Номер провадження 2/754/4108/25
Справа №754/5882/24
Іменем України
05 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря с/з Поліщук Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» 24.04.2024 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 112 276,92 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами було укладено кредитний договір №1001957828201 від 27.08.2021 року, відповідно до якого відповідач отримала у позивача кредит у розмірі 84 550 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем станом на 01.02.2024 року наявна заборгованість, яка становить 112 276,92 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 69 984,40 грн., заборгованості за процентами - 9,74 грн.; заборгованості за комісією в розмірі 42 282,78 грн., а відтак позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 26.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.08.2024 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Заочним рішенням суду від 04.12.2024 року позовні вимоги позивача задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 112 276,92 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
12.03.2025 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Майорова В.О. про перегляд заочного рішення суду від 04.12.2024 року, обґрунтовуючи тим, що відповідач дізналась про заочне рішення 25.02.2025 року.
Ухвалою суду від 26.03.2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Майорова В.О. про перегляд заочного рішення суду від 04.12.2024 року - задоволено.
19.05.2025 року на адресу від представника відповідача - адвоката Майорова В.О. надійшов відзив, в якому зазначає - якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісяч накомісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касовеобслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». На цевказав Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21. А також, що відповідач не знала про рішення та продовжувала погашати кредит на загальну суму 14 000 грн., про що свідчать квитанції зі сплати в загальній сумі 14 000,00 грн.
04.11.2025 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Майорова В.О. надійшов відзив на позовну заяву, а якому надав суду перерахунок заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В позовній заяві представник позивача за довіреністю Киричук Г.М. просила про розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача, в якій вона підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась судом належним чином.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що між сторонами було укладено кредитний договір №1001957828201 від 27.08.2021 року, відповідно до якого відповідач отримала у позивача кредит у розмірі 84 550,00 грн..
Строк дії договору 36 місяці (п. 4 заяви). Пунктом 5 заяви встановлено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 %, а пунктом 6 визначено розмір процентної ставки - 0,010% річних.
У заяві від 27.08.2021 року № 1001957828201 в окремому розділі сторони погодили графік платежів, відповідно до якого відповідач зобов'язувалась в період з 27.08.2021 року до 27.08.2024 року щомісячно вносити суму платежу на погашення кредиту 4 877,01 грн. (останній платіж 4 876,93 грн.), складовими якого є сума кредиту за договором, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2 528,04 грн.
Виконання банком свого обов'язку з перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів доведено перед судом платіжною інструкцією № TR. 51739150.54801.8810 від 27.08.2021 року.
01.02.2024 року банк направив відповідачу письмову вимогу про виконання зобов'язання та погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором № 1001957828201 та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , відповідач не виконує своїх зобов'язань зі сплати позивачу щомісячних платежів і станом на 01 лютого 2024 року має загальну заборгованість за кредитом в загальному розмірі 112 276,92 грн., яка складається: 69 984,40 грн. - заборгованість за кредитом; 9,74 грн. - заборгованість за процентами; 42 282,78 грн. - заборгованості за комісією.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У заяві від 27.08.2021 року визначений розмір процентної ставки.
Відповідач та його представник надали суду докази, що під час розгляду справи ОСОБА_1 сплачувала суму боргу в загальному розмірі 14 000 грн.
Оскільки відповідач допустила прострочення платежів щодо повернення кредиту, процентів за користування грошовими коштами, тобто не виконала зобов'язання належним чином відповідно до умов договору кредиту, позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 55 984,40 грн. та нарахованими процентами в сумі 9,74 грн. в загальному ромірі 55 994,14 грн. слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією суд приходить до наступного.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
В п. 3.6-3.6.1 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в рамках договору надаються наступні види послуг банку: відкриття та обслуговування Пакетів послуг Банку, які в залежності від наповнення Пакету послуг можуть включати наступні послуги: відкриття та обслуговування карткових рахунків в національній та іноземних валютах, випуск карток; послуга «Інтернет-банкінг»; послуга «SMS-банкінг»; відкриття та обслуговування депозитних рахунків, залучення коштів у вклад; овердрафти для клієнтів, які обслуговуються на умовах зарплатних проектів; кредитна картка з відновлювальною кредитною лінією; персональне обслуговування (в межах Пакетів послуг Black Platinum та Premiere) та послуга відкриття поточних рахунків для безготівкових переказів (в рамках Пакетів послуг, Black Platinum та Premiere); інші послуги, що включаються до Пакету послуг відповідно до тарифів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10.06.2017р.), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зі змісту п. 5 кредитного договору №1001957828201 від 27.08.2021 року слідує, що відповідачу встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % без уточнення найменування конкретної послуги, систематичності її надання, тобто відповідно до наповнення пакету, як то передбачено Публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного обслуговування фізичних осіб.
Таким чином, оскільки вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а відповідно передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, в тому числі і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема, інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
З правової позиції, висловленій в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22 слідує, що за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Враховуючи те, що позивачем встановлено щомісячну плату за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Аналогічну правову позицію висловила у Постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду.
Таким чином, оскільки умови договору щодо обов'язку здійснення платежів за комісією є нікчемними, нарахована позивачем заборгованість за комісією в сумі 42 282,78 грн. стягненню не підлягає.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; м. Київ, 04070, вул. Андріївська, буд.4 ) заборгованість в загальному розмірі 55 994,14 грн., яка складається з 55 984,40грн - заборгованість за кредитом; 9,74 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; м. Київ, 04070, вул. Андріївська, буд.4 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн..
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 05.11.2025 року.
Суддя Н.Д.Буша