОБА_1 приймає метадон з метою лікування хронічного захворювання опіоїдної залежності методом замісної підтримувальної терапії, яка дає уникнення проявів гострого абстинентного синдрому.
Метадон, який ОСОБА_1 отримує в ТОВ «Медично Консультативний Центр «Нове Життя», згідно листа ТОВ «Медичний центр «Нове здоров'я ХХІ» є лікарським засобом для тривалого лікування опіоїдної залежності (ЗПТ).
ОСОБА_1 перебуває на програмі Замісна підтримуюча терапія, в рамках лікування з діагнозом F11/22 (Психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності) препарат (Methadion).
Відповідно до зазначеної програми, ОСОБА_1 щоденно приймає метадон у дозуванні 125 мг. Згідно довідки ВЛК від 21.07.2025 року № 2025-0721-0854-4981-0 у ОСОБА_1 встановлено діагноз: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності з незначними психічними розладами. Хронічна ретровірусна інфекція, клінічна стадія ІІІ, імунна компенсація (CD-4 1029 кл/мкл). Хронічний вірусний гепатит С, без порушення функції печінки. Аліментарно-конституційне ожиріння І ступеню.
Вважає, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення немає, оскільки цим будуть порушені його права на отримання замісної терапії, а саме прийому препарату Tab.Methadone, який ОСОБА_1 приймає щоденно в рамках лікування психічного та поведінкового розладу, внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності.
Також у зв'язку з проблемами зі сном, які з'явилися у ОСОБА_1 під час несення військової служби, він отримує у ТОВ «Медичний центр «Нове здоров'я ХХІ» рецепти для придбання снодійних препаратів.
Вказує, що у матеріалах справи наявний лише висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №002200 від 28.09.2025, відповідно до якого 23.09.2025 ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, проте у даному висновку відсутнє найменування саме наркотичного засобу, який був виявлений та кількісне визначення наркотичного засобу, тому вважає за належне для повного та всебічного дослідження обставин справи витребувати докази у Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, а саме копію акту огляду ОСОБА_1 від 23.09.2025 року.
Щодо процедури огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів зазначає, що в порушення п.п. 17, 20 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складений не безпосередньо після його огляду.
Вказує, що ОСОБА_1 не був виданий другий примірник висновку щодо результатів його медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В апеляційній скарзі захисник Вишньовська Ю.С. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи, оскільки перебуває на військовій службі, 12.11.2025 захисником надіслано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, проте матеріли справи надані лише 09.12.2025.
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та в режимі відеоконференції захисник Вишньовська Ю.С. підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Оскаржувана постанова Доброславського районного суду Одеської області винесена 29 жовтня 2025 року за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 сповіщено судом за допомогою SMS-повідомлення на електронну пошту (а.с. 20-21), що не є належним сповіщенням.
Відповідно до довідки № 347 від 14.10.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з жовтня 2023 року (а.с. 29).
Враховуючи, що матеріали справи не містять належного сповіщення про дату, час та місце розгляду справи, перебування ОСОБА_1 на військовій службі, апеляційний суд вважає, що вказані підстави для поновлення є обґрунтованими та за можливе поновити захиснику Вишньовській Ю.С., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови.
Щодо суті апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення № 23 від 29.09.2025; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002200 від 28.09.2025; поясненнями ОСОБА_1 від 29.09.2025, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 29.09.2025.
Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, доходить наступного висновку.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 264/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, що діє по теперішній час.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 3 від 03.10.2023 матроса ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення з 03.10.2023 на посаду водія-електрика відділення управління взводу зв'язку військової частини НОМЕР_1 , ВОС-790058А (а.с. 9)
У справі, що переглядається вбачається, що протоколом А4855 № 23 про військове адміністративне правопорушення від 29.09.2025 зафіксовано, що 23.09.2025 о 9.00 год матрос ОСОБА_4 був виявлений на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), в умовах воєнного стану, з наявними ознаками наркотичного сп?яніння. 28.09.2025 від Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний медичний центр психічного здоров?я» Одеської обласної ради м. Одеса (КНП «ООМЦПЗ» ООР м. Одеса) надійшов відповідний висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.09.2025 року № 002200 - перебуває у стані наркотичного сп?яніння. Медичний огляд був проведений 23.09.2025 о 10.45, відповідно до висновку лікаря матрос ОСОБА_4 перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних речовин, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та порушив військову дисципліну та вимоги ст. 17, 65, 68 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, ст. 6, 11, 12, 13, 16, 17, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548- XIV (зі змінами), ст. 3, 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551 - XIV.
Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Громадянину ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в графі «свою провину визнає» підпис ОСОБА_1 .
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 , заперечень чи клопотань від останнього не надходило. (а.с. 2)
Статтею 266-1 КУпАП внормовано огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
На виконання ч. 7 ст. 266-1 КУпАП Кабінетом Міністрів 12 січня 2024 року постановою № 32 затверджено Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду.
Такому огляду відповідно до п. 3 цього Порядку підлягають військовослужбовці/ військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Такий огляд згідно п. 5 Порядку проводиться уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Згідно з п. 6 Порядку уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння.
У разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/військовозобов'язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.
Згідно п. 8 військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 10 уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов'язаного у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 11 у разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/ військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Отже, аналіз наведеного свідчить про урегульованість вказаним підзаконним нормативно-правовим актом процедури направлення військовослужбовця/ військовозобов'язаного на огляд, до якої входить коло осіб, уповноважених на відповідні дії, порядок проведення таких, порядок їх фіксації та наслідки вчинення або не вчинення їх.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002200 від 28.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння. (а.с. 5)
Також ОСОБА_2 в письмових поясненнях зазначив, що близько 9.00 години 23.09.2025 у розташуванні військової частини НОМЕР_1 ним був помічений водій-електрик взводу зв'язку військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме порушена координація рухів, млявість, заторможеність. Після цього повів його до медичного пункту, а потім був відправлений до лікарні м. Одеси для здачі аналізів на встановлення наркотичного сп'яніння. (а.с. 6)
В письмових поясненнях ОСОБА_3 вказав, що став свідком того, що 23.09.2025 близько 9.00 год був помічений військовослужбовець водій-електрик матрос ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення координації рухів, млявість, заторможеність. Після цього був скерований командиром старшим лейтенантом ОСОБА_2 до медичного пункту в/ч НОМЕР_1 , після чого був направлений в лікарню м. Одеси для здачі аналізів для встановлення вмісту наркотиків. (а.с. 7)
Будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про упередженість чи зацікавленість вказаних свідків матеріали справи не містять.
Крім того, в матеріалах справи міститься службова характеристика ОСОБА_1 , відповідно до якої останній зарекомендував себе професійно неграмотним, помічалися порушення в дисципліні. До виконання службових обов'язків ставиться не завжди з відповідальністю, під час виконання службових обов'язків проявляє безвідповідальність та байдужість, неодноразово виконував обов'язки служби в стані наркотичного сп'яніння. За звітній період мав дисциплінарні стягнення та притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення військово-адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-20 КУпАП. Висновок - займаній посаді не відповідає.
З характеристикою ОСОБА_1 ознайомлений під підпис. (а.с. 3)
За медичною характеристикою матрос ОСОБА_1 під медичним спостереження при медичному пункті військової частини НОМЕР_1 знаходиться з 03.10.2023 по теперішній час, за час проходження служби звертався до медичного пункту військової частини НОМЕР_2 : 07.06.2024, до лікувальних закладів: 06.06.2024, 07.06.2024, 07.06.2024-18.16.2024, 16.10.2024-20.11.2024. (а.с. 4)
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Перевіряючи доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є учасником замісної метадонової програми, вживає метадон законно з метою лікування хронічного захворювання опіоїдної залежності методом замісної підтримувальної терапії, яка дає уникнення проявів гострого абстинентного синдрому, апеляційний суд вказує таке.
Згідно з п. 7 Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України N 200 від 27 березня 2012 року, показаннями до призначення ЗПТ є встановлений діагноз залежності від опіоїдів згідно з МКХ-10: F11.2 «Синдром залежності» за наявності критеріїв включення до ЗПТ, визначених пунктом 7 цього Порядку та відсутність медичних протипоказань для призначення ЗПТ.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на замісній підтримувальній терапії.
Відповідно до п. 7 Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України N 200 від 27 березня 2012 року, після прийняття лікарем - наркологом рішення про початок ЗПТ, хворому видається Інформаційний лист про замісну підтримувальну терапію із застосуванням препаратів бупренорфіну або метадону.
В Інформованій згоді чітко і без скорочень записуються назва препарату, прізвище, ім'я, по батькові хворого, який буде отримувати ЗПТ, і медичного працівника, який ознайомив хворого з Інформаційним листом про ЗПТ із застосуванням препарату та отримав Інформовану згоду.
У графі «підпис хворого» ставиться підпис хворого, яким він засвідчує згоду на участь у програмі ЗПТ, та у графі «дата» указується дата ознайомлення. (п. 3, 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 129-1/о «Інформована згода на участь у замісній підтримувальній терапії із застосуванням препарату, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.03.2012 № 200).
Натомість, потрібно чітко розмежовувати лікування і стан сп'яніння.
Лікування (ЗПТ) - це медична процедура, що дозволяє особі підтримувати стан стабільності при наркозалежності та не є сама по собі правопорушенням.
Стан наркотичного сп'яніння - це окреме явище, яке визначається об'єктивними медичними ознаками, підтвердженими належними та допустимими доказами (медичний висновок, протоколи, спостереження посадових осіб).
Факт лікування не виключає можливості перебування особи у стані сп'яніння.
Як убачається з матеріалів справи, стан наркотичного сп'яніння військовослужбовця підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема результатами медичного огляду, проведеного у встановленому порядку, а також іншими доказами, яким суд апеляційної інстанції надає належну оцінку.
За таких обставин посилання захисника на перебування на замісній підтримувальній терапії не спростовують доведеності об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а надані медичні документи не виключають можливості перебування особи у стані наркотичного сп'яніння під час події.
Щодо клопотання про витребування у Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради копію акту огляду ОСОБА_1 від 23.09.2025, апеляційний суд зазначає наступне.
Метою огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння.
Предметом доказування є саме перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння на території військової частини.
Відповідно до результатів огляду ОСОБА_1 у останнього було виявлено позитивний результат на наявність наркотичної речовини у сечі та винесено заключення: наркотичне сп'яніння, що є визначальним для притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Окрім цього, правом на оскарження висновку за результатами медичного огляду ОСОБА_1 не скористався.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він хоча і приймає замісну терапію від опіоідної залежності, проте на його стан вплинуло те, що він не встигає відпочивати через створений йому режим служби, не спростовує наявності складу вказаного вище правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 289, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити захиснику Вишньовській Юлії Станіславівні, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Доброславського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Вишньовської Юлії Станіславівни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Доброславського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова