04.02.26
22-ц/812/198/26
04 лютого 2026 року м. Миколаїв
справа №485/826/25
провадження №22-ц/812/198/26
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О. М.,
без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Квєтки І. А. у приміщенні суду у м. Снігурівка Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала наступним.
Позивач зазначала, що вона є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 площею 4,69 га, яка розташована на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області).
19 червня 2012 року між нею та ТОВ «Райз-Південь» був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки.
30 січня 2018 року на підставі додаткової угоди №3500083 до договору оренди, укладеної між нею, орендарем ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Ютс-Агропродукт», до останнього перейшли права та обов'язки орендаря за договором оренди на умовах договору, викладених у новій редакції цієї додаткової угоди, строком до 30 грудня 2029 року.
За умовами угоди відповідач по справі, зобов'язався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою щорічно, у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року, й у встановленому договором розмірі, який становив 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідач умови договору оренди земельної ділянки не виконував, у 2022-2024 роках орендну плату не сплатив, що є систематичним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання у відповідності до ст.141 ЗК України.
Заборгованість відповідача за договором становить: за 2022 рік - 5609,77 грн, за 2023 рік - 5609,77 грн, за 2024 рік - 5609,77 грн, а всього 16 829,31 грн (з відрахуванням податків).
Посилаючись на викладене, позивачка просила розірвати договір оренди землі від 19 червня 2012 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 площею 4,69 га, укладений між нею та ТОВ «Райз-Південь» (новий орендар відповідно до додаткової угоди від 30 січня 2018 року ТОВ «Ютс-Агропродукт») та стягнути з ТОВ «Ютс-Агропродукт» заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки у загальному розмірі 16 829, 31 грн, а також судовий збір.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2025 року ТОВ «Перемога - Плюс» залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 4,69 га з кадастровим номером 4825783700:11:000:0069, укладений між ТОВ «Ютс-Агропродукт» та ОСОБА_1 , від 19 червня 2012 року (у редакції додаткової угоди №3500083 від 30 січня 2018 року до договору оренди землі), право оренди за яким перейшло до ТОВ «Перемога - Плюс» на підставі договору №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.
Стягнуто з ТОВ «Ютс-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 11 219,54 грн заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 19 червня 2012 року за 2023-2024 роки (вже з відрахуванням податків) та 1130,45 грн судового збору.
Стягнуто з ТОВ «Перемога - Плюс» на користь ОСОБА_1 484,48 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка довела належними доказами факт несплати їй відповідачем ТОВ «Ютс-Агропродукт» орендної плати за вказані нею роки.
Однак відповідач звільнений від сплати орендної плати за 2022 рік у зв'язку з окупацією території, де знаходиться орендована земельна ділянка, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача орендної плати за 2023-2024 рр. та розірвання договору оренди, суд вважав ці вимоги позивачки обґрунтованими, бо відповідач, на думку суду, не довів відсутність у нього обов'язку сплачувати орендодавцю орендну плату за ці роки. За такого, оскільки ТОВ «Ютс-Агропродукт» не сплатило позивачці орендну плату за два роки, суд вважав наявні підстави для розірвання договору оренди.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із рішенням суду, ТОВ «Ютс-Агропродукт» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначав, що внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації ТОВ «Ютс-Агропродукт» було позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність на орендованій земельній ділянці. Майно підприємства було знищено та викрадено окупаційними військами, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов'язань. Неможливість використання земельної ділянки через її розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна Товариства, потенційне замінування та пов'язана з цим загроза життю та здоров'я працівників є прямим наслідком збройної агресії, що об'єктивно унеможливило виконання зобов'язань за договором оренди.
Доводи інших учасників справи
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4825783700:11:000:0069, площею 4,69 га, розташована в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №644959 від 08 червня 2012 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
19 червня 2012 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Райз-Південь» договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 15 років.
30 січня 2018 року вона уклала з ТОВ «Райз-Південь» та новим орендарем ТОВ «Ютс-Агропродукт» додаткову угоду №3500083 до договору оренди землі від 19 червня 2012 року, згідно з якою договір був укладений у новій редакції. Орендар ТОВ «Райз-Південь» передав новому орендарю права та обов'язки сторони орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 строком до 30 грудня 2029 року.
За умовами п.4.1, 4.5 договору орендна плата вноситься орендарем у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7285,41 грн за рік оренди.
За положеннями п.12.3, 12.4 додаткової угоди від 30.01.2018 дія договору припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору у односторонньому порядку є лише випадки визначені законом. Не вважається підставою для розірвання (припинення) даного договору затримка до шести місяців в виконанні зобов'язання, передбаченого в п.4.5 договору.
У п.13.2 договору оренди (у редакції додаткової угоди від 30.01.2018) сторони узгодили, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 від 17 квітня 2025 року, ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не сплачувало їй орендну плату за земельну ділянку за 2022-2024 рр.
Відповідач ТОВ «Ютс-Агропродукт» не заперечувало, що воно не сплатило позивачці орендну плату за 2022-2024 роки.
17 квітня 2025 року ТОВ «Ютс-Агропродукт» відчужило право оренди вказаної земельної ділянки ТОВ «Перемога-Плюс» на строк один рік, що підтверджується договором №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок.
За положеннями п.2.3, 5.1 договору №1704/25-21 до покупця переходять усі права й обов'язки Орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (із змінами та доповненнями додатковими угодами); договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, а щодо невиконаних до цього часу зобов'язань - до повного їх виконання.
З копії інформаційної довідки №427784290 від 20 травня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 зареєстровано за ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі договору купівлі-продажу №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2022 року СВ УСБУ в Херсонській області зареєстровано кримінальне провадження №42022232090000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, за фактом незаконного заволодіння військовослужбовцями російської федерації майном ТОВ «Ютс-Агропродукт» за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з розпорядженням Херсонської обласної ради №24 від 01 березня 2023 року ТОВ «Ютс-Агропродукт» внесено до переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.
Відповідно до наказів Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року №309 та Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Снігурівська міська територіальна громада, до якої входить с.Павлівка, у період з 19.03.2022 по 11.11.2022 перебувала у тимчасовій окупації, зараз належить до території можливих бойових дій.
За даними Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) територія Снігурівської територіальної громади Миколаївської області є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.
Згідно з інформацією Снігурівської міської військової адміністрації від 28.08.2025 та актом №14 візуального обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:11:000:0069 від 05.08.2025 земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, зібрано врожай зернових сільгоспкультур 2025 року. Пільга зі сплати земельного податку за ці земельні ділянки у 2022-2025 роках не надавалася.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст.617 ЦК України).
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За положеннями частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка довела належними доказами факт несплати їй відповідачем ТОВ «Ютс-Агропродукт» орендної плати за 2023-2024 рр. За такого у неї є право на стягнення з вказаного відповідача орендної плати за ці роки та розірвання договору оренди землі через систематичну несплату орендної плати.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Згідно з п.13.2. додаткової угоди сторони узгодили, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Підпункт 3 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначає, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням такої особливості: власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану.
Стаття 11 Закону України «Про протимінну діяльність» передбачає, що після проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування держава шляхом видачі сертифіката бере на себе повну відповідальність за відсутність на відповідній території ризиків, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами. Повноваження щодо видачі сертифіката покладаються на центр протимінної діяльності та центр гуманітарного розмінування.
Порядок передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування визначається нормативними документами у сфері протимінної діяльності (національними стандартами з протимінної діяльності).
Контроль якості розмінування територій, які підлягають передачі від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, здійснюється акредитованим органом інспектування на безоплатній основі.
За даними Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) територія Снігурівської територіальної громади Миколаївської області є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.
Доказів проходження у 2023-2024 роках процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування суду представлено не було.
За такого колегія суддів вважає, що відповідач ТОВ «Ютс-Агропродукт» з поважних причин не міг обробляти орендовану земельну ділянку у 2023-2024 роках, а отже і сплачувати позивачці орендну плату.
Враховуючи викладене, він звільнений від сплати орендної плати за вказані роки, оскільки орендоване майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
За вказаного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги акт візуального обстеження належної позивачці земельної ділянки від 05 серпня 2025 року, оскільки він доводить, що новий орендар у 2025 році став обробляти ділянку. Доказів безпідставного невиконання відповідачем ТОВ «ЮТС Агропродукт» умов договору оренди у 2023-2024 роках позивачка суду не представила.
З урахуванням вказаного вимоги позивачки про стягнення орендної плати за 2023-2024 рр. та розірвання договорів оренди землі є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за 2023-2024 рр. та розподілу судового збору з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Рішення суду в іншій частині не переглядається, оскільки не оскаржується.
Щодо судових витрат
Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасував рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, то наявні підстави для відшкодування позивачкою відповідачу судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 1937,92 грн.
Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» задовольнити.
Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за 2023-2024 роки та розподілу судового збору скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 1937,92 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повне судове рішення складено 05 лютого 2026 року.