Справа № 461/8559/25
Провадження № 1-кс/461/452/26
про відмову у скасуванні арешту майна
05.02.2026 Галицький районний суд м. Львова у складі слідчої судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у межах кримінального провадження № 12025140000001100 від 26.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді зі вказаним клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений 19 листопада 2025 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова на особистий мобільний термінал зв'язку ОСОБА_3 марки «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із наявними сім картками: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , флеш носій з написом «DT101 G2 16 GB», флеш носій з написом «DT101 G2 16 GB.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова 19.11.2025 виніс ухвалу про накладення арешту з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12025140000001100 від 26.09.2025 на майно, яке 13.11.2025 вилучене у ході проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , а саме: особистий мобільний термінал зв'язку ОСОБА_3 марки «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із наявними сім картками: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , флеш носій з написом «DT101 G2 16 GB», флеш носій з написом «DT101 G2 16 GB». Зазначеною ухвалою слідчого судді зобов'язано слідчого, прокурора проводити огляд даних, що вміщують речі/предмети, на які цією ухвалою накладений арешт, виключно з участю представника ради адвокатів регіону з метою виокремлення відомостей, що становлять адвокатську таємницю та не містять обставин, що мають значення для досудового розслідування. У випадку виникнення будь-яких сумнівів щодо відношення тих чи інших даних виключно до адвокатської таємниці, такий огляд має бути припинений для надання можливості власникам майна звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна з метою вирішення належності до адвокатської таємниці та відповідно відсутності потреби у подальшому арешті майна. Незважаючи на те, що заявник добровільно надав слідчим доступ до вмісту телефону марки «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 та флеш носіїв з написом «DT101 G2 16 GB» під час проведення обшуку за місцем мого проживання та жодної інформації, яка б становила цінність для слідства не було встановлено, зазначене майно було вилучене у ході обшуку. 13.11.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025140000001100 від 26.09.2025 року. 05.12.2025 року слідчий за участі представника ради адвокатів Львівської області провів огляд телефону марки «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 без участі заявника, що підтверджує відсутність в органу слідства коду доступу на момент огляду. Зазначений факт може свідчити про те, що орган досудового слідства допустив втручання сторонніх осіб в мобільний телефон марки «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , а отже і у до адвокатської таємниці. З моменту вилучення мобільного телефона марки «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з 13.11.2025 вилучене майно переміщалось по м. Львову. Зокрема, як свідчать відомості з трекера розміщення зазначеного телефону: 14 листопада 2025 року об 18 год. 25 хв. арештований мобільний телефон знаходився за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького. 21 грудня 2025 року об 09 год. 10 хв. арештований мобільний телефон знаходився за адресою АДРЕСА_2 . З 14 листопада 2025 року по 21 грудня 2025 року об 08 год. 54 хв. арештований мобільний телефон знаходився за адресою м. Львів, вул. Стрийська. Вказане свідчить про порушення органом досудового слідства порядку зберігання речових доказів. Також зазначає що він, ОСОБА_3 є адвокатом з 07.09.2012 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1943). Зважаючи на його тривалу адвокатську діяльність, у мобільному телефоні «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 міститься адвокатське досьє моїх клієнтів та інша інформація, яка містить адвокатську таємницю. Порушення порядку зберігання арештованого майна (переміщення мобільного телефону за межі території, на якій розміщено слідчий підрозділ), дає підстави вважати, що до арештованого майна могли мати доступ сторонні особи, що являється порушенням адвокатської таємниці. Виходячи з поняття "адвокатська таємниця" вважає, що оскільки він на момент подій, у зв'язку з якими виникла необхідність у накладенні арешту на його особисте майно, був адвокатом, презюмується, що на мобільному телефоні «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , флеш носії з написом «DT101 G2 16 GB», флеш носії з написом «DT101 G2 16 GB», з яких можливий доступ до попередніх облікових записів власника та копій відомостей, створених до придбання цих носіїв, з використанням хмарного сховища iCloud, може з високою долею вірогідності міститися інформація, яка становить адвокатську таємницю, незважаючи на виявлення цього майна не в офісі, а за місцем проживання адвоката. На його думку, оскільки у цій справі вбачається порушення гарантій адвокатської діяльності зі сторони працівників поліції, а також зважаючи на відсутність в національному законодавстві гарантій, які б практично могли бути реалізовані в частині щодо огляду і вилучення з мобільного телефону лише тієї інформації, яка стосується кримінального провадження №12025140000001100 від 26.09.2025, у тому числі, при призначенні та проведенні експертизи, підстави для продовження арешту на майно адвоката ОСОБА_3 відсутні. Окрім цього, зазначає, що вказаний телефон не може вважатися речовим доказом, в силу положень ст.98 КПК України, позаяк не містить та не може містити інформації, яка необхідна органу досудового розслідування. Також, він не є знаряддям вчинення злочину та не містить на собі слідів злочину. Таким чином накладення арешту на телефон є незаконним та безпідставним. Враховуючи вищенаведене, вважає, що у суду є всі підстави для задоволення клопотання про зняття арешту з вилученого майна.
Заявник ОСОБА_3 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився, скерував до суду клопотання про відкладення розгляду справи через його зайнятість в іншому судовому процесі. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки суду не надав.
Слідчий у судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, у якій просить проводити розгляд клопотання у його відсутності. Проти задоволення вказаного клопотання заперечив з огляду на те, що мобільні телефони, на які заявник просить скасувати арешт, є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, та на них міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження. Окрім цього, слідчий зазначив, що у межах вказаного кримінального провадження виникла необхідність у проведенні судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів для перевірки наявності на вилучених об'єктах даних щодо вчинення кримінальних правопорушень, отримання важливих речових доказів з метою використання їх під час доказування вчинення кримінальних правопорушень, виявлення файлів, що містять в собі дані, які самі по собі або в сукупності з іншими даними кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим орган досудового розслідування прийняв рішення про призначення судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів, виконання якої доручено експертам Львівського НДІСЕ.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Враховуючи обмежені строки розгляду клопотання, а також відсутність доказів поважності причини неявки у судове засідання заявника, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутності неявки учасників, які були належним чином повідомлені про його розгляд.
Згідно зі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Оглянувши матеріали справи, слідча суддя приходить до такого висновку.
Слідча суддя встановила, щослідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025140000001100 від 26.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Так, 13.11.2025 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова було проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , у ході проведення якого виявлено та вилучено:
- Особистий мобільний термінал зв'язку гр. ОСОБА_3 марки «Apple Iphone 14 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 із наявними сім - картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- Флеш носій з надписами «DT101 G2» 16GB;
- Флеш носій з надписами «DT101 G2» 16GB;
- Копії паспорта гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1 арк.
13.11.2025 вищевказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ухвалою від 19 листопада 2025 року по справі № 461/8559/25 (провадження № 1-кс/461/7062/25) у межах кримінального провадження №12025140000001100 від 26.09.2025, наклала арешт, серед іншого, на особистий мобільний термінал зв'язку гр. ОСОБА_3 марки «Apple Iphone 14 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 із наявними сім - картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , флеш носій з надписами «DT101 G2» 16GB, флеш носій з надписами «DT101 G2» 16GB.
Окрім цього, вказаною ухвалою слідча суддя зобов'язала слідчого, прокурора проводити огляд даних, що вміщують речі/предмети, на які цією ухвалою накладений арешт, виключно з участю представника ради адвокатів регіону з метою виокремлення відомостей, що становлять адвокатську таємницю та не містять обставин, що мають значення для досудового розслідування. У випадку виникнення будь-яких сумнівів щодо відношення тих чи інших даних виключно до адвокатської таємниці, такий огляд має бути припинений для надання можливості власникам майна звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна з метою вирішення належності до адвокатської таємниці та відповідно відсутності потреби у подальшому арешті майна.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).
У пункті 7 частини другої статті 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як встановила слідча суддя, у кримінальному провадженні№12025140000001100 від 26.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, триває досудове слідство, зокрема, призначена судова експертиза комп'ютерної техніки та програмних продуктів, предметом дослідження якої є спірний мобільний телефон, арешт якого просить скасувати заявник. А тому клопотання про скасування арешту на вказані речі та предмети є передчасним, оскільки станом на момент розгляду клопотання підстави, з яких виходив слідчий суддя при накладенні арешту на спірне майно, не відпали, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Окрім цього, слідча суддя зазначає, що при накладенні арешту на спірне майно, слідча суддя забезпечила дотримання адвокатської таємниці, зобов'язавши слідчого, прокурора проводити огляд даних, що вони вміщують після повернення відповідних речей з експертиз, виключно з участю представника ради адвокатів регіону з метою виокремлення відомостей, що становлять адвокатську таємницю та не містять обставин, що мають значення для досудового розслідування.
У своєму клопотанні заявник зазначає, що 05.12.2025 слідчий за участі представника ради адвокатів Львівської області провів огляд телефону марки «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 . Проте, докази, що при вказаному огляді мобільного телефону була виявлена інформація щодо відношення тих чи інших даних виключно до адвокатської таємниці, відсутні.
Разом з цим, слідча суддя враховує, що в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
У статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
На цьому етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно є необхідним для виконання наведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення. Таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідча суддя звертає увагу на те, що у зазначеній справі ступінь втручання у право власності є співмірним потребам досудового розслідування.
Щодо клопотання заявника про витребування протоколу огляду телефону марки «Apple Iphone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , зважаючи на те, що заявник не був присутній під час огляду мобільного телефону та результати огляду йому не відомі, то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, як вже суд зазначав раніше, такий огляд був проведений за участі представника ради адвокатів Львівської області.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України, якою регламентований порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Враховуючи наведене, заявник не позбавлений можливості звернутися до органу досудового розслідування для ознайомлення з таким протоколом.
Керуючись ст. ст. 376, 131, 132, 170,174 КПК України, слідча суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у межах кримінального провадження № 12025140000001100 від 26.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України КК України, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_5