РІШЕННЯ Справа №2-5114/10
10 грудня 2010 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
при секретарі Боженової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне підприємство «Моноліт плюс» «про стягнення боргу» суд, -
Позивач звернувся до суду, з позовом указуючи, що в вересни 2009р. він звернувся до ОСОБА_2 з проханням придбати шлакоблок в кількості 1000 штук та надав йому 5000грн., через деякий час відповідач привіз 500 шлакоблоків та пообіцяв останню частину привести пізніші. В травні місяці 2010р. відповідач пояснив, що він більше не працює на підприємстві і поставляти шлакоблок він не може. Просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 5000грн. моральну шкоду 10000грн. та судові витрати за звернення до суду.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і дав пояснення аналогічні позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що в 2009р. він працював водієм на підприємстві «Транс-Строй», на території якого було розташовано підприємство «Моноліт-Плюс», яке виробляло шлакоблок. На прохання ОСОБА_1 він в 2009р. підвів його до працівників «Моноліт-Плюс» та попросив їх зробити для нього якісній шлакоблок. Ніяких договорів про постачання шлакоблоку з ОСОБА_1 він не мав, і ніяких грошей від нього він не отримував. Кому сплачував ОСОБА_1 гроші за шлакоблок пояснити не може. В жовтні 2009р. від свого керівника він отримав наряд на поставку шлакоблоку кількості 500 штук з підприємства «Моноліт-плюс» - ОСОБА_1, отримавши товарний чек він на автомобілі підприємства «Транс-Строй» відвіз 500 шлакоблоків ОСОБА_1 Після того, ніяких правовідносин з ОСОБА_1 він не мав, але ОСОБА_1 постійно телефонував йому, погрожував та вимагав привести йому останню частину шлакоблоку. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Директор підприємства ПП «Моноліт-плюс» Задорожко Р.Ю. в судовому засіданні суду пояснив, що з восени 2009року підприємство не працює, і перебуває на стадії ліквідації, з приводу правовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніяких пояснень він дати не може. Не підтвердив факт отримання коштів від ОСОБА_1 або ОСОБА_2 за виготовлення шлакоблоку. Підтвердив факт відвантаження ОСОБА_1 500шт. шлакоблоку на суму 2350грн. відповідно до товарного чеку №1002 від 19.10.2009р.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши обставини, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Так в судовому засіданні встановлено наступне:
Позивач в судовому засіданні стверджує, що в вересни 2009р. він передав відповідачу ОСОБА_2 5000грн. для придбання шлакоблоку в кількості 1000 штук, але в підтвердження факту передачі коштів доказів суду не представив. Відповідач ОСОБА_2 заперечує проти цього та стверджує, що він ніяких грошей від позивача не отримував і ніяких домовленостей з позивачем у нього не було. Позивач не погоджується з зазначеними поясненнями відповідача та в підтвердження своїх позовних вимог надав суду товарний чек №1002 від 19.10.2009р., відповідно до якого ПП «Моноліт-плюс» відвантажив ОСОБА_1 500шт. шлакоблоку на суму 2350грн. і що зазначений шлакоблок був перевезений до позивача відповідачем ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 погоджується з зазначеним фактом та стверджує, що в жовтні 2009р. від свого керівника він отримав наряд на поставку шлакоблоку кількості 500 штук з підприємства «Моноліт-плюс» - ОСОБА_1, отримавши товарний чек він на автомобілі підприємства «Транс-Строй», на якому на той час працював водієм, відвіз 500 шлакоблоків ОСОБА_1 Після цього, ніяких правовідносин з ОСОБА_1 він не мав.
Директор підприємства «Моноліт-плюс», який був притягнутий до участі в справі, ніяких пояснень с приводу правовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати не зміг. Не підтвердив факту отримання коштів від ОСОБА_1 або ОСОБА_2 за виготовлення шлакоблоку. Підтвердив факт відвантаження ОСОБА_1 500шт. шлакоблоку на суму 2350грн. відповідно до товарного чеку №1002 від 19.10.2009р.
Відповідно до ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до ст.10,60 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При таких підставах суд вважає за можливо відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки в судовому засіданні позивач не довів факт спричинення йому матеріальної шкоди з боку відповідача в сумі 5000грн. Не представив суду достовірних та допустимих доказів передачі відповідачу грошей в сумі 5000грн., на які він посилався в позовній заяві.
Суд також не знаходить підстав по стягненню з ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки позивач не надав суду достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про спричинення моральної шкоди, крім того моральна шкода відшкодовується лише у випадках, коли право на таке відшкодування передбачено спеціальним законом, правовідносини, які розглядалися в даному судовому засіданні не передбачають право на дане відшкодування, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись ст.208 ЦК України, ст.ст. 10,60,209,210,212 ЦПК України суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кіровського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя :