Єдиний унікальний номер №943/1714/25
Провадження № 2/943/288/2026
03 лютого 2026 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Кос І. Б.
за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із цим позовом. Просить визнати за ним право власності на спадкове майно (житловий будинок). В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід (по лінії матері) ОСОБА_2 , позивач є спадкоємцем після його смерті за законом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно (житловий будинок).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направивши суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, заявлений позов підтримує, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач Буська міська рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника суду не забезпечив, направив суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності представника.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.08.2025 року, виданим повторно Буським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Той факт, що ОСОБА_2 доводиться позивачу дідом, підтверджується наступним: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.02.1961 року, виданим Соколівською сільською радою, яким підтверджується, що батьками позивача є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також свідоцтвом про народження матері позивача, ОСОБА_4 , серії НОМЕР_3 , виданим Соколівською сільською радою від 27.06.1952 року, яким підтверджується, що її батьком є - ОСОБА_2 (спадкодавець).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 26.12.1979 року, виданим Соколівською сільською радою, підтверджується дошлюбне прізвище матері « ОСОБА_5 ».
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 26.02.2025 року, вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , 1938 року побудови, загальною площею 69,3 кв.м. придатний для проживання, відповідає технічним нормам побудови.
Довідкою від 17.07.2025 року №347, виданою Соколівським старостинським округом Буської міської територіальної громади, підтверджено, що житловий будинок у АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки від 13.08.2025 року №374, виданої Соколівським старостинським округом Буської міської територіальної громади, підтверджено, що на час смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав позивач ОСОБА_1 , а тому згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України та ст. 549 ЦК УРСР 1963 року позивач прийняв спадщину після смерті діда за законом.
ОСОБА_4 (позивача мати) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Буського району Львівської області 01.12.2012 року, а інших спадкоємців немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.
Норма статті 316 цього Кодексу визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За вимогами ст. 328 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.
Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
У відповідності до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.
З огляду на те, що позивач є спадкоємцем за законом, який вступив в управління спадковим майно, прийняв спадщину в силу вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним його документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов'язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно (житловий будинок), за законом, яке належало померлому дідові ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Відтак, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76-80, 89, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач: Буська міська рада Золочівського району Львівської області (80500, м. Буськ, площа 900-річчя Буська,1, Львівської області, код ЄДРПОУ 26307575).
Повний текст рішення складено 05.02.2026 року.
Суддя: І. Б. Кос